История/2. Общая история

О.Л. Зарічук

аспірантка Донецького національного університету

РОЗВИТОК ОСВІТИ НІМЕЧЧИНИ У 1871 – 1914 РР.: ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ

В наш час спостерігається зростання інтересу вітчизняних та зарубіжних дослідників до вивчення освітніх процесів в європейських країнах. Історія освіти дозволяє зрозуміти процес взаємодії суспільства і школи, а також як через систему освіти відбувається закріплення соціальних та культурних цінностей. В останні роки посилились інтеграційні процеси в Європі, які стосуються безпосередньо і освітніх установ. Вступ нашої країни на шлях інтеграції в загальноєвропейську систему освіти, а також приєднання до Болонського процесу, підкреслюють необхідність вивчення навчальних установ західноєвропейських країн та використання їх позитивного досвіду. Дослідження освітніх систем Європи надасть можливість скористатися традиціями навчання і викладання провідних країн, а також підвищити якість освіти.

Історіографія з питання розвитку освіти Німецької імперії у зазначений період викликає значний інтерес, оскільки з посиленням інтеграційних процесів в Європі та створенням єдиного освітнього простору, виникає потреба вивчення досвіду провідних країн світу в цій галузі та використання їх позитивних надбань. Саме тому існує необхідність комплексного дослідження рівня розробки проблеми, що розглядається, у працях вітчизняних та зарубіжних авторів. Тому метою даної роботи є аналіз, систематизація та узагальнення наукових надбань з визначеної проблеми. На нашу думку, є логічним здійснювати огляд наукових напрацювань, пов’язаних з історією розвитку освіти Німеччини в зазначений період, за проблемно-хронологічним принципом.

Необхідно виділити декілька робіт загального спрямування, які тільки поверхово розглядають освітні питання. У вітчизняній історіографії освітні проблеми поки що не знайшли належного відображення і тому можна назвати невелику кількість авторів, які торкалися питань історіографії або організації освітніх установ. Наприклад, історії створення класичних навчальних закладів присвячена робота вітчизняної дослідниці Л. Кулікової, де вона іноді звертається до німецької практики створення гімназій, а також В. Кравця «Історія класичної зарубіжної педагогіки та шкільництва», в якій автор розглядає прусські закони 1872 р. та їх вплив на освітні установи Німеччини [1].

Якщо ж говорити безпосередньо про роботи, що присвячені саме освітнім установам, то тут також можна виділити декілька напрямків. Найбільш дослідженими, на наш погляд, є питання розвитку експериментальних та новаторських шкіл, які створювались в період існування Німецької імперії. Інтерес до вивчення таких типів навчальних закладів пояснюється, в першу чергу, тим, що певна кількість таких установ існує і до сьогодення. Проте існує ціла низка проблем, які досі залишаються мало вивченими.

Спочатку потрібно звернути увагу на ті праці, які предметом свого дослідження зробили всі ланки освіти – народну школу, середні навчальні заклади, а також університети. Всі ці дослідження, належать дореволюційним авторам. Найбільш ґрунтовними є праці німецьких науковців Ф. Паульсена та Л. Іоллі [2]. Автори наводять відомості, щодо особливостей історичного розвитку освіти в різних країнах Європи, а разом з тим значну увагу приділяють навчальним закладам Німеччини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Дещо схожими є дослідження дореволюційних російських авторів Г. Генкеля та Л. Синицького [3], а також німецького дослідника Ф. Кляйна [4]. До цього ж типу можна віднести роботу, що вийшла в Німецькій імперії «Німеччина за часів кайзера Вільгельма ІІ» [5], другий том якої був присвячений розвитку культури.

Одним з найменш вивчених питань в історії розвитку освіти Німецької імперії є організація народної школи в країні. Цьому питанню присвячувалось мало уваги в усі часи. Можна назвати тільки декілька робіт, що стосувались зазначеної нами проблеми. Серед авторів, які займалися розробкою наданого питання, були дослідник дореволюційної Росії С. Танєєв, радянські автори В. М. Кларін та Л. О. Карпова [6], Можна назвати ще декілька робіт зарубіжних авторів, що торкалися питань організації народної освіти. Це стаття дослідника з ГДР Д. Фрікке [7], а також роботи сучасних російських дослідниць – О. В. Дмітрієвої та Е. Репіної [8], поверхово торкнулась цього питання і вітчизняна дослідниця С.Й. Бобильова [9].

До найбільш вагомих робіт, відносно розвитку народної освіти, можна віднести дослідження дореволюційного російського дослідника О. Рюле «Народна школа Німеччини як вона є» [10], в якій автор звертає значну увагу на організацію початкової освіти.

Необхідно виділити також групу досліджень присвячених розвитку середньої освіти Німеччини. На жаль, ця проблематика майже зовсім не знайшла відображення у вітчизняній та зарубіжній літературі. Як вже зазначалось, досить поверхово торкалась принципів створення класичних німецьких гімназій в своїй роботі вітчизняна дослідниця Л. Кулікова. Певну схожість має і робота сучасних російських авторів Л. М. Пермінової та Н. А. Шарай [11], присвячена історичному розвитку гімназичної освіти починаючи з часів стародавньої Греції і до сьогодення.

Найбільший інтерес до розвитку середньої освіти існував за часів Російської імперії. Оскільки освітні реформи останньої третини ХІХ ст. були значним чином запозичені з Німеччини, то всі перетворення, що відбувались у гімназичному житті цієї країни, привертали увагу російських дослідників. Однією з перших наприкінці ХІХ ст. з’явилась робота Н. Сперанського «Огляд історії середньої школи в Німеччині» [12], яка розкривала історичний процес реформування класичної гімназичної освіти та зверталась до нових навчальних планів 1882 та 1891 років. Найбільш ґрунтовним дослідженням початку ХХ ст. стала робота П. Капніста «Класицизм, як необхідна основа гімназичної освіти» [13], в якій автор розглядає процес становлення зазначеної ланки освіти, а найбільшу увагу приділяє тим змінам, що відбувались в цій галузі за часів кайзерівської Німеччини. Автор досить докладно аналізує процес реформування навчальних закладів, появу реальних шкіл, а також прагнення останніх до зрівняння в правах з класичними навчальними закладами. Окрім того, в роботі наведено значну кількість навчальних планів, проаналізовано їх зміст, приведено приклади нових реформованих навчальних закладів та інше.

Ще одним напрямком досліджень в галузі освітньої сфери є роботи, присвячені вищій освіті Німецької імперії. В межах цього напрямку спостерігається така ж тенденція, що і у попередньому: більшість робіт, що досліджують університетську освіту, вийшла ще за часів існування Німецької імперії, і тільки сьогодні зростає інтерес до цього питання. Однією з фундаментальних робіт за правом можна вважати дослідження німецького науковця та педагога кінця ХІХ – початку ХХ ст. Ф. Паульсена «Німецькі університети» [14], оскільки в роботі розглядається історичний процес становлення цих навчальних закладів, розкривається сутність впровадження академічних прав та свобод, характеризується становище викладачів та студентів, а також надається огляд діяльності університетів за факультетами. Всі інші роботи значно поступаються цій за своїм змістом.

В зазначений період вийшла низка робіт, що розглядала різні аспекти університетського життя. Особливості студентського побуту, а також засади корпоративного ладу, що виникли в університетах Німеччини, досліджували як німецькі, так і російські автори такі, як Т. Циглер та Є. Лович [15]. Засади академічних свобод розглядаються в дослідженні В. А. Чумікова «Сучасні німецькі університети», а також в роботі В. В. Курілова та декількох статях В. І. Модестова [16], що звертає увагу на проблеми викладання в університетах Німеччини.

Напрямком, який майже зовсім не знайшов відображення в дослідженнях як вітчизняних, так і зарубіжних авторів, стали проблеми становлення та розвитку професійної чи політехнічної освіти. Зовсім окремо стоїть робота сучасного російського дослідника Д. А. Торопова [17], яка присвячена розвитку професійної освіти в Німецькій імперії. Об’єктом дослідження російського автора стали шкли для підготовки до навчання та професійні училища, що існували в країні. Майже зовсім недослідженими залишились проблеми вищої професійної освіти. Одним з важливих досліджень початку ХХ ст. є робота О. Радцига [18], присвячена вищій професійній освіті. Досить детально в роботі висвітлено розвиток вищих торгівельних та технічних шкіл, а також гірничих академій. Проте в дослідженні зовсім не знайшли відображення такі типи шкіл, як ветеринарні та лісознавчі академії.

Питанням, яке майже зовсім не знайшло відображення в історичній літературі, став розвиток жіночої освіти в Німецькій імперії. Здавалося б, що з підвищенням у всіх країнах світу інтересу до гендерних студій, ця тема повинна була набути значного рівня розробки у сучасній літературі. Проте сучасні дослідники мало звертають уваги на зазначену проблему. Роботи присвячені розвитку жіночої освіти, належать в основному до часів минулого століття. Однією зі значущих робіт є дослідження українського автора початку ХХ ст. А. О. Музиченко [19], який розглядає проблеми розвитку та реформування жіночої освіти в Німеччині. В дослідженні розглядається історичний розвиток середніх та підвищених жіночих шкіл, а також гімназій, їх кількість, надається перелік навчальних предметів. Окрім того значне місце в роботі автор відводить оціночним твердженням суспільних діячів відносно створення жіночих навчальних закладів та набуття жінками прав.

Ґрунтовним дослідженням з зазначеного питання є праця П. Г. Міжуєва [20], також присвячена розвитку жіночої освіти, в якій дослідник розглядає історичні умови, що призвели до попиту на здобуття жінками освіти, наводить статистичні дані відносно кількості жіночих навчальних закладів, основних складових навчальних програм, а також піднімає питання щодо впровадження спільного навчання обох статей та надання жінкам права на навчання в університетах.

Таким чином, підсумовуючи огляд історичної літератури з зазначеного питання, можна зазначити, що проблеми розвитку освіти Німеччини є досить актуальними, проте, в історичній літературі вони не знайшли належного відображення і їх за правом можна віднести до маловивчених. Епізодичні роботи як вітчизняних, так і закордонних дослідників не дають можливості уявити цілісну картину формування німецьких освітніх установ, і саме тому існує потреба їх комплексного дослідження. Майже зовсім невивченими залишаються проблеми організації народної школи, вищих професійних навчальних закладів, а також розвитку жіночої освіти. Ще однією характерною рисою досліджень є те, що переважна їх кількість належить до періоду кінця ХІХ – початку ХХ ст., а в сучасній історичній літературі питання розвитку освіти Німеччини з 1871 по 1914 рр. майже не розглядаються. Окрім того, треба зазначити, що досліджуване нами питання досить слабо представлено роботами вітчизняних авторів. Виходячи з наведених причин, можна констатувати, що обрана нами проблематика потребує подальшого дослідження.

Література:

1. Куликова Л.Б. Классическое гуманитарное образование: (История. Опыт. Традиции.): Монографія/ Куликова Л. Б. – К.: Университетское издание «Пульсарий», 2002. – 168 с.; Кравець В. Історія класичної зарубіжної педагогіки та шкільництва. Навч. посібник для студентів навч. педагог. Закладів/ Кравець В. – Тернопіль: Тернопіль, 1996. – 436 с.

2. Паульсен Ф. Исторический очерк развития образования в Германии/ Паульсен Ф.; [пер. под ред. Н.В. Сперанского]. – М.: Типография Т-ва И.Д.Сытина, 1908. – 336 с.; Иолли Л. Народное образование в разных странах Европы/ Иолли Л.; [пер. с нем. А. Санина]. – С. – Пб.: Книгоиздательство и Книжный магазин О.Н. Поповой, 1900. – 191 с.

3. Генкель Г. Народное образование на Западе и у нас/ Генкель Г. – С.-Пб.: Типография Акц. Общ. Брокгауз-Ефрон, 1906. – 152 с.; Синицкий Л. Из истории воспитания в XIX веке/ Синицкий Л. – М.: Типо-Литография Тов-ва И.Н. Кушнарев и К°, 1912. – 61 с.

4. Klein F. Deutschland 1897/98 – 1917 (Deutschland in der Periode des Imperialismus bis zur Großen Sozialistischen Oktoberrevolution)/ Klein F. – Berlin:Veb Deutscher Verlag der Wissenschaften, 1972. – 509 S.

5. Deutschland unter Keiser Wilgelm II. Zweite Band. – Berlin: Verlag von Reimar Hobbing in Berlin, 1914. – 1144 S.

6. Танеев С. Очерк народно-учебного устройства в Королевствах Прусском и Саксонском/ Сост. С.А. Танеев. – Лейпциг: Франц. Агнер, 1862. – 224 с.; Кларин В.М. Клара Цеткин. В борьбе за коммунистическое воспитание молодежи/ Кларин В. М. – М.: Изд-во Акад. педагог. Наук РСФСР, 1963. – 192 с.; Карпова Л.А. Истоки гражданственности/ Карпова Л. А. – К.: «Знание», 1977. – 19с.

7. Фрикке Д. Воспитание солдат в милитаристском духе в кайзеровской Германии (начало ХХ в.)/Д. Фрикке // Ежегодник германской истории. – М.: Наука, 1983. – С. 38 – 51.

8. Дмитриева О.В. Пути формирования философии образования России и Германии второй половины XIX – начала ХХ века: Сравнительный анализ. [Электронный ресурс]: Дисс… канд. филос. наук: 09.00.03/ О. В. Дмитриева. – М.: РГБ, 2005. – 157 с.; Репина Э.В. Становление и развитие немецкой начальной школы: Дис… канд. пед. наук: 13.00.01.[Электронный ресурс]/ Э. В. Репина. – М.: РГБ, 2006. – 200 с.

9. Бобылева С.И. Историки ГДР о социальной политике кайзеровской Германии начала ХХ века/ С. И. Бобылева // Вопросы германской истории. Германская Демократическая республика: традиции и современность: Межвуз. Сб. науч. тр./[под. ред. проф. А.С. Завьялова]. – Днепропетровск: ДГУ, 1989. – С. 132 – 143.

10. Рюле О. Народная школа в Германии как она есть/ Рюле О. – С. – Пб.: Типография «Север», 1906. – 68 с.

11. Перминова Л.М., Шарай Н.А. Гимназическое образование: Эллада – Германия – Россия/ Л. М. Перминова, Н. А. Шарай. – М.: Моск. гос-й педагогический университет, 2004. – 353 с.

12. Сперанский Н. Очерк истории средней школы в Германии/ Н. Сперанский. – М.: Издание М. и С. Сабашниковых, 1898. – 240 с.

13. Капнист П. Классицизм, как необходимая основа гимназического образования. Выпуск II. Исторический очерк развития среднего образования в Германии/ П. Капнист. – М.: Университетская типография, 1900. – 416 с.

14. Паульсен Ф. Германские университеты/ Ф. Паульсен. – С.-Пб., 1914. – 413с.

15. Циглер Т. Немецкий студент конца ХIX в./ Т. Циглер; [пер. с нем.] – С. – Пб.: Типография И.Скороходова,1898. – 223 с.; Лович Е. Из жизни немецкого студенчества/ Е. Лович. – М.: Типо-Литография Тов-ва И.Н. Кушнарев и К°, 1901. – 35 с.

16. Чумиков В.А. Современные немецкие университеты/ В. А. Чумиков. – С. – Пб.: Типография В.С. Балашева и К°, 1897. – 35 с.; Курилов В.В. Столетний юбилей Берлинского университета 1810 – 1910/ Курилов В. В. – Варшава: Типография Варшавского учебного округа, 1911. – 29 с.; Модестов В.И. Наука и люди в германских университетах/ В. И. Модестов// О Германии: Наука, школа, парламент, люди, стремления. Статьи. – СПб.: Типография Балашева В.С., 1888. – С. 27 – 43; Модестов В.И. Темные стороны германских университетов/ В. И. Модестов// О Германии: Наука, школа, парламент, люди, стремления. Статьи. – СПб.: Типография Балашева В.С., 1888. – 43 – 53.

17. Торопов Д. А. История развития немецкой системы профессионального образования: Учебное пособие/ Д. А. Торопов. – Казань: ИСПО РАО, 2002. – 72 с.

18. Радциг А. Высшее техническое и коммерческое образование в Германии/ А. Радциг. – М.: Типо-литография Т-ва И.Н. Кушнаревъ и К°, 1906. – 46 с.

19. Музыченко А.О. Реформа среднего женского образования и его история в Германии/ А. О. Музыченко. – С.-Пб.: (Оттиск из Журнала М-ва Народного просвещения), 1909. – С. 133 – 191.

20. Мижуев П.Г. Женское образование и общественная деятельность женщин в Германии/ П. Г. Мижуев. – С. – Пб.: Типо – Литография Б.М. Вольфа, 1905. – 117 с.