ІННОВАЦІЇ ЯК ВИЗНАЧАЛЬНА УМОВА ФОРМУВАННЯ
ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ НАДАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ДЕРЖАВНИХ ПОСЛУГ
Бричук Костянтин Григорович,
Соискатель Академии муниципального управления, г. Киев
Під
управлінськими інноваціями необхідно розуміти результат використання наукових
досліджень і розробок, спрямованих на вдосконалення економічних та
управлінських відносин в процесі виробництва і надання державних послуг. Цей
термін може мати різні значення в різних контекстах, проте їх вибір залежить
від конкретних цілей виміру або аналізу. В даному випадку управлінська
інновація - це кінцевий результат інноваційної діяльності, що отримав
реалізацію у вигляді вдосконаленої управлінської складової процесу надання
державної послуги.
Виходячи із сказаного,
інновації в системі формування інформаційного
забезпечення системи надання електронних державних послуг фахівці
визначають як нематеріальні нововведення, втілені в нормах організаційних
структур та управлінських процесів. При цьому під інноваціями в системі
інформаційного забезпечення системи державного управління необхідно розуміти
нематеріальні нововведення, втілені в нормах організаційних структур та
управлінських процесів, націлені на якісне підвищення ефективності функціонування
органів державної влади. При цьому управлінські інновації - це такий процес,
який призводить до нової якості зростання ефективності в системі державного
управління [1, с. 56].
Відповідно до теорії
інновацій за своїми засадничими ознаками найважливішою властивістю інновацій та
інноваційної діяльності є їх порівняльно тривалий і витратний в порівнянні з
виробництвом, реалізацією і інвестуванням процес життєвого циклу нововведень.
Крім того, інновації відрізняються від інших стадій життєвого циклу нововведень
підвищеним рівнем невизначеності, високими ризиками, низькою передбачуваністю
результатів і, отже, проблематичною та імовірнісною віддачею.
Проте в системі
державного управління рівень передбачуваності результатів інноваційних проектів
досить високий та ефективність його досить передбачувана та визначена. Успішна
організаційно-управлінська інновація може істотним чином вплинути на положення
того або іншого органу державного управління або сукупність державних послуг,
систему державного управління в цілому, його структуру та ефективність.
Таким чином, можна
зробити висновок, що на відміну від традиційних технічних і технологічних
інновацій управлінські інновації в системі державного управління
характеризуються високою мірою передбачуваності, визначеності та ефективності.
Отже, управлінська
інноваційна продукція в системі державного управління повинна розглядатися як
результат впровадження процесних (управлінсько-технологічних) інновацій, нові
(знову впроваджені) або такі, що піддалися удосконаленню управлінські та
організаційно-економічні форми процесу надання державних послуг, виробництво
яких ґрунтується на нових або значно вдосконалених методах (інша інноваційна
продукція).
При цьому інша
інноваційна продукція є результатом впровадження процесних інновацій. Вона
включає послуги, надані на базі передового досвіду при впровадженні нових або
вдосконалених методів управління процесом їх надання, реалізовані раніше в
практиці державних послуг інших країн або поширювані шляхом технологічного
обміну (безпатентні ліцензії, ноу-хау, інжиніринг).
Інноваційний
управлінський процес в системі надання електронних державних послуг можна
визначити як процес перетворення технологічного, організаційно-економічного і
управлінського знання в інновацію. В даному випадку інноваційний процес не
закінчується впровадженням, тобто першою появою на ринку нового продукту,
послуги або нової управлінської технології. Цей процес не закінчується і після
впровадження, бо у міру поширення нововведення удосконалюється, стають
ефективнішими, набувають раніше не відомих споживчих властивостей. Це відкриває
для нього нові сфери застосування і ринки, а, отже, і нових споживачів, які
сприймають цю управлінську технологію як нову саме для себе [2, с. 122].
Таким чином, цей
процес спрямований на створення потрібних ринку технологій або послуг і
здійснюється в тісній єдності з середовищем, а його спрямованість, темпи, цілі
залежать від соціально-економічного середовища, в якому він функціонує і
розвивається. Основою інноваційного управлінського процесу в системі
електронних державних послуг є процес освоєння нової техніки і засобів
комунікації, як сукупності речових чинників виробництва, в яких матеріалізовані
нові знання та уміння людини.
Тому під інноваційною управлінською діяльністю в системі надання
електронних державних послуг необхідно розуміти діяльність, яка спрямована на
використання результатів наукових досліджень і розробок для вдосконалення
організаційно-економічних та управлінських технологій, що призводять до
підвищення ефективності функціонування усієї системи державного управління в
цілому.
Інноваційна управлінська діяльність в системі надання електронних
державних послуг припускає цілий комплекс наукових, технологічних,
організаційних, економічних, фінансових і комерційних заходів, які у своїй
сукупності призводять до інновацій і тісним чином пов’язані з безпосередньою
діяльністю органів державного управління. Процес інноваційної управлінської
діяльності в даному випадку є єдністю функціональної, технологічної,
управлінської та економічної складових процесу створення нововведення.
У розрізі цього визначення різновидами основних видів інноваційної
діяльності в напрямку інформаційного
забезпечення системи надання електронних державних послуг можуть бути:
- передвиробничі розробки, що включають модифікації технологічного,
управлінського та організаційно-економічного процесів, перепідготовку
управлінського персоналу для застосування нових технологій і устаткування;
- придбання технологій у формі патентів, ліцензій, розкриття ноу-хау,
конструкцій, моделей і послуг технологічного змісту;
- виробниче проектування, що включає підготовку планів і графіків для
визначення виробничих та організаційно-технологічних процедур, технічних
специфікацій.
Управлінські інновації в системі надання електронних державних послуг
можна класифікувати за рядом ознак. Так, по мірі радикальності, їх значущості в
соціально-економічному розвитку управлінські інновації можна підрозділити на
базисні, покращуючі і псевдоінновації.
У системі державного управління створюються, як правило, покращуючі
інновації, пов’язані з поліпшенням властивостей існуючих процесів надання
електронних державних послуг і вдосконалення їх організаційно-економічних форм.
Література
1. Семенченко А. Організаційно-правові механізми державного управління розвитком
електронного урядування в Україні: порівняльний аналіз та науково-методологічні
підходи щодо їх удосконалення / А. Семенченко // Вісник Національної академії
державного управління при Президентові України. - 2013. - № 1. - С. 55-74.
2. Неговська Ю.М. Структурне моделювання
важелів державного регулювання інноваційно-інтелектуального потенціалу / Ю.М.
Неговська // Актуальні проблеми економіки. – 2013. – № 6 (144). – С. 122-133.
References
1. Semenchenko, A. (2013) “Organizational
and legal mechanisms of state administration by development of electronic
management in Ukraine: comparative analysis and scientifically-methodological
approaches in relation to their improvement”, Visnyk Natsional'noi
akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy, vol. 1, pp. 55-74.
2. Nehovs'ka, Yu.M. (2013) “Structural model of directions of government control of innovative and intellectual
potential”, Aktual'ni problemy ekonomiky, vol. 6 (144), pp. 122-133.