Древаль О.Ю., Грищенко В.Ф., Грищенко І.В.*

Сумський державний університет,

*Головне управління статистики у Сумській області

Структурно-логічна побудова організаційно-економічного механізму екологізації експортно-імпортних операцій

Актуальність теми дослідження обумовлена існуванням об’єктивних суперечностей між економічними процесами і екологічними вимогами. З позиції виробника забезпечення відповідності продукції жорстким міжнародним екологічним вимогам пов’язане з додатковими витратами. Ці витрати знижують конкурентоспроможність продукції, її рентабельність, економічний потенціал підприємства і національної економіки в цілому. При цьому споживачі не зовсім адекватно сприймають появу на ринку нової продукції, виготовленої з урахуванням жорстких екологічних вимог, за яку, як правило, доводиться платити більше. Разом з тим міжнародні економічні процеси самі по собі сприяють виснаженню навколишнього природного середовища. Вони характеризуються як безперервне і безмежне споживання природних ресурсів на мікрорівні і, як наслідок, не можуть враховувати екологічні вимоги людини і суспільства на макрорівні.

Саме цей факт і мотивує розроблення, виробництво і споживання екологічно безпечної продукції. При цьому динаміка цін, попиту і пропозиції зберігатиметься, але в рамках екологічно обумовленого регулювання експортно-імпортних операцій (ЕІО), а сам економічний механізм господарювання повинен трансформуватися в механізм регулювання господарської діяльності в цілому і ЕІО зокрема. Таким чином, екологізація ЕІО на сучасному етапі передбачає відповідну екологізацію організаційно-економічного механізму регулювання ЕІО.

При дослідженні науково-методичних підходів до формування організаційно-економічного механізму екологізації експортно-імпортних операцій було проаналізовано наукові результати, що викладені у роботах О. Ф. Балацького [1], О. М. Теліженка [2], Г. Л. Багієва [3], В. Б. Буглая [4], О. Г. Білоруса [5], Е. Г. Кочетова [6], Ю. М. Осіпова [7].

Основною метою дослідження є удосконалення науково-методичних основ формування організаційно-економічного механізму екологізації експортно-імпортних операцій, що базується на використанні системного підходу.

Системи управління можуть бути вельми різноманітними, проте практично всі вони складаються з таких основних частин: 1) керуючої підсистеми, яка генерує керуючий імпульс на заданий «рух» під впливом стану зовнішнього і внутрішнього середовища; 2) керованої підсистеми, яка приймає переданий їй керуючий імпульс і виконує заданий «рух»; 3) проміжного пристрою, передавального імпульсу від керуючої підсистеми до керованої.

Практична реалізація концепції побудови екологічно орієнтованих міжнародних економічних відносин припускає розроблення відповідного ефективного механізму екологізації ЕІО, що забезпечує узгодження економічних і екологічних інтересів суб’єктів господарювання і суспільства в цілому. Існуючі наукові розробки не розглядають економічні важелі і стимули як систему, що охоплює всі елементи механізму екологізації ЕІО. Вони орієнтовані в основному на стимулювання окремих функцій екологоорієнтованого управління експортно-імпортними операціями, таких, як міжнародні дослідження ринку, збут екологічно чистої продукції і т. д.

Формування теоретичних і методологічних основ створення дієвого механізму екологізації ЕІО припускає дослідження системи еколого-економічних відносин, що виникають на підприємстві, між підприємствами, іншими суб’єктами господарювання, державами при реалізації тієї або іншої еколого-економічної політики як на національному, так і на міжнародному рівнях. Розроблення механізму екологізації ЕІО ґрунтується на загальній теорії формування, функціонування і розвитку господарського механізму економіки на мікро- і макрорівнях. Це, у свою чергу, зумовлює внутрішній зміст механізму, його структуру, форми і методи функціонування, застосовувані економічні інструменти і важелі, його місце в ієрархічній системі економічних механізмів різного рівня.

При розгляді механізму екологізації ЕІО як системи можливі два підходи: від часткового до цілого і від цілого до часткового. При першому підході дослідженню піддаються окремі елементи, частини, деталі і ціле представляється як складене з них. При другому підході механізм розглядається як цілісна система, що взаємодіє по вертикалі і горизонталі із зовнішнім середовищем, іншими механізмами, а елементи самої системи притягуються до її характеристики поступово, в міру необхідності. У нашому випадку механізм екологізації ЕІО є підсистемою економічного механізму функціонування національної економіки в цілому.

Структура механізму екологізації ЕІО – це його елементний склад, виражений у просторовому, часовому і функціональному взаєморозташуванні елементів. Цей склад визначає якість механізму екологізації ЕІО і відповідає концепції його створення. Формування механізму екологізації ЕІО припускає опис таких параметрів: 1) мети, завдань механізму і відповідних їм функцій; 2) форми, способу, системи методів і інструментів реалізації механізму; 3) визначення ресурсів, які забезпечують функціонування; 4) визначення підсистеми керуючого механізму; 5) визначення керованої підсистеми механізму – виділення об’єктів, на які спрямована регулююча дія механізму; 6) виділення суб’єктів, які прямо або побічно пов’язані з функціонуванням механізму.

На наш погляд, ключовим моментом при побудові механізму екологізації ЕІО є формування системи цілей, які можна класифікувати на основну мету, головні і конкретні цілі. Кожен рівень цілей визначає завдання механізму екологізації ЕІО, які реалізуються за допомогою його функцій.

Загальну мету розроблення механізму екологізації ЕІО можна сформулювати як забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини на основі екологізації здійснення ЕІО. Необхідно зазначити, що поняття екологізації здійснення ЕІО в нашому випадку вживається в розширеному сенсі і охоплює абсолютно всі види господарської діяльності, що мають відношення до міжнародних економічних відносин або забезпечують запобігання негативній дії таких відносин на навколишнє природне середовище.

Основна мета механізму екологізації ЕІО визначається нами як створення умов, що забезпечують при здійсненні ЕІО узгодження економічних і екологічних інтересів суб’єктів господарювання і суспільства в цілому за допомогою використання економічних важелів і стимулів.

Основним напрямом екологізації міжнародних економічних відносин може бути підтримка цілісності функцій життєзабезпечення природних систем з метою стійкого розвитку суспільства, забезпечення однакової уваги до його економічної, соціальної і економічної складових, еколого-економічної безпеки країни і визнання неможливості економічного зростання при деградації навколишнього природного середовища. Тактичний напрям повинен включати систему цілеспрямованих і форсованих заходів щодо екологізації міжнародних економічних відносин, подолання кризових явищ у виробничій сфері з урахуванням віддалених еколого-економічних наслідків ухвалюваних рішень.

Існує декілька точок зору на механізм організації національного еколого-економічного регулювання міжнародної торгівлі.

Перша точка зору полягає у формуванні на міжнародному рівні однакового для всіх країн природоохоронного законодавства, яке понизить імовірність зловживань і неправильного тлумачення природоохоронного законодавства. Таке рішення привело б до узгодженості національних інтересів різних країн і нівелювало б можливі конфлікти між ними.

Друга точка зору виходить з того, що кожна країна незалежна у виборі рівня і ступеня еколого-економічного регулювання міжнародної торгівлі. Таким чином, кожна країна реагуватиме на еколого-економічне регулювання міжнародної торгівлі з іншою країною, вживаючи контрзаходів, спрямованих на збереження і/або поліпшення конкурентних позицій національної економіки.

На нашу думку, державне еколого-економічне регулювання міжнародної торгівлі повинне базуватися на наступних принципах: 1) суверенітету країни при здійсненні ЕІО; 2) свободи зовнішньоекономічного підприємництва; 3) юридичної рівності і неприпустимості дискримінації; 4) захисту всіх суб'єктів і об'єктів зовнішньоекономічної діяльності; 5) еквівалентності обміну.

Якщо розглядати ЗЕД як відкриту систему взаємопов’язаних елементів, кожен з яких має притаманні лише йому одному властивості, то структуру організаційно-економічного механізму екологізації ЕІО можна представити як таку, що складається з двох основних частин – керуючої та керованої (рис. 1).

Керуючу підсистему представляють спеціальні органи державного управління, що безпосередньо розробляють і реалізують рішення з метою найбільш повного використання потенційних можливостей керованої підсистеми і досягнення поставленої мети.

Керуюча підсистема управління ЗЕД сприймає імпульси зовнішнього середовища (ІЗС) та імпульси, які стосуються її власного стану, а також стану внутрішнього середовища всієї системи управління ЗЕД, за допомогою каналів зворотного зв’язку. На основі отриманих імпульсів керуюча підсистема управління ЗЕД починає діяти – формує конкретні (кількісні та якісні) значення результату від здійснення ЗЕД, тобто формує загальну мету здійснення ЗЕД та можливі шляхи її досягнення. Потім відбувається формування керуючого імпульсу (КІ), що має характер команди, і його доведення до керованої підсистеми.

Керована підсистема, як і керуюча, може сприймати імпульси зовнішнього середовища, які за своєю сутністю є шумом і перешкоджають досягненню мети, сформованої керуючою підсистемою управління ЗЕД. Під впливом керуючого імпульсу (КІ) та шуму керована підсистема починає діяти (виконувати завдання керуючої системи) отримуючи при цьому певні результати. Перед тим як відправити результати своєї діяльності у зовнішнє середовище керована система інформує керуючу підсистему, використовуючи канал зворотного зв’язку, про виконання отриманої задачі.

У свою чергу, керуюча підсистема знову починає діяти, порівнюючи отриману інформацію про результати роботи з метою здійснення ЗЕД. Якщо отримані результати співпадають із сформованою метою, то керована підсистема отримує новий командний імпульс з дозволом надіслати отримані результати у зовнішнє середовище. Далі формується і надсилається у зовнішнє середовище імпульс керованої підсистеми (ІКС) у вигляді товарів, послуг інформації та відходів. Але, якщо співпадіння мети й отриманого результату відсутнє, керуюча підсистема формує нові команди-імпульси, коригуючи діяльність керованої підсистеми. Подібна принципова схема роботи керуючої та керованої підсистем управління ЗЕД відбиває сукупність тісно пов'язаних між собою процесів планування, організації, мотивації та контролю ЗЕД, що забезпечують формування та досягнення цілей зовнішньоекономічної діяльності.

Основними завданнями державного регулювання міжнародних економічних відносин України з урахуванням екологічного фактора є: 1) економічна оцінка наслідків «експорту-імпорту» неекологічної продукції, технологій та послуг і розроблення відповідних інструментів регулювання; 2) урахування екологічних факторів та обмежень в теорії та практиці міжнародної торгівлі, вивчення впливу національної еколого-економічної політики на конкурентоспроможність вітчизняної продукції, послуг та економічної системи в цілому; 3) теоретичне обґрунтування та розроблення відповідної міжнародної еколого-економічної політики з урахуванням вимог сталого розвитку.

На нашу думку, поєднання економічного зростання і охорони навколишнього середовища можлива лише за умови, коли всі без винятку країни визнають взаємну еколого-економічну залежність, необхідність узгодженості пріоритетів екології і економічного зростання, і на цих принципах будуватимуть свої міжнародні економічні відносини, спільно запобігаючи руйнуванню нашої планети. Для цього необхідний пошук механізмів екологізації міжнародних економічних відносин і переходу від заборон, штрафів, перешкод розвитку виробництва до екологізації виробничих технологій і запобігання збитку, що завдається навколишньому природному середовищу.

За результатами проведеного дослідження можна зробити такі висновки.

1. Під організаційно-економічним механізмом екологізації експортно-імпортних операцій розуміється система інституційних структур, принципів їх організації, економічних методів, способів і прийомів впливу на суб’єкти господарювання, які забезпечують дотримання екологічних норм і нормативів та вимог чинного законодавства під час проведення експортно-імпортних операцій. Науково-методичний підхід до формування організаційно-економічного механізму екологізації експортно-імпортних операцій базується на використанні показників екологічної ємності експортно-імпортних товарних потоків та впровадженні спеціального екологічного митного тарифу в системі їх регулювання.

2. Механізм екологізації міжнародних економічних відносин складається з трьох основних підсистем: політичної, правової і господарсько-економічної.

3. Можна сформулювати такі основні характерні риси сучасного механізму екологізації ЕІО: 1) розгляд механізму екологізації ЕІО як цілісної системи елементів, нерозривно пов'язаних із зовнішнім середовищем; 2) використання ситуаційного підходу при розгляді механізму екологізації ЕІО; 3) гостра необхідність розроблення механізму екологізації ЕІО, що поєднує системний підхід до постановки завдань та до їх реалізації; 4) визначальне значення інноваційного еколого-орієнтованого регулювання ЕІО, що забезпечує сприйнятливість організації до всього нового (до передових досягнень науки і техніки), для постійного розвитку і подальшого успішного функціонування національної економіки; 5) соціально-економічна відповідальність керуючої підсистеми перед керованою за результати еколого-орієнтованого регулювання ЕІО.

4. Особливе місце механізму екологізації ЕІО в управлінні економікою пояснюється тим, що саме такий механізм забезпечує інтеграцію інтересів охорони навколишнього середовища і економічних процесів, які протікають в країні, зв’язує в єдине ціле внутрішні ресурси країни і її зовнішнє середовище, підсилюючи адаптивність і конкурентоспроможність національної економіки.

5. Основна мета механізму екологізації ЕІО визначається нами як створення умов, що забезпечують при здійсненні ЕІО узгодження економічних і екологічних інтересів суб’єктів господарювання і суспільства в цілому за допомогою використання економічних важелів і стимулів.

6. Конкретні цілі механізму формуються відповідно до його основної мети. Конкретні цілі одночасно є і завданнями механізму екологізації ЕІО, а саме: 1) стимулювання застосування екологічно безпечних технологій виробництва продукції або технологій, що забезпечують найменшу деструктивну дію на навколишнє природне середовище; 2) стимулювання дотримання технологічної дисципліни для забезпечення екологічних вимог до технологічних процесів при виробництві продукції; 3) стимулювання процесів створення екологічно безпечної продукції, техніки і технологій; 4) стимулювання раціонального використання природних ресурсів; 5) стимулювання використання сировини, матеріалів енергетичних ресурсів, що відповідають жорстким екологічним вимогам; 6) стимулювання попиту на екологічно безпечну продукцію з боку покупців і споживачів; 7) стимулювання екологічності утилізації продукції і відходів; 8) забезпечення екологічної безпеки транзитного переміщення вантажів; 9) економічна оцінка наслідків «експорту-імпорту» неекологічної продукції, технологій та послуг і розроблення відповідних інструментів регулювання; 10) урахування екологічних факторів та обмежень в теорії та практиці міжнародної торгівлі, вивчення впливу національної еколого-економічної політики на конкурентоспроможність вітчизняної продукції, послуг та економічної системи в цілому; 11) теоретичне обґрунтування та розроблення відповідної міжнародної еколого-економічної політики з урахуванням вимог сталого розвитку.

7. Аналіз взаємозв'язків між рівнями і складовими структури організаційно-економічного механізму екологізації експортно-імпортних операцій дав можливість на основі застосування системного підходу побудувати структуру організаційно-економічного механізму екологізації експортно-імпортних операцій, який складається з керуючої, керованої підсистем, підсистеми регулювання ЕІО з урахуванням вимог екологічної безпеки, прямих та зворотних зв’язків у внутрішньому та зовнішньому середовищі, здійснити докладний опис елементів механізму та взаємозв’язків між ними. Урахування інтеграції цілей суб’єктів зовнішньоекономічних відносин щодо забезпечення глобальної екологічної безпеки дозволяє підсилити адаптивність та конкурентоспроможність національної економіки.

У цілому запропонована вище структурно-функціональна схема організаційно-економічного механізму повинна забезпечити на практиці досягнення цілей екологізації ЕІО.

Список використаної літератури

1. Балацкий О.Ф. Антология экономики чистой среды / О.Ф. Балацкий. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2007. – 272 с.

2. Телиженко А.М. Экономика чистого воздуха: международное управление / А.М. Телиженко – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2001. – 326 с.

3. Багиев Г.Л. Международный маркетинг / Г.Л. Багиев, Н.К. Моисеева, С.В. Никифорова . – СПб: Питер, 2001. – 512с.

4. Буглай В.Б. Международные экономические отношения: [Учебное пособие] / В.Б. Буглай, Н.Н. Ливенцев; под ред Н.Н. Ливенцева. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 160с.

5. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія. [О.Г. Білорус, Д.Г. Лук’яненко та ін.]; керівник авт. колективу і наук. ред. О.Г. Білорус. – К.: КНЕУ, 2001. – 733 с.

6. Кочетов Э.Г. Ориентиры внешнеэкономической деятельности / Э.Г. Кочетов. – М.: Экономика. – 1992. – 208 с.

7. Осипов Ю.М. Основы теории хозяйственного механизма / Ю.М. Осипов. – М.: Изд-во МГУ, 1994. – 368 с.