Економічні науки /3. Фінансові відносини

к.е.н., доцент Воронецька І.С., Лазебний В.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ЇЇ МІСЦЕ В СИСТЕМІ

ГОСПОДАРЮВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

Становлення та розвиток в Україні ринкової інфраструктури суттєво змінюють економічне, інформаційне і правове середовище функціонування підприємств, зміст їхньої фінансової діяльності.

Фінанси підприємств є основою фінансової системи країни. Фінансовий стан підприємств впливає на фінансове становище країни в цілому, а вихід України з тривалої економічної кризи безпосередньо пов’язаний з поліпшенням фінансового стану суб’єктів господарювання в усіх сферах діяльності.

За цих умов необхідна сучасна, адекватна ринковій економіці, організація фінансової діяльності кожного підприємства. Це потребує підготовки спеціалістів-фінансистів, що мають глибокі теоретичні і практичні знання, можуть узагальнити наявний досвід країн з розвиненою економікою, розробити план дій щодо виходу із фінансової кризи.

Значний внесок у розгляд багатьох аспектів фінансової діяльності, перерозподілу і використання фінансових ресурсів у межах інвестиційної діяльності фінансових інституцій зробили такі зарубіжні вчені як Д.Кейнс, Д.Тобін, Ф.Модільяні, С.Хаймер, Ч.Кіндлебергер, М.Кессон, А.Ругман, Р.Грос, М.Портер, Д.Даннінг, Ф.Шоуз, У.Шарп та інші.

Фінансова діяльність підприємства може бути організована трьома методами, а саме:

- комерційний розрахунок;

- неприбуткова діяльність;

- кошторисне фінансування.

Відмінність між окремими методами полягає у схемі організації фінансової діяльності, тобто у встановленні взаємозалежності між фінансовими ресурсами і джерелами їх формування, доходами, витратами і фінансовими результатами.

Основний метод фінансової діяльності – комерційний розрахунок. При ньому фінансова діяльність будується за такою схемою (рис. 1).

Фінансові ресурси

Витрати

Фінансові результати

Доходи

Рис. 1. Схема побудови фінансової діяльності підприємств

Визначальну роль у формуванні фінансових ресурсів при цьому методі відіграють власні кошти, котрі покривають значну частину витрат, а також є забезпеченням отриманих кредитів. Бюджетні асигнування і надходження з цільових та централізованих фондів виконують допоміжну роль, а збалансування потреб у фінансових ресурсах здійснюється за допомогою кредиту. Метою діяльності є отримання прибутку.

Комерційний розрахунок є раціональним і високоефективним методом фінансової діяльності. Він спонукає підприємство до пошуку достатніх і дешевих фінансових ресурсів, раціонального їх розміщення, мінімізації витрат і максимізації доходів та прибутку. Комерційний розрахунок притаманний ринковій економіці. Саме він, а не ринкові відносини самі по собі, сприяє високоефективному господарюванню.

Комерційний розрахунок ґрунтується на таких принципах:

- повна господарська і юридична відокремленість;

- самоокупність;

- прибутковість;

- самофінансування;

- фінансова відповідальність [12, с.89].

Усі принципи між собою тісно взаємопов’язані й становлять єдине ціле. Недотримання хоча б одного з них відразу ж зводить нанівець ефективність комерційного розрахунку. Разом з тим визначальним принципом є господарська і юридична відокремленість.

Неприбуткова діяльність у цілому організована на такій самій основі, як і комерційний розрахунок, але за дещо обмеженою схемою (рис. 2).

Фінансові ресурси

Витрати

Доходи

Рис. 2. Схема побудови фінансової діяльності неприбуткової організації

Специфічною ознакою формування фінансових ресурсів є те, що досить часто воно здійснюється за рахунок спонсорських та інших надходжень, насамперед від засновників. Цей метод організації фінансової діяльності не передбачає принципу прибутковості. Головна мета функціонування неприбуткових підприємств, організацій та установ – забезпечення певних потреб суспільства, а не отримання прибутку. Відсутність прибутку дає змогу знизити рівень цін і зробити відповідні товари та послуги більш доступними. На принципах неприбутковості можуть здійснювати свою діяльність установи соціальної сфери та підприємства муніципального господарства.

Література:

1. Ротштейн А.П. Интеллектуальные технологии идентификации: нечеткие множества, генетические алгоритмы, нейронные сети. / А.П. Ротштейн – Винница: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 1999. – 320 с.

2. Рэдхэд К. Управление финаносвыми рисками./ К. Рэдхэд, С.Хьюс – М.: ИНФРА-М, 1996. – 288 с.