Педагогічні науки / 5. Сучасні методи викладання

Павлюченко О. В.

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Використання біологічних задач при викладанні паразитології

Біологічні задачі є одним з найкращих засобів, що забезпечують творчий рівень засвоєння знань. Біологічні задачі принципово відрізняються від задач з математики, фізики тим, що спрямовані на живі об’єкти, кожен з яких неповторний. Для їх рішення необхідно не просто багато знати про життя живих організмів, а й уміти застосовувати знання з інших предметів.

У науковій літературі існує кілька визначень терміну “біологічна задача”. На думку російських біологів-методистів Бруновта Є.П. і Бровкіна Є.Т., біологічною задачею можна вважати запитання Чому? Як? Навіщо? або пропозицію знайдіть, встановіть, доведіть тощо, які вимагають від студентів активної розумової діяльності, що дає змогу встановити зв’язки між різними пунктами знань, висловити оригінальні гіпотези.

Значення задач важко переоцінити.

Освітня роль біологічних задач виявляється в тому, що вони сприяють глибокому засвоєнню основних біологічних понять, теорій, законів, дають можливість у більш раціональній формі повторювати матеріал, конкретизувати, розширювати і поглиблювати знання. Крім того, задачі служать простим, зручним та ефективним засобом перевірки і систематизації знань, умінь і навичок студентів.

Виховне значення біологічних задач полягає в тому, що їх виконання сприяє формуванню в студентів певних поглядів на природу, виховує волю до подолання труднощів, дозволяє здійснювати екологічне, естетичне, економічне виховання.

Розвиваюча функція задач полягає в розширенні кругозору студентів, встановленні міжпредметних зв’язків.

Важливим є і те, що біологічні задачі забезпечують зв’язок теоретичних знань із їх практичним застосуванням.

Як правило, біологічні задачі з паразитології подобаються студентам з кількох причин.

По-перше, вони дійсно вимагають активної розумової праці, а не простого відтворення готових знань з підручника чи курсу лекцій. Задачі перетворюють репродуктивне навчання на творче. Активна розумова діяльність не тільки сприяє побудові складного багатовимірного лабіринту між окремими знаннями, а й покращує вміння орієнтуватися у цьому лабіринті.

По-друге, відповідь на запропоновані задачі у підручниках відсутня. До того ж, відповідей може бути кілька і всі вони будуть правильними, а головне – оригінальними. Вміння шукати відповідь у незнайомій ситуації обов’язково знадобиться студентам в майбутній професії.

По-третє, задачі з паразитології цікаві. Кожна з них має спонукати студентів до активної розумової праці і стимулювати їх самоосвіту.

Існує кілька класифікацій біологічних задач. На наш погляд, під час вивчення курсу “Паразитологія” доцільно використовувати наступну класифікацію задач:

Ø на прогнозування;

Ø на рецензування;

Ø задачі з надлишковою інформацією;

Ø задачі з математичними обрахунками;

Ø на спостережливість;

Ø на встановлення причинно- наслідкових зв'язків;

Ø задачі, які розвивають логічні і комбінаторні здібності;

Ø задачі, які вимагають системного мислення;

Ø семантичні задачі.

Задачі на прогнозування вимагають від студентів вміння передбачати наслідки тих чи інших явищ і подій.

Задачі на рецензування передбачають наявність у завданні біологічної помилки, яку студентам необхідно знайти і виправити.

Задачі з надлишковою інформацією містять зайві дані, що можуть призвести до неправильного їх вирішення.

Задачі з математичними обрахунками передбачають проведення обчислень з метою з’ясування певної проблеми.

Задачі на спостережливість базуються на уже відомих студентам явищах і фактах, однак спонукають інакше глянути на проблему.

Задачі на встановлення причинно-наслідкових зв'язків сприяють узагальненню й глибокому аналізу вивченого матеріалу.

Задачі, які розвивають логічні і комбінаторні здібності вимагають уміння логічно міркувати, знаходити головні чинники, які сукупно впливають на організм, оцінювати події по ступені їхньої значимості.

Задачі, які вимагають системного мислення поглиблюють і систематизують знання студентів, стимулюють їх самоосвіту.

Семантичні задачі передбачають пояснення назв термінів, визначень і забезпечують наявність базових знань у студентів.

У задачах можна використовувати протиріччя в наукових фактах, протиріччя між життєвими уявленнями і науковими фактами, а також нові факти, яким важко знайти пояснення на основі наявних знань. Задачі, які вимагають використання життєвого досвіду і повсякденних спостережень, сприяють розвиткові творчих здібностей студентів.

Використання біологічних задач при вивченні курсу “Паразитологія” урізноманітнює навчально-виховний процес, сприяє створенню позитивної емоційної атмосфери на заняттях, формує у молоді вміння знаходити рішення у нестандартних ситуаціях.