Психология и социология/10.Психология труда
Плужник Я.А.
Сєвєродонецьке відділення Інституту післядипломної освіти та
дистанційного навчання Східноукраїнського національного університету
імені Володимира Даля, Україна
Математичні засоби моделювання соціально-психологічної
детермінації організаційно-управлінських стресів
Розвиток та прояв
організаційно-управлінських стресів у менеджерів в процесі здійснення
професійної діяльності обумовлений дією багатьох факторів: організаційних,
соціальних, психологічних, демографічних, професійних і т.д. Для вирішення
задачі управління організаційно-управлінськими стресами необхідно провести комплексний аналіз стресогенних факторів управлінської
діяльності, соціально-психологічних
особистісних детермінант та побудувати модель
залежності рівня стресового розладу від найбільш значущих параметрів.
Об’єкт дослідження:
організаційно-управлінські стреси у менеджерів середньої ланки управління.
Предмет дослідження: соціально-психологічні детермінанти
організаційно-управлінських стресів
менеджерів середньої ланки управління.
Мета дослідження: побудова
математичної моделі соціально-психологічної детермінації
організаційно-управлінських стресів.
Для визначення залежності рівня
організаційно-управлінського стресу від специфіки прояву стрес-факторів
управлінської діяльності та соціально-психологічних характеристик менеджерів
застосуємо метод відновлення одномірних залежностей (МВОЗ), за допомогою якого
здійснюється редукція до елементарних властивостей досліджуваного явища та
будується модель Y = Fi(Xi),
i = 1, … n. Ця модель описує
залежність вихідного показника Y – рівня організаційно-управлінського стресу
менеджерів середньої ланки управління від кожного з n вхідних параметрів, зафіксованими з використанням
психодіагностичного інструментарію в процесі проведення емпіричного
дослідження. Вхідні дані для побудови математичної моделі детермінації
організаційно-управлінського стресу наведені в табл.1, кожна строка містить
значення показників окремих шкал психодіагностичних методик респондента та
відповідного їм рівня організаційно-управлінського стресу.
Таблиця 1
Вхідні експериментальні дані (соціально-психологічні
детермінанти)
|
№ |
Х1 |
Х2 |
Х3 |
Х4 |
Х5 |
Х6 |
Хі |
Х47 |
У |
|
1 |
9 |
10 |
9 |
8 |
8 |
8 |
… |
8 |
43 |
|
2 |
11 |
14 |
9 |
16 |
9 |
13 |
… |
16 |
63 |
|
3 |
5 |
7 |
5 |
5 |
6 |
7 |
… |
5 |
35 |
|
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
|
120 |
12 |
15 |
12 |
10 |
14 |
13 |
… |
10 |
68 |
Відповідно до алгоритму МВОЗ за експериментальними
даними здійснюється сортування даних вихідної таблиці окремо для кожного
параметру Xi за збільшенням, потім
поділ діапазонів варіації значень параметру Хі на три піддіапазона (табл.2).
Таблиця 2
Поділ діапазонів варіації вхідних параметрів на 3
піддіапазона
|
Найменування вхідного параметру |
Хі min |
гр1 |
гр2 |
Хі max |
Кількість показників в піддіапазонах |
|
Х1 –
конфліктність комунікацій |
5 |
9 |
10 |
14 |
38 45 37 |
|
Х2 – стреси
робочих перевантажень |
5 |
10 |
11 |
15 |
43 36 41 |
|
Х3 –
інформаційний стрес |
5 |
8 |
9 |
14 |
34 34 52 |
|
Хі |
… |
… |
… |
… |
… |
|
Х47 - необхідно-наполегливий тип реакцій |
10,0 |
31,6 |
40 |
62,5 |
40 44 36 |
Надалі визначається середні значення Xi в кожному з 3-х піддіапазонів та відповідних
їм середніх значень Y для кожного з
піддіапазонів (табл.3).
В перший піддіапазон потрапляють значення від Хі min до 1-ої межі, в другий – від 1-ої до 2-ої межі, а в третій – від 2-ої межі до Хі max. В табл.3 підкреслені піддіапазони, в яких
середні значення рівня організаційно-управлінського стресу максимальні.
Таблиця 3
Розрахунок вихідних даних для побудови моделі залежності рівня
організаційно-управлінського стресу від соціально-психологічних детермінант
|
Найменування вхідного параметру |
Середнє значення вхідного параметру Хі в j-піддіапазоні |
Середнє значення вихідного параметру Y в j-піддіапазоні |
||||
|
Хі ср D1 |
Хі ср D2 |
Хі ср D3 |
Y ср D1 |
Y ср D2 |
Y ср D3 |
|
|
Х1 |
7 |
10 |
11 |
46 |
53 |
57 |
|
Х2 |
8 |
10 |
13 |
49 |
50 |
56 |
|
Х3 |
6 |
9 |
11 |
47 |
52 |
55 |
|
Хі |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
|
Х47 |
24,4 |
37,9 |
51,0 |
52 |
53 |
50 |
Таким чином, для вихідного параметру Y визначаються координати трьох точок
(розраховуються значення Хі ср D1, Y ср D1;
Хі ср D2, Y ср D2; Хі ср D3, Y ср D3), за якими можна побудувати математичну
модель залежності для кожного з n
вхідних параметрів: Y = Fi(Xi), i
= 1, … n. Для прикладу на рис.1 представлений графік
залежності рівня організаційно-управлінського стресу від конфліктності
комунікацій менеджерів.

Рис. 1 Залежність рівня організаційно-управлінського стресу
від конфліктності комунікацій
менеджерів
Відповідно до алгоритму побудови математичної моделі
детермінації організаційно-управлінського стресу для кожного параметру Хі обирається той діапазон значень, якому відповідає
найбільше середнє значення вихідного показника Y.
Сила впливу кожного параметру Хі на Y визначається як різниця між максимальним та
мінімальним середнім значенням вихідного
показника за всіма строками в табл. 3. В табл. 4 наведені оцінки сили
впливу кожного Хі на Y та
проранжовані соціально-психологічні характеристики за силою впливу на прояв
організаційно-управлінського стресу.
Таблиця 4
|
Найменування вхідного параметру |
Оцінка сили |
Доля показника |
Ранг |
|
Х13 –
активність та продуктивність діяльності |
15,4 |
0,049 |
1 |
|
Х9 –
здатність до самопізнання |
13,5 |
0,043 |
2 |
|
Х10 – широке
коло інтересів |
12,6 |
0,040 |
3 |
|
Хі |
… |
… |
… |
|
Х22 – вік |
0,1 |
0,000 |
47 |
З урахуванням визначення найбільш значущих
соціально-психологічних параметрів, що детермінують прояв стресового розладу
менеджерів, побудуємо математичну
модель:
Y1 → Ymax, якщо X5D3*X6D3*X7D3*X8D3*X9D3*X10D3*X11D3*X12D3*
X13D3*X15D3*X16D3*X18D1*X19D3*X20D1*X27D3*X28D3*X29D1*X30D1*X31D1*X32D1*X33D1*X36D1*X37D1*X38D3*X40D3
Модель демонструє параметри стрес-факторів
управлінської діяльності та соціально-психологічних характеристик менеджерів, що
детермінують виникнення та ступінь прояву організаційно-управлінського стресу.
[1] Водопьянова Н.Е. Психодиагностика
стресса. – СПб. : Питер, 2009. - 336 с. : ил. – (Серия «Практикум»). – ISBN 978-5-388-00542-7.
[2] Давиденко А.М., Кац М.Д. Новые
методы изучения действующих производств и их возможности. Восточно –
Европейский журнал передовых технологий, 6 (12), 2004, с. 189 – 193.
[3] Картрайт
С., Купер К.Л. Стресс на рабочем месте / Пер. с англ. – Х. : Изд-во
Гуманитарный центр, 2004, - 236 с. – ISBN
966-8324-10-2.