Турянський Юрій Іванович

Львівська комерційна академія

Податкова система: суть і принципи побудови

Важливим елементом будь-якої економічної системи є податки. Податкові платежі формують основну частку бюджетних надходжень, перерозподіляючи які держава виконує покладені на неї суспільні функції, котрі не здатен реалізувати ринок. Проте роль податків неоднозначна – будучи обов’язковим елементом економічної системи, вони нерідко виступають причиною соціально-економічних та суспільно-політичних потрясінь. Масштабність сфери охоплення і динамічне розширення напрямів здійснення податкової політики супроводжуються постійним порушенням балансів інтересів між економічною ефективністю і соціальною справедливістю оподаткування. Подолання окресленого дисбалансу є стратегічним завданням кожної держави і в значній мірі залежить від вибору тієї чи іншої форми організації податкових відносин.

За умов сьогодення сформувалися три основні форми реалізації податкової політики – політика максимальних податків, політика економічного розвитку та політика виважених податків. Кожна із цих форм наділена внутрішньою суперечністю, нехтування якою може призвести до економічного колапсу держави. Тому аналіз форм реалізації податкової політики є надзвичайно актуальним питанням сучасності і потребує глибокого наукового осмислення.

Обираючи політику максимальних доходів, держава збільшує внутрішні можливості для реалізації своїх суспільних функцій через запровадження високих податкових ставків, скорочення податкових пільг і введення нових податків. Проте надаючи перевагу такому способу дій, уряд повинен пам’ятати, що він може спровокувати хвилю суспільного обурення і масових протестів. Частина економіки при цьому, ймовірніше за все, піде в тінь, інша частина стане неспроможною до розширеного відтворення і почне згортати свою діяльність, що позначиться на динаміці та темпах економічного зростання.

При домінуванні політики економічного розвитку уряд вдається до мінімізації податкового навантаження, що стимулює реальний сектор, але призводить до зниження суми і частки податкових надходжень зведеного бюджету, що провокує скорочення державних інвестицій та бюджетних асигнувань на утримання соціальної сфери і соціального захисту населення. Як свідчить світовий досвід, податкова політика спрямована на економічне зростання, набуває особливої вагомості у посткризові періоди. Так було у період повоєнного відновлення економічної системи Німеччини та Японії; досить успішно вказана модель функціонувала у 80-і рр. ХХ ст. у США як системний елемент рейгономіки; на початку ХХІ ст. економічні домінанти стали пріоритетними у становленні та розвитку податкових систем Китаю, Індії, Бразилії, Мексики. Однак застосування політики економічного розвитку в довготривалій перспективі, на наш розсуд, матиме зворотній економічний ефект і призведе до послаблення суспільної ролі держави.

Компромісною комбінацією між максимальним і мінімальним оподаткуванням виступає політика виважених податків. Така політика притаманна високорозвиненим країнам, що досягли традиційної межі економічного зростання. Конституційна доктрина цієї моделі характеризується достатньо високим рівнем державних соціальних гарантій і стандартів, з одного боку, та помірним рівнем оподаткування – з іншого. Застосування політики виважених доходів сприяє зміцненню конкурентних позицій держави на світових ринках та досягненню пріоритетного становища на новостворених ринках високотехнологічної продукції. Підвищення адресності податкових преференцій і регулювання податкового навантаження в міжгалузевому розрізі дає змогу здійснювати структурну перебудову економіки згідно з вимогами еволюційного розвитку світового ринку, що передбачає дестимулювання подальшого розвитку застарілих і недієздатних виробництв при одночасному стимулюванні нових перспективних напрямів суспільного відтворення. Пріоритетність завдань політики виважених податків ґрунтується на оптимальному поєднанні фіскальних, економічних та соціальних факторів. Проте важливу роль при цьому може відігравати суб’єктивний чинник.

Резюмуючи висвітлення питань теоретичної концептуалізації та проблематики функціонування моделей реалізації податкової політики, необхідно підкреслити, що переважно жодна з моделей у чистому вигляді не застосовується. Натомість значного поширення набули різноманітні їх комбінації зі збереженням провідної ролі однієї з форм організації фіскальних відносин. Від оптимального поєднання різних форм реалізації податкової політики залежить збалансування інтересів держави та суспільства, структурна модернізація економіки та рівень економічного розвитку загалом.

Відомості про автора

Турянський Юрій Іванович – к.е.н., здобувач кафедри економічної теорії ЛКА.

Адреса для розсилки

79008

м. Львів

вул. Туган-Барановського, 10

Львівська комерційна академія

кафедра економічної теорії

Башнянину Г. І.