Д.т.н., проф. Пількевич І. А., к.с.-г.н., доц. Шульга І. В.,
к.т.н., доц. Котков В. І.

Житомирський національний агроекологічний університет, Україна

ЕКОЛОГО-БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ ОМЕЛИ БІЛОЇ В МІСТІ ЖИТОМИРІ

Постановка задачі. Зелені насадження є одним із головних елементів благоустрою населених пунктів. Зелені насадження відіграють важливу роль у формуванні середовища міста. Вони мають велике санітарне значення. Зелені насадження – це своєрідні легені, які очищають забруднене повітря міста. Крім того вони створюють сприятливий мікроклімат і оздоровлюють довкілля.

Зелені насадження виконують безліч різних функцій, серед яких: санітарно-гігієнічна, рекреаційна, структурно-планувальна, декоративно-художня. В даний час, в умовах антропогенного тиску міста, зелені насадження є дуже уразливими до захворювань та пошкоджень. Одним із надзвичайно небезпечних захворювань зелених насаджень є рослина-напівпаразит омела біла (Viscum album), що поселяється на деревах та призводить до їх поступової загибелі.

Метою роботи було проведення моніторингу за поширенням омели білої в деревних насадженнях м. Житомира.

Об’єктом досліджень є процес поширення омели білої в деревних насадженнях міста Житомира.

Предметом досліджень є зелені насадження м. Житомира та рослина-напівпаразит омела біла.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в умовах міста Житомира і на його околицях досліджено та проаналізовано особливості поширення омели білої в деревних насадженнях.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень можуть бути використані спеціалістами КП «Зеленбуд» в місті Житомирі при розробці заходів щодо обмеження поширення омели білої та оздоровлення деревних насаджень.

Результати моніторингових досліджень. Дослідження проводились в основних історичних районах та біотопах м. Житомира протягом 2009-2012 років. При цьому визначались характер та особливості поширення омели білої в деревних насадженнях міста, екстенсивність та інтенсивність поширення напівпаразитів. Деревні насадження в м. Житомирі характеризуються достатньою різноманітністю видів дерев. Вони беруть участь у формуванні середовища міста та виконують безліч різноманітних функцій. Проте, в умовах антропогенного навантаження та впливу різноманітних природних чинників деревні насадження міста є досить уразливими до різноманітних пошкоджень та хвороб.

Деревні насадження в умовах м. Житомира зосереджені переважно вздовж доріг і магістралей (в тому числі залізничних), в парках, скверах, біля водойм, в садах приватних осель.

Загальний стан насаджень міста незадовільний, оскільки значна їх частина уражені різноманітними хворобами, зокрема напівпаразитами (омелою білою), а належного догляду за насадженнями до 2010 року практично не проводилось.

Останні 20 років спостерігається значне зростання чисельності омели, яка найбільш масово розвивається в алейних та придорожніх насадженнях, парках та скверах, вздовж доріг на виїзді з міста та вздовж річок (Тетерів, Кам’янка). Поселяючись на деревах, напівпаразит порушує усі їх життєво важливі процеси, викликає зменшення приросту і деформацію дерева, а в кінцевому результаті призводить до їх загибелі.

В ході проведення досліджень було виявлено, що до складу рослин-хазяїв, на яких посиляється омела, відносяться: верба ламка (Salix flagilis), ясен звичайний (Flaxinus exelsior), граб звичайний (Carpinus betulus), тополя чорна та звичайна (Populus nigra L.), біла акація (Robinia preudoacacia), клен гостролистий (Acer platanoides), дуб звичайний (Quercus rubra), береза повисла (Betula pendula), горобина звичайна (Sorbus aucuparia), липа серцелиста (Tilia cordata), груша звичайна (Pyrus communis), яблуня домашня (Malus domestica), вишня звичайна (Cerasus vulgaris), алича звичайна (Plantae vulgaris). Найчастіше та найінтенсивніше напівпаразит вражає таки види дерев, як: тополя чорна та звичайна, біла акація, береза повисла, горобина звичайна.

В центральній частині м. Житомира основні масиви дерев, що уражені омелою, зосереджені в парку ім. Гагаріна та на прилеглій до нього території (перш за все вздовж річки).

В лівобережній частині парку ім. Гагаріна найчастіше омела була виявлена на акації білій (до 85 % від всієї кількості дерев цього виду), тополі чорній та пірамідальній, липі серцелистій. Слід зауважити, що станом на початок лютого 2013 року переважна частина цих акацій була зрізана. На правобережній – тополі чорній, клені гостролистому, грабі звичайному, яблуні домашній (закинутий яблуневий садок); зрідка – на березі повислій.

На прилеглих до парку територіях омела біла найчастіше вражала акацію білу, тополю чорну та пірамідальну, клен гостролистий; відносно рідко – ясен звичайний та граб звичайний, вербу ламку. На Старому бульварі біля входу на міський стадіон було виявлено одне дерево гіркокаштана звичайного (каштан кінський), на якому нараховано більше 10 кущиків омели. Це практично єдиний випадок поселення омели білої на гіркокаштані в м. Житомирі. Слід зауважити, що в останні 3-4 роки на Старому бульварі поступово зрізують уражені омелою дерева (особливо в 2 та 3-ій його частинах).

В центральній частині міста омела була виявлена лише на окремих видах дерев (тополі, клени, акації) та в масивах горобини звичайної вздовж вулиць Лятошинського та Пушкінської. Проте за останні 2-3 роки проведена ретельна очистка центральної частини міста від уражених омелою дерев внаслідок чого залишилась лише невелика кількість, як правило, окремо розташованих дерев. За мостом через р. Кам’янка вздовж лівого берега річки починаються старі за віком насадження тополі чорної, де інтенсивність та екстенсивність поселення омели майже на рівні берега р. Тетерів в парку ім. Гагаріна. Ці насадження тягнуться вздовж р. Кам’янки аж до польського цвинтаря та практично всі вони також вражені омелою. В даних насадженнях омела біла також виявлена на вербі ламкій, клені гостролистому, акації білій, хоча інтенсивність поселення омели білої на цих деревах значно нижча, ніж на тополі чорній. Проте догляд за деревами вздовж р. Кам’янка також практично відсутній, а відтак, омела живе на дереві, доки живе саме дерево.

Роботами Астахової Л. Є., Дудар М. І., Процюк Н. М. (2005) встановлено, що на поширення омели білої в деревних насадженнях впливають умови біотопу, в якому зростає дерево. Проведеними дослідженнями це положення було підтверджено: найбільш масово омела біла поселяється на деревах, які ростуть в межах парку біля річок Тетерів і Кам’янка. Екстенсивність зараження в насадженнях тополі чорної більше 90 %, а на інших видах дерев – незначна. Найменша екстенсивність поселення омели на деревах (до 20-30 %) спостерігається в плодових садах приватної забудови біля парку. Проте виключенням є закинутий плодовий яблуневий садок в правій частині парку ім. Гагаріна. Кущики омели білої на цих яблунях віком від 2-3 до 8-9 років і більше, що свідчить про відносно недавнє ураження цих дерев, екстенсивність – 58 %.

На території Крошні не виявлено значної кількості дерев, вражених омелою, а вражені дерева розташовані або вздовж доріг, або на території приватної забудови (плодові дерева).

В даному районі зараження омелою найбільше зазнають (табл. 1): тополя чорна та звичайна, береза повисла, граб звичайний, акація біла. Зустрічаються дерева, ступінь зараження яких є критичним і вони підлягають зрізанню, проте кількість таких дерев незначна. В приватному секторі на території окремих садиб омела зустрічається на окремих плодових, проте кількість таких садиб не більше 5 %. Як правило, інтенсивність поселення омели на плодових – від 1-2 до 10-12 кущиків.

В районі Польової переважають такі види насаджень, як: акація біла, тополя чорна, береза повисла, ясен звичайний, верба ламка, горобина звичайна, липа серцелиста, клен гостролистий. Найбільший ступінь зараження омелою тут можна відзначити у таких видів, як: акація біла, тополя чорна пірамідальна, береза повисла, ясен звичайний, верба ламка, горобина звичайна.

Таблиця 1

Поширення омели білої в районі Крошні (вул. Щорса, вул. Максютова, приватна забудова)

Назва дерев	Кількість обстежених дерев	Кількість заражених дерев	Інтенсивність зараження (кількість кущиків омели білої на одному дереві)
Береза повисла	30	13	від 5 до 25
Верба ламка	10	5	від 5 до 10
Граб звичайний	15	8	від 8 до 20
Тополя чорна	29	14	від 10 до 50
Біла акація	10	6	від 10 до 30
Груша звичайна	40	5	від 3 до 5
Яблуня домашня	8	-	-
Вишня звичайна	7	-	-
Каштан європейський	30	-	-
Ясен звичайний	15	8	від 10 до 20

Ураження горобини звичайної омелою досить швидко призводить до загибелі дерева у відносно молодому віці. Крім того, якщо уражене одне дерево в групі горобин, то відносно швидко будуть уражені і дерева поряд. Проте тополі пірамідальні, які ростуть групою, не обов’язково всі заражені омелою.

Район Польової відрізняється значною екстенсивністю та інтенсивністю зараження дерев омелою: зустрічається значна кількість дерев, що перебувають в стадії загибелі та підлягають зрізанню, перш за все – тополі, ясени, акації та горобина, особливо вздовж вулиць (перш за все вул. Ціолковського). Станом на початок 2013 року вирізано масив тополь, 100 % вражених омелою, біля міської поліклініки та окремі дерева по вул. Ціолковського.

В районі Богунії значні масиви дерев зосереджені вздовж вулиць на березі р. Кам’янка (ліворуч та праворуч моста через проспект Перемоги), в приватному секторі, на територіях установ та організаціях (військові частини, підприємства). В більшості спостерігаються насадження липи серцелистої, тополі чорної та пірамідальної, ясена звичайного, акації білої, берези повислої, клена гостролистого, каштана кінського. Значним ступенем зараження омелою відрізняються: акації біла, тополя чорна та пірамідальна, береза повисла; в меншій мірі – клен гостролистий, ясен звичайний. В деяких місцях цього району зустрічаються поодинокі дерева, що мають значний ступінь ураження та (або) знаходяться в стадії загибелі.

Виключенням є деревні насадження вздовж р. Кам’янка, які представлені головним чином тополею звичайною, вербою ламкою з включенням акації білої, ясеня звичайного та ін. Екстенсивність зараження омелою в цих насадженнях коливається в межах 20-45 % вздовж берегів річки (табл. 2) та 50-100 % в насадженнях тополі.

Таблиця 2

Поширення омели білої вздовж р. Кам’янка (Богунська частина)

Назва дерев	Кількість обстежених дерев	Кількість заражених дерев	Інтенсивність зараження (кількість кущиків омели білої на одному дереві)
Тополя чорна	80	73	від 50 до 100 і більше
Біла акація	60	58	від 15 до 70 і більше
Ясен звичайний	58	46	від 10 до 60 і більше
Верба ламка	70	66	від 20 до 50 і більше

Висновки та практичні рекомендації. Проведений моніторинг поширення омели білої в Житомирі дозволяє зробити наступні висновки:

1. Зелені насадження м. Житомира є важливою та невід’ємною складовою інфраструктури міста і виконують такі важливі екологічні (газоочисну, фільтрувальну, шумопоглинальну, санітарно-захисну), етико-естетичну та рекреаційну функції. Озеленення міста – це складна система заходів, яка спрямована на формування структури зелених насаджень міста, посадку дерев та квітників, догляд за хворими та аварійними деревами, забезпечення використання зелених насаджень міським населенням для рекреації та оздоровлення. Проведені дослідження щодо поширення омели білої в деревних насадженнях м. Житомира показують, що міська влада цю функцію виконує незадовільно, особливо у 90-2000-х роках.

2. Основними видами дерев, які уражені омелою білою в Житомирі є: тополя чорна, ясен звичайний, береза повисла, граб звичайний, горобина звичайна.

3. Найвища екстенсивність зараження омелою (більше 60 %) відмічається в біотопах біля річок, вздовж доріг на виїзді з міста, середня (30-60 %) – в парках та скверах міста, найнижча (до 30 %) – в плодових садах.

4. Дерева одного виду в умовах міста характеризуються різною інтенсивністю зараження омелою: від 1 до 10 для плодових дерев, клена гостролистого, липи серцелистої; від 10 до 50 для берези повислої, горобини звичайної, верби ламкої, граба звичайного; більше 50 для тополі чорної, акації білої, ясеня звичайного, що залежить від багатьох факторів – віку дерев, їх стану, умов біотопу, людської діяльності.

5. Інтенсивність зараження дерев в умовах Житомира різних видів також різна – тополям, акаціям властивий середній та високий ступінь зараження, березі та вербі – середній та низький, плодовим та дубу – низький.

6. Найбільшою екстенсивністю та інтенсивністю зараження в м. Житомирі характеризуються деревні, що ростуть вздовж річок Тетерів та Кам’янка, вздовж доріг на виїзді із міста в районах Польової та Богунії, середніми екстенсивністю та інтенсивністю характеризуються райони Крошні та парку відпочинку ім. Гагаріна, найменша кількість заражених дерев була виявлена в центральній частині міста.

7. Такий метод боротьби, як обрізка уражених насаджень є недостатньо ефективним, оскільки через певний час на обрізаному дереві знову реєструються молоді кущики омели. Доцільно проводити масову одночасну повну (в короткий термін – 1-3 роки) обрізку, кронування та видалення уражених омелою білою дерев по всій території м. Житомира, при цьому на обрізаних або кронованих деревах не дозволяється залишати бодай 1-2 кущика омели.