Технические науки/ 1. Металургія

Полетаєв В.П. к.т.н., доцент О.А. Крюковська, к.т.н., доцент, Левчук К.О.

Дніпродзержинський державний технічний університет (ДДТУ), Україна

Про можливість прогнозування виробничого ризику на підприємствах металургійної галузі

У процесі трудової діяльності на працюючого впливають фактори виробничого середовища і трудового процесу, які можуть мати негативний вплив на його здоров'я. Не представляє сумнівів і той факт, що повне виключення з виробничого середовища несприятливих факторів неможливо.
Це практично неможливо навіть у тих виробництвах, де впроваджені передова технологія процесу, сучасне обладнання, висока культура виробництва, якісне медичне обслуговування. І тим більше це недосяжно на вітчизняних металургійних підприємствах з недосконалим та застарілимо обладнанням, особливо в умовах економічної кризи.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров`я, понад 100000 хімічних речовин, 200 біологічних факторів, близько 50 фізичних і майже 20 ергономічних умов, видів фізичних навантажень, безліч психологічних і соціальних проблем можуть бути шкідливими факторами і підвищувати ризик нещасних випадків, хвороб або стрес-реакцій, викликати незадоволеність працею і порушувати благополуччя, а, отже, відбиватися на стані здоров'я працівників. Порушення стану здоров'я і зниження працездатності робочих можуть обумовити економічні втрати до 10 - 20% валового національного продукту. Більшість цих проблем можуть і повинні бути вирішені як в інтересах здоров'я і благополуччя працюючих, так і в інтересах економіки та продуктивності праці.

За оцінкою фінансових фахівців близько 50% втрачених робочих років з професійної непрацездатності можуть бути відвернені програмами з охорони та гігієни праці. Протягом багатьох років українські та зарубіжні вчені в галузі гігієни праці розробляють, апробують і впроваджують принцип регламентування рівнів діючих несприятливих факторів. Розроблені та затверджені гранично допустимі концентрації (ГДК) та гранично допустимі рівні (ГДР) - це ті концентрації та рівні, при дії яких протягом всього трудового стажу гарантується збереження здоров'я працюючих (за винятком випадків, коли є індивідуальна підвищена чутливість до якого-небудь несприятливого фактору). Це справедливо тільки для тих нормативів, які пройшли клініко-гігієнічну перевірку. Крім того, комбінована комплексна і сумісна дія факторів, яка має місце в умовах металургійного виробництва, часто може порушувати надійність гігієнічного нормативу, розрахованого на ізольований вплив.

Основними напрямками, що визначають і характеризують санітарно-гігіенічне та естетичне середовище металургійних підприємств є: температурно-вологісний режим, запиленість та загазованість робочої зони, освітлення робочих місць, підвищені рівні шуму та вібрації, санітарно-побутового, культурного обслуговування, ергономічної та організації робочого місця, розміри площі та об`єму виробничих приміщень на одного працюючого, режими праці та відпочинку, естетичне оформлення цеху та прилеглої території. Найбільш несприятливі умови праці відзначаються на робочих місцях, розташованих поблизу місць транспортування сипучих матеріалів, конверторів, печей, складу гарячих заготівок, аглофабриці [1].

Відомо, що лише на обмеженій кількості підприємств дотримуються рівні гігієнічних регламентів, тому можливість (ризик) виникнення порушення здоров'я та розвитку професійних захворювань досить значна. За даними Держпромгірнагляду [2] від 40 до 60% промислових об’єктів в металургійній галузі не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам (рисунок 1), отже, ризик пошкодження здоров`я робітників на цих об’єктах гранично допустимий.

Роки

Рис.1. – Статистичні дані щодо кількості об’єктів на металургійних підприємствах, які не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам по основним фізичним факторам

Під професійним ризиком (ПР) розуміється математична концепція, яка відображає очікувану частоту або тяжкість несприятливих реакцій на дану експозицію. Іншими словами, професійний ризик - це прогностична ймовірність частоти й тяжкості несприятливих реакцій на дію шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу.

Прогнози, як відомо, будуються за допомогою математичних моделей, заснованих на використанні ймовірнісних характеристик частоти несприятливих реакцій, які повинні відображати вплив всього спектру чинників, що впливають. З цих позицій прогнозування професійного ризику являє собою надзвичайно складне завдання. При аналізі частоти тих чи інших відхилень у стані здоров'я, як окремих осіб, так і трудових колективів, може бути використано незліченну безліч показників, кожен з яких можна розглядати як критерій професійного ризику.

Це можуть бути несприятливі реакції як на рівні біохімічних, імунологічних, функціональних змін, так і на рівні клінічно виражених форм професійних і загальних захворювань. Досить сказати, що будь-яка нозологічна форма професійного захворювання може бути взята як критерій професійного ризику. В ідеальному варіанті математичні моделі для розрахунку професійного ризику повинні включати три основні складові: рівень фактора, тривалість його впливу, а також результативна ознака, тобто показники стану здоров'я трудового колективу, бо людина істота не лише біологічна, а й соціальна, у зв'язку з чим відчуває вплив безлічі чинників різноспрямованої дії, які можуть спотворювати взаємозалежність основних складових моделі професійного ризику.

Крім рівня, характеру і тривалості впливу основного фактора, має бути врахований посилюючий або послаблюючий вплив таких факторів, як комплексність впливу факторів виробничого середовища і трудового процесу, особливість режимів праці та відпочинку, тривалість робочої зміни, тижня, відпустки, медична профілактика та соціально-трудова реабілітація, використання засобів індивідуального захисту, спосіб життя, в т.ч. шкідливі звички, соціально-побутові умови, кліматичні особливості і екологічне неблагополуччя територій проживання, особливість експертизи при встановленні зв'язку захворювання з професією, відмінності в методах оцінки факторів, помилки при їх вимірюванні.

Тому універсальна модель прогнозування професійного ризику може існувати чисто теоретично, оскільки при її реалізації не може бути врахований весь спектр впливаючих факторів та умов, які можуть вплинути на ймовірнісні характеристики професійного ризику, також як не може бути знайдений в одночисловому вираженні інтегральний показник стану здоров'я, узятий як критерій професійного ризику.

Література

1. Справочник по охране труда на промышленном предприятии / Под ред. К.Н. Ткачука.– К.: Техніка, 1991.– 285с.

2. Сайт держпромгірнагляду

3. Лесенко Г.В. Анализ и профилактика производственного травматизма. –

К.: Техніка, 1997.– 188с.