Гадзало А. Я.

Львівська комерційна академія

Тенденції розвитку постіндустріального інформаційного суспільства та вплив на нього інтелектуальної складової людського капіталу

Системне реформування економіки України у ринкову соціально орієнтовану передбачає подальший її перехід на новий технологічний спосіб виробництва, де інформація та знання стають основним економічним ресурсом. Необхідність формування інформаційної індустрії обумовлена наступними причинами [1,  с. 619-620]: інформація дедалі більше набуває рис продуктивної сили; заміна ручної праці розумовою означає в той же час інформатизацію економіки; глобалізація суспільного життя підвищує роль комунікаційних засобів; інформатизація економіки на практиці означає постійне підвищення ефективності виробництва; посилення позицій соціальної людини веде до збільшення потреби в інформаційних товарах і послугах (розвиток туризму, масове захоплення фотографією, мистецтвом, спортом, домашнім квітникарством та ін.).

В умовах постіндустріального суспільства інформація виконує наступні функції:

                  фактора виробництва;

                  готової продукції;

                  засобу споживання;

                  капіталу (джерело одержання прибутку);

                  товару (об'єкт купівлі-продажу);

                  об'єкту власності;

                  засобу захисту [1, с. 621].

Оскільки знання та інформація є єдиними продуктами, виробництво яких можна нарощувати безмежно в умовах наявності матеріальних меж, значення інформаційних форм економічної системи на всіх її рівнях постійно зростає. Сучасному інформаційному суспільству притаманні наступні ознаки [2, с.396] :

- висока питома вага знань та інформації у прирості ВВП (у розвинутих країнах світу на їх долю припадає близько 85% приросту ВВП );

- зростання частки доходів від інформаційної діяльності у загальних доходах суспільства;

- висока частка інформаційного сектору у ВВП національної економіки;

- перевага інформації за ринковою значимістю над іншими видами продукції;

- масове поширення професій розумової праці;

- широкі можливості зниження рівня витрат на регулювання економіки.

Кастельc, стверджує, що початкова фаза інформаційного суспільства – це індустріальне суспільство разом з багатоманітними цифровими ін­формаційно-комунікаційними послугами. На підставі аналізу зарубіжного досвіду розвитку Інтернету,  українські учені  розробили трирівневу систему оцінок його впливу на вітчизняну економіку:

          на першому рівні актуальний ринок Інтернету становить менше 3% населення і не має значного впливу на економіку країни;

          на другому рівні актуальний ринок Інтернету становить від 3 до 15% населення, економіка країни стає каталізатором розвитку Інтернету та електронного бізнесу.

          на третьому актуальний ринок Інтернету перевищує 25% населення країни і стає каталізатором зростання всієї економіки країни [3, c. 12–13].

У березні 2008 року ринок Інтернету в Україні досяг 8,4 млн.  корис­тувачів (або 18% від  чисельності населення). В порівнянні з березнем 2007 року кількість користувачів Інтернету зросла на 75%. Найбільше користувачів в Києві (58,96% загальної кількості), Одесі, Дніпропетровську, Донецьку, Харкові, Львові, Запоріжжі і АР Крим (на їх частку припадає 30,63% загальної чисельності користувачів) [4]. Це свідчить про другий рівень розвитку Інтернету і  те, що українська економіка може  стати каталізатором розвитку електронного бізнесу в країні.

Отже, інформаційна економіка, з одного боку, створюватиме  попит на визначену якість людського капіталу, а з іншого, гуманітарний чинник стає основним фактором розвитку. Саме тому  економічні здобутки  у перспективі залежатимуть в основному від  успішної самореалізації кожної людини, а розвиток її особистості та розумових здібностей сприятиме інноваційному розвитку економіки України.

 

Література:

1. Основи стійкого розвитку: Навчальний посібник./ За заг. ред.. д.е.н., проф. Л.Г. Мельника. – Суми: ВТД  ,,Університетська книга, 2005.– 654 с.

2. Ковалюк О. М. Фінансовий механізм організації економіки України (проблеми теорії і практика). Монографія. – Львів. – ВЦ ЛНУ ім. Ів. Франка,– 2002. – 396с.

3. Чумаченко М. Проблеми регіонального управління в Україні. // Регіональна економіка. – 1996. – №1-2. – C.39-49.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Годзало А. Я., здобувач кафедри економічної теорії Львівської комерційної академії

Адреса для розсилки:

79008

м. Львів

вул. Туган-Барановського, 10

Львівська комерційна академія

кафедра економічної теорії

Башнянину Г. І.