к.е.н., ст. викл. Олександренко І.В.

Луцький національний технічний університет

Стратегічні Орієнтири інвестиційного розвитку регіонів україни

У сучасних умовах становлення та розвитку регіонів України серед найбільш важливих проблем регіонального управління інвестиційними процесами є відсутність інвестиційних стратегій, які б давали змогу комплексно підійти до вибору напрямків інвестування з метою забезпечення впливу його результатів на соціально-економічний розвиток при врахуванні наявного інвестиційного забезпечення.

Розробка інвестиційної стратегії регіону повинна базуватися на основних пріоритетах інвестиційного розвитку регіону, в основі яких лежить їх інвестиційне забезпечення. Від наявності інвестиційних ресурсів у регіоні залежать основні орієнтири забезпечення його інвестиційного розвитку, який є передумовою досягнення соціально-економічного зростання. У процесі формування регіональної інвестиційної стратегії повинна бути закладена основна мета інвестиційного розвитку, а результатом її реалізації повинно стати зростання показників-індикаторів, що відображають інвестиційну активність, інвестиційну привабливість та соціально-економічний розвиток регіону.

Основними етапами формування інвестиційної стратегії регіону є: аналіз зовнішніх та внутрішніх умов інвестування; визначення стратегічних орієнтирів забезпечення інвестиційного розвитку; вибір типу інвестиційної стратегії; обгрунтування галузевого розподілу інвестицій; формування стратегій залучення іноземного капіталу; обгрунтування доцільності реалізації зазначеної інвестиційної стратегії, що здійснюється на засадах розрахунку очікуваних результатів, та розробка механізму управління реалізацією обраної стратегії.

З метою розробки підходу, який би дозволив диференційовано сформувати стратегічні орієнтири забезпечення інвестиційного розвитку, здійснено типологію регіонів за рівнями забезпечення фінансовими, трудовими, матеріально-технічними та природними ресурсами. Для виокремлення типів регіонів здійснено розрахунок середнього інтегрального показника забезпечення регіонів фінансовими, трудовими, матеріально-технічними та природними ресурсами. У результатів розрахунку середнього рівня визначено регіони з високим забезпеченням (інтегральний індекс вищий або рівний середньому значенню) та з низьким забезпеченням (інтегральний індекс нижчий від середнього значення) за окремими видами ресурсів. Зазначений розподіл дав змогу виокремити 16 груп регіонів, які відрізняються рівнями забезпечення фінансовими, трудовими, матеріально-технічними та природними ресурсами (табл. 1.).

Таблиця 1.

Стратегічні орієнтири забезпечення інвестиційного розвитку регіонів України*

Рівень забезпечення регіону

Регіони України

Стратегічні орієнтири забезпечення інвестиційного розвитку регіону

 

1

2

3

4

5

6

+

+

+

+

Дніпропетровська область

Збільшення конкурентоспроможних виробництв

+

+

+

-

Київська, Харківська, Полтавська, Запорізька області

Розвиток виробництв, що дозволять знизити матеріаломісткість продукції та забезпечити її конкурентоспроможність

+

+

-

+

Донецька область

Розвиток інвестиційної інфраструктури та модернізація виробничих потужностей промислового сектору економіки регіону

-

+

+

+

-

Інтенсивне та раціональне використання трудового та природного потенціалів

+

-

+

+

АРК, Львівська, Одеська, Закарпатська області

Розвиток нетрудомістких видів економічної діяльності з метою забезпечення інвестиційних можливостей регіону в майбутньому

+

+

-

-

-

Розвиток підприємств сфери послуг та малого бізнесу

+

-

-

-

-

Інтенсивне та оптимальне використання фінансових ресурсів

-

-

+

+

-

Залучення іноземних та бюджетних коштів з метою розвитку промислових підприємств

 

 

Продовження табл. 1

1

2

3

4

5

6

-

-

-

+

Івано-Франківська, Тернопільська, Луганська, Чернівецька області

Залучення зовнішніх джерел формування інвестиційних ресурсів та створення виробництв з використанням місцевих природних ресурсів

+

-

-

+

-

Раціональне використання фінансових ресурсів з метою росту трудового потенціалу

+

-

+

-

-

Розвиток нетрудомістких виробництв, орієнтованих на внутрішній ринок

-

+

-

-

Хмельницька область

Залучення бюджетних  коштів з метою розвитку виробничих підприємств та забезпечення росту їх інвестиційної спроможності

-

-

+

-

-

Підвищення фінансової спроможності та інвестиційної активності суб’єктів господарювання

-

+

-

+

Чернігівська, Черкаська області

Активізація інвестиційної діяльності за участю трудових та природних ресурсів

-

+

+

-

Житомирська, Херсонська, Миколаївська, Кіровоградська області

Максимальне використання трудових ресурсів як основного орієнтиру нарощення фінансового потенціалу

-

-

-

-

Вінницька, Волинська, Рівненська, Сумська області

Залучення іноземного капіталу та  його розподіл у сфери економіки з метою активізації експортних операцій

Примітка:  – рівень забезпечення фінансовими ресурсами,  ‑ рівень забезпечення трудовими ресурсами,  ‑ рівень забезпечення матеріально-технічними ресурсами,  ‑ рівень забезпечення природними ресурсами; "-" – нижчий середнього, "+" – вищий або рівний середньому.

*розроблено автором

 

На підставі визначених орієнтирів забезпечення інвестиційного розвитку, досягнення яких є передумовою соціально-економічного розвитку регіонів, можна визначити тип стратегії інвестиційного розвитку регіонів України. Диференційований розподіл стратегій в регіональному розрізі показано у    табл. 2. Загальними цілями інвестиційної стратегії регіону, які доцільно забезпечувати у ході її практичної реалізації, на нашу думку, є: модернізація господарського комплексу регіону та забезпечення конкурентоспроможності його продукції на зовнішньому та внутрішньому ринках; забезпечення комплексного використання та збереження природних сировинних ресурсів, дотримання екологічних вимог, підвищення ефективності використання транзитного і туристично-рекреаційного потенціалу регіону; суттєве підвищення доходів населення області та якості послуг в соціальній і гуманітарній сферах, їх наближення до європейських стандартів та вирішення проблем зайнятості населення.

Таблиця 2

Стратегії інвестиційного розвитку регіонів України регіонів України*

Регіони України

Тип стратегії інвестиційного розвитку регіону

Дніпропетровська область

Стратегія зміцнення конкурентних переваг

Київська, Харківська, Полтавська, Запорізька області

Стратегія забезпечення конкурентних переваг

Донецька область

Стратегія розвитку інвестиційної інфраструктури

АРК, Львівська, Одеська, Закарпатська області

Стратегія диференціації видів діяльності

Івано-Франківська, Тернопільська, Луганська, Чернівецька області

Стратегія секторальних пріоритетів

Хмельницька область

Стратегія активізації зовнішньоторговельного обороту

Чернігівська, Черкаська області

Стратегія раціонального використання ресурсів

Житомирська, Херсонська, Миколаївська, Кіровоградська області

Стратегія нарощення фінансового потенціалу

Вінницька, Волинська, Рівненська, Сумська,

Стратегія модернізації та інноваційного розвитку

*розроблено автором

 

Одним із етапів формування інвестиційної стратегії є вибір сфер інвестування, оскільки в умовах обмеженості джерел інвестиційних ресурсів у регіональній економіці доцільність їх спрямування є одним із ефективних варіантів досягнення її ефективності. Регіонам України, які перебувають на шляху ринкових перетворень та майбутнього вступу країни до ЄС і отримали самостійність у розв’язанні інвестиційних задач, здійсненні структурних перетворень у регіональній економіці, можуть бути запропоновані "японський" та "австрійський" варіанти спрямування інвестиційних ресурсів. Особливістю цих двох підходів є те, що вони сформовані для країн перехідного економічного середовища, якого ніби вже і нема в Україні, однак досить значна сукупність проблем, що стоять перед Україною та її регіонами сьогодні, не дозволяють їй стати гідним членом країн з ринкової економікою. Японський підхід полягає у тому, що головними завданнями у процесі реалізації інвестиційної політики є вирішення продовольчої проблеми, що потребує вкладення інвестиційних ресурсів в АПК і одночасно сприятиме вирішенню продовольчої проблеми та розвитку видів економічної діяльності, пов’язаних із АПК. Австрійська модель вкладення інвестиційних ресурсів виходить з того, що економіка країн характеризується високим рівнем безробіття, тому, головним чином, спрямування інвестиційних ресурсів, незалежно виду економічної діяльності, повинно передбачати створення нових робочих місць. Ці підходи щодо напрямів вкладення інвестиційних ресурсів реалізуються в зарубіжних країнах і сприяють забезпеченню ефективності інвестиційної діяльності як на державному, так і регіональному рівнях. Доцільним, на нашу думку, підходом при реалізації інвестиційної стратегії, є забезпечення пропорційності зовнішньоторговельного обороту, який має на меті направлення інвестиційних ресурсів у ті види економічної діяльності, які забезпечать ріст частки експорту регіону та зниження частки імпорту. Також вагомим у процесі направлення інвестиційних ресурсів є розсіювання інвестиційних потоків по різних видах економічної діяльності та типах виробництва (нове будівництво, розширення, реконструкція, технічне переоснащення) з метою зменшення ризику насиченості, що полягає у достатньо значних розмірах інвестування одних сфер економіки регіону, що уже себе повністю вичерпали та не забезпечують економічного розвитку регіону, про те на низькому рівні є інвестиційна активність у інших видах економічної діяльності, що в перспективі можуть сприяти зростанню економічних показників регіональної економіки.