К.т.н. Пеньков А.П., Проф. каф. ЕОМ, д.т.н. Хандецький В.С., Проф. каф. ЕОМ, д,ф-м.н. Івон О.І., Захаров І.Д.

Дніпропетровський національний університет ім. О.Гончара

Про методологію «охорони праці» вивчення курсу студенту на тему «Операційні системи».

Сучасний рівень розвитку інформаційних технологій характеризується наявністю великої кількості операційних систем, що вирішують найрізноманітніші задачі й володіють різними специфічними властивостями. Проте, багаторічний досвід використання різних ОС дозволяє виділити типові складові операційної системи й визначити ряд моделей, що лежать в основі їхнього функціонування. Вивчення даних моделей і типових архітектур сучасних ОС є зовсім необхідної складовою підготовки висококваліфікованих фахівців в області системного програмування й адміністрування, і дозволяє прикладному програмістові ефективно використовувати можливості ОС.

Дана робота присвячена розробці комплексу тестових завдань для перевірки знань по курсу "Операційні системи". Комплекс орієнтований на перевірку знань після прослуховування курсу лекцій.

Проаналізуємо структуру завдання у вигляді назви дипломної роботи «Розробка програмного забезпечення для контролю знань фахівців з операційних систем». З цього можна зробити висновок, що передбачається розробка складного людино-машинного комплексу – учбово-методичного робочого місця.

Згідно з [1, c.8] «взаємодія людини і техніки в системі виробництва (система людина – машина – виробнича середа) повинно розглядатися при проектуванні і створенні безпечних умов праці, при вирішенні задач оптимізації праці…з урахуванням вимог ергономіки». У нашому випадку людина – студент, «машина» - «ЕОМ», «виробнича середа» - «учбова середа». Для уточнення структури робочого місця використовуємо його системне подання, яке було запропоноване у монографії [2, с.28] (мал.1),

Мал. 1. Загальна система праці.

де КФ – керуюча функція, ЗП – засіб праці, ПП – предмет праці.

Очевидно, що ПП відповідає на питання «що оброблюється?» (на робочому місці по [1] ПП відсутній). ЗП відповідає на питання «чим обробляється ПП?». КФ відповідає на питання «який взаємозв’язок між ПП та ЗП?». Учбова «навколишня середа» визначає умови роботи системи (мал.1).

Треба зіставити елементи системи праці (позначимо Sпр для мал.1) із загальним формулюванням розробляємої Sпр згідно з темою дипломної роботи. Очевидно, що ПП являється «вивчення моделей і типових архітектур сучасних ОС». Описання вказаного ПП здійснюється через лекційний матеріал та контроль у вигляді тестових завдань. Зв’язок між предметом праці та засобом праці представляє собою модель, яка основана на матрицях даних. Ця модель дає змогу ефективно оперувати даними на вході (питання в тестах), сопоставляти початкові дані з відомими (відповіді на питання), та давати на віході матрицю з результатами проведеної учнем роботи.

Система знань у вигляді контролю тестовими завданнями до курсу

Проведений аналіз формулювання завдання дозволив уточнити «технічний аспект» «учбової системи», в якій завжди у якості ПП є «учень», який у нашому випадку являється студентом. В такому випадку повна Sпр по темі дипломної роботи повинна мати наступний вигляд.

Мал.. 2 Система учбової праці по темі дипломної роботи

Даною моделлю остаточно визначено «учбове робоче місце» по темі дипломної роботи.

Систему охорони праці представимо у вигляді мал..3

Мал.. 3 Система охорони учбової праці

Для реалізації системи (мал3) треба визначити конкретні вимоги ергономіки [1,4] в системі «людина-машина-учбова середа» (Sл-Sм)-Sу.с. Розглянемо вимоги ергономіки і критерії їх оцінки.

1. З «економічних вимог» виберемо «виключення зайвих затрат робочого часу» (час обмежений в учбовому плані до 1 години і 20 хвилин на одне заняття) і «раціональна організація робочого місця». В якості критеріїв виступають задачі «підвищення ефективності» та «оптимізації».

2. Серед психофізіологічних вимог найважливішою є «скорочення інформаційних навантажень», «зниження нервово-емоційної напруги та фізичних навантажень».

3. Серед психологічних вимог треба відзначити «встановлення відповідності закріпляючих на формуючих навичків та змоги сприйняття, пам’яті та мислення».

4. Антропометричні вимоги повністю визначаються «параметрами робочої зони, в якій знаходиться людина у положенні сидячи» у штатному робочому місці «людина ЕОМ».

5. До гігієнічних вимог відносять «параметри мікроклімату». Особливість іх «застосування» в розробляємій людино-машинній середі полягає в тому, що необхідно їх враховувати в учбових аудиторіях впродовж часу одного заняття.

6. Із естетичних вимог необхідним являється «наочність» матеріалу, що подається учню, «зручність сприйняття», «стислість матеріалу».

7. Соціальні вимоги можна віднести до другорядних зважаючи на індивідуальність учбового процесу.

Внаслідок впливу перекручених ергономічних вимог людина піддається таким негативним станам як монотонія (напруга внаслідок одноманітності дій), гіподинамія, психічне пересичення, психоемоційна напруга.

Треба звернути увагу на зв’язок КФ мал.1, та Sк. Мал..4. Згідно з [3], є наступні функції управління «праценохоронної» системи: облік, аналіз, контроль, оперативне управління, прогноз, планування. По відношенню до теми дипломної роботи найвищий пріоритет можна віднести до процесу «контролю».

Очевидно, що у представленому матеріалі розглянуті основні аспекти «працеохоронної» методології організації вивчення особливостей різних моделей і типових архітектур сучасних ОС, забеспечуючі професійну підготовку спеціалістів в області комп’ютерних технологій.

Література:

1. Кобевник В.Ф. Охрана труда. – К.: Вища шк., 1990.-288с.

2. Охрана труда. История, теорія, практика. Мардахаев А.А.-Львов: Вища школа, узд-во Льв. ун-та, 1984.-140 с.

3. Обработка информации в системе «человек-машина» - Вычислительный центр АН СССР: Москва, 1973. – 123 с.

4. Эргономические проблемы охраны труда. Межвузовский сборник научных трудов/Отв. редактор В.В. Романов. – Тверь, 1990