Гаркуша Д. А., к.е.н. Кондратюк О.М.

ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА ЯК ЕЛЕМЕНТ КУЛЬТУРИ БІЗНЕСУ

Підприємництво та бізнес в Україні розвиваються під дією формальних та неформальних інститутів. Формальні інститути або ж правила поведінки змінюються достатньо часто та за короткий період часу через укладання бізнес контрактів, договорів, або через зміни нормативно правових документів, законів, що відбуваються в нашій державі [1].

Неформальні правила поведінки створюються протягом тривалого періоду часу і не піддаються швидким змінам, оскільки їх джерела – у культурі та традиціях народу.

Культура – це сукупність матеріальних і духовних, нематеріальних цінностей, створених людством протягом його історії [2]. Традиція – це передача комплексу укорінених способів полегшення нашого розуміння істотних принципів універсального порядку [3]. Традиції є елементами культури, що передаються від покоління до покоління і зберігаються протягом тривалого часу. Традиції, тією чи іншою мірою, в тих чи інших формах, присутні в будь-якому суспільстві та практично в усіх сферах культури. Невід’ємним елементом культури кожного народу є економічна культура. Вона поєднує в собі економічні цінності та стереотипи поведінки суб’єктів економічної діяльності. Продуктом економічної культури є «неписані» правила, які слугують не просто доповненням формальних правил, але й самі відіграють важливу роль у бізнесі та підприємницькій діяльності. Невід’ємною частиною економічної культури є культура або система правил управління підприємством, що частково виражається через облікову політику.

Питанням облікової політики приділяли увагу такі учені, як Барановська Т. В., Бутинець Ф. Ф., Житній П. Е., Ловінська Л. Г., Пушкар М. С., Свірко С. В., Стефаник І. Б., Ткаченко Н. М., Щирба М. Т. та багато інших науковців. Проте питання облікової політики як елементу культури бізнесу не розглядалося.

Термін «облікова політика» містить у собі два поняття «облік» та «політика». Облік – це процес який складається з процедур спостереження, сприйняття, вимірювання, фіксації (реєстрації) фактів, господарських процесів, подій природи або суспільного життя. Термін «політика» пов’язують з поняттям держави, влади, яке в перекладі з грецької звучить як «мистецтво управляти державою» [4]. Як видно, простежується взаємозв’язок між обліком і мистецтвом, а мистецтво є складовою культури.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» принцип бухгалтерського обліку «послідовність» трактується як постійне (з року в рік) застосування підприємством облікової політики [5]. Отже, можна стверджувати, що облікова політика є своєрідною традицією у сфері ведення бізнесу. А традиції є також елементом культури.

Облікову політику формують досвідчені та професійні фахівці з бухгалтерського обліку. Освіта та рівень знань фахівців – це показник рівня культури державної та підприємницької.

В.В.Сопко досліджує бухгалтерський облік «як мову бізнесу», спільні риси обліку і мови. «У суспільстві мова – це найважливіший спосіб пізнання, спілкування і впливу, а це означає, що бухгалтерський облік (рахунковедення) в бізнесі, тобто в економіці – це найважливіший спосіб пізнання, спілкування та впливу» [6]. Мова і культура невід’ємі категорії. З цих позицій можна також стверджувати, що облікова політика є елементом культури бізнесу.

Облікову політику можна досліджувати з різних позицій та трактувати її:

1. Як правила ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

2. Як збірник або перелік правил поведінки керівника та всіх співробітників.

3. Як шлях до досконалої ділової репутації, особливо в роботі на перспективу. Репутація в теперішньому часі постає своєрідним капіталом.

4. Як Конституцію підприємства – головний закон, що містить в собі права та обов’язки працівників та керівництва.

5. Як етику підприємства. Адже, підприємець або власник підприємства, який дотримується ділової етики, може розраховувати на довготривалу та успішну співпрацю зі своїми партнерами і, як наслідок, успіх, розвиток та отримання економічних вигід для підприємства.

6. В цілому, як елемент культури бізнесу.

Культура, як і облікова політика, є унікальною для кожного підприємства. Сукупність формальних і «неписаних» норм або стандартів поведінки, яким підкоряються всі співробітники, структура влади та її компетентність, система винагород і способів їхнього розподілу, цінності, базисні переконання, що розділяються співробітниками все це знаходить відображення у обраній політиці підприємства. Культура підприємництва – це могутній стратегічний інструмент, який дозволяє зробити бізнес-ідею реалізованою, орієнтувати всі підрозділи та співробітників на досягнення спільних цілей. А облікова політика, в свою чергу, виступає її елементом.

Література:

1. Матвєєнко О.В. Неформальні інститути підприємницької діяльності [Електронний ресурс] : Матеріали наукової конференції, 2007. Режим доступу: http://intkonf.org/index.php?s=%ED%E5%F4%EE%F0%EC%E0%EB%FC%ED%B3+%B3%ED%F1%F2%E8%F2%F3%F2%E8&Submit=%CF%EE%F8%F3%EA

2. Короткий енциклопедичний словник з культури / [авт.-уклад. М. М.Корінний, В. Ф.Шевченко]. – К.: Україна, 2003. – 384 c.

3. Ален де Бенуа. Определение Традиции / Ален де Бенуа // Альманах «Полюс». – 2008. – № 1. – С. 3-4.

4. Пушкар М. С. Теорія і практика формування облікової політики: Монографія / М. С.Пушкар, М. Т.Щирба. – Тернопіль: Карт-бланш, 2009. – 260 с.

5. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-ХІV зі змінами і доповненнями.

6. Сопко В.В. Глобалізаційні процеси та їх вплив на бухгалтерський облік / В.В. Сопко // Бухгалтерський облік і аудит : науково-практичний журнал, 2009. – № 10. – С 2-10.