Економічні науки /3. Фінансові відносини

к.е.н., доцент Поліщук О.А., Кінщак Д.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

Особливості управління розрахунковими операціями та її вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств

Ефективно організовані розрахункові операції підприємства є запорукою досягнення високих кінцевих результатів його господарської діяльності в цілому. Адже, раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційного процесу підприємства, забезпечує зростання обсягу виробництва та реалізації його продукції, крім того дозволяє скоротити потребу підприємства у позиковому капіталі. Активно керуючи грошовим потоком можна забезпечити більш раціональне та економічне використання власних фінансових ресурсів, що формуються з внутрішніх джерел, ліквідувати залежність темпів розвитку підприємства від кредитів. Збалансування та оптимізація грошових потоків є важливим фінансовим важелем забезпечення прискорення обороту капіталу підприємства, оскільки забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства, яка може виникати як наслідок незбалансованості різних видів грошових потоків у часі. Синхронізація надходжень та виплат грошових коштів дозволить підприємству запобігти виникненню даного фактору неплатоспроможності.

На даний час у вітчизняній та світовій науці значний внесок у вивчення даних питань зроблений такими вченими: Р.Акофф, І.Ансофф, П.Дойль, Г.Мінцберг, М.Портер, А.Томпсон, А.Чандлер, Д.Шендел. Однак, через відмінності в механізмі регулювання економіки, цей підхід не може бути взірцем для копіювання вітчизняними суб’єктами господарювання і його необхідно адаптувати до умов економіки України.

На самому фундаментальному рівні підприємства виконують дві речі: вони заробляють гроші і витрачають їх. Гроші одержують від продажу товарів, активів чи цінних паперів. Продаж цінних паперів містить у собі позики чи продаж частки капіталу (тобто акцій) підприємства. Гроші витрачаються на оплату матеріалів і робочої сили для виробництва товарів і оплати активів. Платежі кредиторам і власникам також вимагають сплати грошей. Дані фінансової звітності є основними джерелами інформації для аналізу фінансової діяльності підприємства. Адже для того, щоб прийняти рішення необхідно проаналізувати забезпеченість фінансовими ресурсами, доцільність і ефективність їхнього розміщення і використання, платоспроможність підприємства, його фінансові взаємовідносини з партнерами.

Необхідним елементом, який є передумовою формування прибутку на підприємствах всіх форм власності є його планування. Планування прибутку може базуватись на двох вихідних умовах. Згідно з першою вихідною умовою основу формування прибутку становить плановий обсяг виробництва і реалізації продукції з урахуванням ресурсних можливостей малого підприємства та місткості відповідного ринку, на якому вона має продаватись (цей метод планування прибутку визначається як “ресурсний”). Згідно з другою вихідною умовою основу формування прибутку становить планова потреба у фінансуванні за рахунок цього джерела основних напрямків стратегічного розвитку підприємства у передбачуваному періоді. Цей метод планування прибутку визначається як “цільовий” (рис. 1).

Ресурсний метод планування прибутку дасть змогу повністю використати свою виробничу потужність (насамперед основні виробничі фонди) і максимізувати як обсяг виробництва, так і обсяг реалізації продукції. Але цей метод планування використовується у ті планові періоди, коли вся вироблена підприємством товарна продукція буде повністю реалізована (тобто ринкових обмежень щодо попиту на неї немає – у випадках держзамовлень або інших попередніх замовлень з передоплатою), а рівень цін продажу дозволяє забезпечити рентабельну діяльність.

Рис. 1. Система управління прибутком

Слід приділяти увагу проблемі гнучкості та надійності фінансового планування на підприємствах, актуальність якої зростає зі збільшенням обсягу виробництва, розширенням його структури та номенклатури, умовам, які склалися на ринку реалізації товарів та послуг. Ринкова економіка створює необхідність зміни галузевої структури, складу та основних напрямів вкладення фінансових ресурсів, прискорення зміни цінової політики як способу реагування на потреби ринку. Гнучке фінансове планування необхідно розглядати як процес визначення фінансових потреб підприємства на плановий період, який дає змогу проводити структурну, організаційну, фінансову адаптацію до внутрішніх або зовнішніх умов, що змінюються. Застосування оптимізаційних розрахунків у практиці фінансового планування дає можливість підприємству гнучко та швидко реагувати на зміни кон’юнктури ринку, підтримувати свою конкурентоспроможність, прискорювати свій розвиток.

Практика фінансового менеджменту свідчить про те, що реінвестування прибутку підприємства, тобто вкладання його в розширення виробничої діяльності в майбутньому періоді приносить значно більшу суму прибутку, ніж вкладена. Система вдосконалення розрахункових операцій повинна включати в себе: управління активами, управління дебіторською заборгованістю, управління запасами, грошовими потоками, інвестиціями. Тому для удосконалення системи управління розрахунками можна обрати наступні напрямки:

1. Управління активами

- Формування окремих видів активів та постійне коригування їх розмірів;

- Постійний аналіз сезонних коливань господарської діяльності;

- Забезпечення прискорення обертання активів;

- Мінімізація втрат оборотних активів (від наслідків інфляції)

2. Управління дебіторською заборгованістю

- Здійснення постійного аналізу діяльності організації постачальника;

- Розробка кредитної політики підприємства;

- Прийняття рішень про надання кредиту, страхування дебіторської заборгованості;

- Постійний контроль за відвантаженням продукції, випискою рахунків та його відправкою, складання картотеки дебіторів;

- Контроль за фінансовим станом дебіторів;

- Прийняття рішення про можливості використання факторингу або форфейтингу;

- Встановлення оперативного зв’язку з дебітором при непогашенні боргу або його частини на предмет визнання ним боргу;

- Звернення до господарського суду із позовом про стягнення простроченої заборгованості.

3. Управління запасами на основі їх нормування.

- Контроль за ефективністю управління запасами;

- Нормування швидкості обороту активів;

- Коригування кількості запасів на складах.

4. Управління грошовими потоками

- Проведення постійного аналізу грошового потоку та його прогнозування;

- Визначення оптимального рівня грошових коштів;

- Складання бюджетів грошових коштів;

- Розрахунок тривалості обороту грошових коштів;

- Факторинг (продаж дебіторської заборгованості);

- Короткострокова оренда;

- Торгові кредити;

- Давальницька сировина.

Важливого значення для підприємства набуває вибір найбільш ефективної схеми розподілу прибутку. Основна маса отриманого чистого прибутку направляється на розвиток підприємства.

Література:

1. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник: Курс лекцій / За ред. проф. Г.Г. Кірейцева. – Житомир: ЖІТІ, 2001. – 432 с.

2. http://www.ifx.ru/.

3. http://finance.ua/.