Борсук А.М.

аспірант кафедри статистики, АГД та маркетингу

Сумський національний аграрний університет, Україна

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНОСТЬ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ З УРАХУВАННЯМ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Зовнішньоекономічні зв‘язки займають значне місце в системі агропромислового комплексу економічної діяльності України. В попередні роки не були досконалими механізми регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що в значній мірі вплинуло на експортний агропромисловий потенціал України. Пошук науково - обґрунтованих факторів підвищення ефективності експортно-імпортних операцій в АПК, визначення перспективних напрямів розвитку зовнішньої торгівлі, розробка механізмів регулювання зовнішньоекономічної діяльності АПК за останні роки набули особливої актуальності.

Україна має достатньо великий експортний потенціал у сфері агропромислового комплексу, але не може його реалізувати. Це можна пояснити тим, що Україна зіткнулась з надмірно жорсткою конкуренцією на міжнародних ринках і все це посилюється тривалою і глибокою кризою. Тим не менш, в Україні зберігаються передумови для закріплення позицій на міжнародних ринках і створення конкурентноздатної економіки – це перш за все, зручне географічне положення, щедрі природні ресурси, наука і достатньо ефективна система освіти, кваліфікаційна і відносно дешева робоча сила.

Проблема покращення експортного потенціалу України на сучасному етапі є дуже актуальною, так як на даний момент структура експорту далека від оптимальної. Обсяги експорту обмежені дуже вузькою номенклатурою товарів: зернові культури, м‘ясо, жири, молочні продукти, масла, насіння олійних культур. Питома вага цих товарів складає більше 65 % в загальних обсягах експорту. В той же час в АПК товарних видів продукції виробляється в 5 разів більше тих найменувань, які визначають формування експортного потенціалу. Шлях розвитку експортного потенціалу АПК до його відродження заключається у визначенні оптимальної, ефективної структури експорту.

На сучасному етапі підвищення ефективності використання експортного потенціалу, перш за все, стає важливою умовою інтенсифікації зовнішньоекономічної діяльності АПК. Створення умов для входження України в систему міжнародних господарських зв‘язків і використання переваг міжнародної торгівлі при вирішенні задач економічного розвитку держави за рахунок розширення об‘ємів, покращення структури та умов збуту вітчизняної продукції на зовнішніх ринках є метою нарощування експортного потенціалу. Основними задачами розвитку експортного потенціалу АПК повинні стати:

· Диверсифікація ринків збуту вітчизняних агропромислових продуктів з метою підвищення ефективності експорту і зменшення залежності від традиційних споживачів. Зусилля України повинні бути направлені на освоєння нових регіональних ринків збуту та на збереження традиційних ринків.

· Захист економічних інтересів держави від експорту продукції на демпінгових умовах, які є причиною втрати ринків збуту внаслідок антидемпінгових заходів і нееквівалентності товарообміну, а також захист внутрішнього ринку від надмірного вивозу продукції, дефіцит якої приводить до імпорту аналогічних товарів на невигідних умовах.

· Розширення пропозиції продукції сільського господарства та харчової промисловості, виробництво яких перевищує внутрішні потреби та норми споживання і які можуть експортуватися на сприятливих для економічних інтересів держави умовах.

Комплекс основних заходів, які необхідно здійснити для забезпечення розвитку експортного потенціалу АПК:

ü Використання важелів податкового регулювання.

ü Докорінне покращення інформаційного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності.

ü Покращення правового регулювання у сфері зовнішньої торгівлі.

ü Удосконалення існуючої системи транспортних тарифів.

ü Фінансове сприяння вітчизняним експортерам.

Таким чином, можемо зробити висновки, що при формуванні механізму державного регулювання експорту та імпорту потрібно урахувати слабкості держави, нездатність підтримувати на належному рівні правову, виконавчу, платіжну і податкові дисципліни. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності АПК повинно сприяти зміцненню продовольчої безпеки країни й створенню сприятливих умов для зміцнення позицій України на світових ринках. Економічний протекціонізм повинен стати головним направленням державної політики України. Важливо підкреслити, що конкурентні переваги безпосередньо створюються товаровиробниками, а держава тільки створює відповідні умови для виникнення і покращення факторів цих переваг.

Література:

1. Підприємництво в аграрній сфері економіки : Моногр. / [Саблук П. Т., Ситник В. П., Малік М. Й. та ін..] ; під ред. П. Т. Саблука, М. Й. Маліка. — [2. вид., доп. і перероб.]. — К., 2005. — 514с.

2. Методические аспекты формирования стратегии международной экономической деятельности в регионе : Моногр. / [Буценко И. Н., Вельгош Н. З., Горда О. С. и др.] ; под ред. проф. Ф. В. Зиновьева и В. Е. Реутова. - Симферополь: ТОВ «ДІАйПІ», 2007. - 188 с.

3. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в Поліссі України : Моногр. / [Кириленко І. Г., Кваша С. М., Лузан Ю. Я. та ін.] ; під ред. І.Г. Кириленка — К. : Алефа, 2004. — 785с.

4. Губенко В. І. Механізм зовнішньоекономічної діяльності АПК: процеси, тенденції та розвиток : Моногр. / Губенко В. І. – Біла Церква, 2002. – 262 с.

5. Саблук П.Т. Економічний механізм АПК у ринковій системі господарювання // Економіка АПК. – 2007. – № 2. – С. 3–10.

6. Плющ І. С. Основні напрямки удосконалення економічних відносин в аграрному секторі України / І. С. Плющ // Економіка АПК. – 2001. – № 2. – С. 3–7.