Технические науки/ 1. Металургія

О.А. Крюковська, к.т.н., доцент, Полетаєв В.П. к.т.н., доцент Левчук К.О.

Дніпродзержинський державний технічний університет (ДДТУ), Україна

Техніка безпеки при пуску та налагоджуванні робіт

на водоочисних станціях

Водоочисна станція мається на більшості крупних підприємств металургійної та хімічної галузей, так як неможливо використовувати в технологічних процесах непідготовлену за необхідними показниками воду. Також вони присутні на підприємствах, які займаються виробництвом питної води для потреб населення.

Для забезпечення безперебійної та надійної роботи водоочисної станції при проектуванні необхідно якісно обрати комплекс водоочисних споруд, передбачити обвідні та з’єднувальні комунікації й необхідне число резервних потужностей. Крім того, слід врахувати максимально можливе зменшення обсягу будівельних та монтажних робіт, широке використання з’єднувальних залізобетонних конструкцій, економічність та зручність експлуатації станції, відповідність проекту станції вимогам державного пожежного нагляду, а також можливість подальшого розширення очисних споруд та модернізацію у майбутньому.

Проект очисних споруджень повинен враховувати програму здійснення пусконаладочних робіт. В першу чергу це відноситься до зонування проектуємої станції на окремі черги будівництва та пуску, до забезпечення можливості здійснення ремонтних робіт, до вирішення питання щодо сортировки та завантаження фільтруючих матеріалів, а також інших задач пускового періоду.

Період пуску й наладки комплексу водоочисної станції досить праце місткий та потребує від технічного персоналу чітких й швидких дій, добре знання проекту станції та розуміння технології очистки природної води.

Проведення робіт, що пов’язані з технологічною наладкою водоочисної станції, потребує повного та якісного дотримання правил техніки безпеки.

До перевірки розмірів та відміток готових до експлуатації споруд можуть бути допущені лише ті працівники, які пройшли вступний інструктаж з техніки безпеки. Роботи, що пов’язані з ліквідацією дефектів та недоліків, можуть проводитися лише працівниками в спецодязі.

Під час гідравлічних та пневматичних випробувань вздовж дослідної ділянки водоводу виставляються чергові пости, які зобов’язані не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону на відстані 50 метрів від осі водоводу.

Приміщення, в якому проводяться роботи по гумуванню, роботи з вініпластом, пов’язані з використанням різноманітних розчинників та клеїв, подрібненням та сортировкою антрацитової крихти, необхідно обладнати надійною припливно-витяжною вентиляцією. При використанні для протикорозійної ізоляції ґрунтів та лаків на поліхлорвініловій основі слід користуватися спеціальними засобами захисту органів дихання (протигазами).

В процесі завантаження фільтрів та контактних освітлювачів, прийманні та розміщенні реагентів всередині складів необхідно суворо дотримуватися правил безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.

Дезінфекцію комунікацій та споруд слід здійснювати у відповідності з правилами використання газоподібного хлору або хлорного вапна.

Під час тарировки показників дифманометрів та п’єзометрів об’ємним методом не дозволяється стояти або наклоняться над бортом споруди за межею перил.

Роботи з ртутними дифманометрами необхідно проводити у приміщенні, яке обладнано механічною вентиляцією.

Проби води або осадів повинні відбиратися спеціальними батометрами. Місця відбору проб повинні бути безпечними й достатньо освітленими.

Завантаження пиловидних реагентів в затворні баки необхідно механізувати й обладнати приміщення в яких вони встановлені системою вентиляції.

Слід постійно слідкувати за концентрацією небезпечних та шкідливих речовин в повітрі робочої зони. В приміщенні хлораторної концентрація хлору не повинна перевищувати значення 1 мг/м³, концентрація аміаку повинна бути меншою ніж 20мг/м³. Працівник хлораторною під час робочої зміни повинен мати два працюючих протигази й гумові рукавиці.

Адміністрація водоочисної станції повинна організовувати навчання з техніки безпеки й проводи інструктаж на відведеній ділянці робіт для всіх працівників.

Відповідальність за стан техніки безпеки на водоочисній станції покладається на головного інженера або на технічних керівників станції (в окремих цехах – на начальників цехів). Майстри цехів та чергові зміни несуть відповідальність за неухильне дотримання техніки безпеки, що перелічені у відповідних інструкціях.

Відповідальність за дотриманням норм безпеки при виконанні фізико-хімічних та бактеріологічних аналізів покладається на завідуючого лабораторією.

По мірі закінчення наладки окремих ланок технологічного процесу з’ясовуються практично необхідні параметри роботи відповідних споруд, встановлюється періодичність лабораторно-виробничого їх контролю й в орієнтовний графік контролю вносяться необхідні зміни та уточнення.

Дотримання вимог охорони праці та техніки безпеки під час робот, пов’язаних з пуском й налагодженням устаткування водопідготовчих станцій дасть змогу уникнути виробничого травматизму та професійних захворювань.

Література

1. “Кульский Л.А. Справочник по свойствам, методам анализа и очистке воды. Часть 2. / Кульский Л.А., Гороновский І.Т. – Киев.: Наукова думка., 1980. – 1205с.