К.е.н. Мехеда Н. Г.

Черкаський національний університет ім. .Б.Хмельницького Україна

МОБІНГ ЯК ПРОБЛЕМА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

Термін «мобінг» виник на початку 80-х як результат дослідження на робочих місцях у Швеції. Мобінг – це колективний психологічний терор стосовно когось із працівників із боку його колег, підлеглих або начальства. Прояви мобінгу: цькування, чвари, склоки, підсиджування, плітки, підкилимові ігри, дрібні пакості й великі підлості, стукацтво, інтриги, хамство, самодурство; емоційне насильство, сексуальні домагання, психологічний садизм, інстинкт натовпу; комплекс жертви, невміння вибудовувати міжособистісні стосунки, неефективне керування.

Розрізняють вертикальний мобінг (босинг), горизонтальний, булінг, сендвіч-мобінг, свідомий (навмисний) і несвідомий (стихійний), латентний і відкритий, індивідуальний і груповий, хронічний, самовідроджуваний, «серійний булер-кілер»Прояви мобінку: відмова в допомозі та спілкуванні; ігнорування прохань; негласний бойкот; припинення ділових контактів; провокування стресових ситуацій; різного роду приниження. Ініціатором мобінгом, регулярно ставлять під сумнів професійну компетентність колеги; ігнорують його успіхи; за його досягнення хвалять інших; сприяють, аби працівник був навантажений особисто йому неприємними обов’язками тощо. Дієвим є переплутати папери; видалити потрібні файли; зіпсувати техніку; не передати важливу інформацію.

Мобінг може призвести до виникнення відчуття соціальної неповноцінності; захворювань на нервовому грунті; депресивних станів.

Практика свідчить, що дуже часто все починається з моменту приходу людини на роботу. Дуже наївно було б сподіватися, що вас неодмінно приймуть із розпростертими обіймами і поспішать попередити, об які підводні рифи ви можете спіткнутися. Навпаки, новачка може очікувати щось на кшталт дідівщини. У кращому разі, старожили не без задоволення спостерігатимуть за вашими першими незграбними кроками. Тому з перших днів слід якомога більше дізнатися про робочий розпорядок, корпоративні традиції, неписані правила й закони. Багато їх неминуче здаватимуться зайвими, безглуздими й дуже обтяжливими. Приймайте їх як даність, не кваптеся виступати з критикою, відмовлятися дотримуватися якихось із них чи взагалі зопалу пропонувати купу нововведень. Почекайте, поки станете «своїм» (чекати можна досить довго); вивчіть стиль керівництва і навіть особистісні риси шефа; заручіться підтримкою однодумців; із головою зануртеся у професійну специфіку; постарайтеся зрозуміти логіку організації праці та відпочинку, — а тільки потім спливайте з «революційними» пропозиціями. Понад 90 відсотків того, проти чого хотілося протестувати спочатку, згодом видасться єдино можливим і найбільш доцільним. Ще з дечим боротися буде безглуздо, а з чимось — можна буде змиритися. Таким чином, ви проявите ініціативу не під гаслом «усе не так», а конкретну й відразу ж пропонуючи раціональніше вирішення проблеми.

Мобінг – це ганьба для фірми. Колективний психологічний терор — не рядова подія, а огидне явище, наявність якого свідчить про те, що керівництво не впорюється зі своїми обов’язками. Керівник-професіонал повинен щосили протистояти мобінгу. Нерідко саме шеф і К^о стають винуватцями негативних процесів у колективі. Проблема може полягати в особистісних рисах і сумнівних моральних підвалинах управлінців.

Причинами мобінгу є недоліки в організації праці. Конфлікти неминучі, коли немає чітких посадових інструкцій, не визначено зони відповідальності; обов’язки спеціалістів в одних випадках дублюються, а в інших — узагалі ні на кого формально не покладені.

Проблем можна уникнути, стратегічно грамотно плануючи діяльність організації. Важливо відпрацювати механізми донесення цілей і завдань фірми до кожного з працівників, а також передбачити можливість співробітників безпосередньо вносити свої міркування й пропозиції щодо вдосконалення роботи підприємства Перспектива особистісного зростання має сприйматися кожним працівником як нерозривна складова загального розвитку. Слід більше уваги приділяти розвиткові персоналу всередині компанії, щоб не доводилося замінювати його на спеціалістів зі сторони. Слід проводити навчання, переучування і підвищення кваліфікації персоналу.

Вказано найпоширеніші управлінські помилки, які сприяють процвітанню мобінгу та інших деструктивних процесів. Існує комплекс причин і потрібен системний аналіз сформованої ситуації. Кадрова перестановка, коригування обов’язків, розведення конфліктуючих сторін по різних напрямах роботи стимулює колектив до нових трудових звершень.

Література:

1. Б. Сачалко, А. Моос. Мобінг: все частіше українці стають жертвами цькування на роботі. Дзеркало тижня, № 48 (614) , 2009 р.