Економічні науки/7. Облік і аудит

К.е.н. Ілляшенко О.В.

Інститут післядипломної освіти і дистанційного навчання Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Сєвєродонецьке відділення, Україна

Теоретичні засади здійснення первинного та аналітичного обліку

Організація бухгалтерського обліку на промислових підприємствах багато в чому застаріла й не відповідає сучасним динамічним та інформаційно- насиченим ринковим вимогам. Тому основним завданням теорії і практики бухгалтерського обліку на підприємствах є підвищення його достовірності, оперативності та аналітичності.

Для формування надійного методологічного інструментарію бухгалтерського обліку господарських операцій необхідно звернутися до дослідження історії виникнення первинного, аналітичного та синтетичного обліку, яка дає величезний матеріал для виявлення тенденцій розвитку бухгалтерського обліку господарських процесів [1].

Про недосконалість організації та технології збору і обробки інформації щодо обліку операцій свідчить те, що дані необхідні для оперативного управління обліковими процесами отримують із значним запізненням і в узагальненому вигляді, що знижує оперативність та аналітичність обліку. Тому для формування надійного методологічного інструментарію бухгалтерського обліку господарських операцій необхідно звернутися до дослідження власної категорії аналітичного та оперативного обліку.

Дослідження побудови на підприємстві системи організації первинного обліку доцільно починати з аналізу збору і реєстрації оперативних фактів, що підлягають первинному обліку, тому що цей елемент є точкою відліку всієї системи первинного обліку. При зборі та вимірі первинної інформації на різних ділянках можуть застосовуватися наступні засоби:

1. На ділянках обліку сировини, матеріалів, напівфабрикатів - ваги різних видів, мірна тара, спеціальні транспортні піддони.

2. На ділянках обліку праці - годинники, а також лічильники з різноманітними датчиками, що дозволяють накопичувати результати вимірів.

3. При обліку виробничих ресурсів - різні автоматизовані системи з обліку, наприклад, енергоресурсів (подачі пари, палива, електроенергії й т.п.)

Наступний елемент організації первинного обліку, що підлягає аналізу, - середовище функціонування системи організації первинного обліку. Під середовищем функціонування організації первинного обліку - розуміється сукупність зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на організацію первинного обліку. Середовище є складною системою. Воно може бути природним і штучним, економічним, політичним, і правовим і іншим. Один зі способів аналізу середовища і його впливу на функціонування системи - поділ всіх факторів середовища на дві частини: прямого й непрямого впливу. До зовнішніх факторів можна віднести розміри організації, місце розташування, ресурси, технологія, вимоги законодавства та ін., а до внутрішніх, наприклад, організаційна структура, робота з персоналом, технічна оснащеність та ін. Наступною важливою складовою організації первинного обліку є сам масив первинної облікової документації. Документування інформації - обов'язкова умова для її включення в інформаційні ресурси - здійснюється в порядку, встановлюваному органами державної влади, відповідальними за організацію діловодства, стандартизацію документів і їхніх масивів.

Оперативний облік (operative accounting) формує систему поточного спостереження, контролю за окремими господарськими операціями і управління ними в ході їх здійснення. Оперативний облік обмежується рамками підприємства і ведеться на місцях здійснення господарських операцій. Інформація оперативного обліку використовується для повсякденного керівництва діяльністю підприємства [2].

Як враховує М. Дьячков, збір інформації щодо складних об’єктів слід починати тільки з аналітичного обліку. Перш за все, зазначав він, слід звернути увагу на вибір безпосередньо аналітичного об’єкта стосовного якого буде здійснена та або інша операція [3, с. 16].

Такі відомі автори підручників з бухгалтерського обліку у США як Б. Нідлз, Х. Андерсен та Д. Колдуел визначають, що сучасний бухгалтер займається не тільні веденням рахунків, а здійснює планування й прийняття рішень, контроль і привернення уваги керівництва, оцінку, огляд діяльності, що неможливо без формування надійної системи аналітичних рахунків [4, с. 13].

Початковою фазою опрацювання облікової інформації є збір первинної інформації про кожну операцію на підприємстві. Добре організована система збору має істотне значення, від її оперативності залежить якість інформації на виході з облікової системи. Кожна господарська операція звичайно оформлюється первинним документом, що містить важливі дані щодо цієї операції. Різноманітна інформація породжується різними оперативними функціями підприємства.

Таким чином, для бухгалтерського обліку доцільно використовувати інформаційні дані про господарські операції які класифіковані за періодом. Саме така класифікація одержала поширення і використовується в економічній літературі. Даний розподіл дозволяє здійснювати контроль за своєчасністю відображення витрат і доходів підприємства і сплати платежів та їх розмежуванням між окремими звітними періодами.

В умовах використання значного обсягу економічної інформації, підвищення вимог до її вірогідності та якості значна увага приділяється аналітичному обліку з точки зору її контрольно-аналітичних функцій. На думку Н. Чемеркина в даному випадку особливу увагу, слід звернути на формування інформації у довідниках. Оскільки від їх повноти і правильної організації буде залежати ефективність функціонування того чи іншого програмного забезпечення. Так, з точки зору «комп’ютерного» бухгалтерського обліку аналітичний облік операцій повинен бути сформований на основі довідника контрагентів. Така градація довідників повинна забезпечити максимальну аналітичність розрахунків з контрагентами по господарським операціям [5, с. 57].

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», «… кожне підприємство самостійно встановлює правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, а також встановлює додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку».

Литература:

1. Михайлов М.Г., Глушаченко А.І., Гончар В.П., Болмат Г.А. Бухгалтерський облік (теорія): Навчальний посібник / За ред. професора Михайлова М.Г.: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 248 с.

2. Соколов Я. В. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996. – 638 с.

3. Дьячков М. Вопросы учета в капитальном строительстве // Бухгалтерский учет. – 1991. - № 3. – С. 11 – 17.

4. Нидлз Б. Андерсон Х. Колдуэл Д. Принципы бухгалтерского учета: Пер. с англ. / Под ред. Я.В. Соколова. – 2-е изд. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 496 с.

5. Чемеркин Н. Если вы бухгалтер…Аналитика для «1С» // Бухгалтер и компьютер. – 2002. – №4(31). – С. 14 – 17.