Спіцина А. Є., ст. викладач

Національний Транспортний Університет, м. Київ

Компетентнісний підхід - основа формування професійної компетентності майбутніх економістів

Серед методологічних підходів при формуванні освіти виділяється компетентнісний підхід, як один з найбільш фахово- і соціально спрямованих напрямів педагогічної науки 21 століття. Дидактика освіти має забезпечити формування компетенцій і умінь, необхідних для генерування, втілення і поширення економічних інновацій.

Розвитку компетентнісного підходу і впровадженню інноваційних технологій для підготовки фахівців різних галузей присвячено роботи С. Амеліної, Я. Балюбаша, Н. Бібік, Н. Зінчук, І. Зязюн, В. Лугового, О. Овчарук, О. Пометун, С. Сисоєвої, А. Хуторского та ін. Слід погодитись з С. Сисоєвою, що метою вищої освіти є формування всебічно розвиненої особистості, компетентної не тільки в своїй професійній діяльності, але й всебічно обізнаної висококультурної і моральної людини, яка б була вмотивована і вміла постійно поповнювати свої знання [6, с.4]. Експерти Ради Європи вважають, що «компетентності повинні передбачати, з одного боку, комплекс ставлень, цінностей, знань і навичок, а з другого, спроможність особистості сприймати та відповідати на індивідуальні та соціальні потреби».

В сучасній системі освіти компетентнісний підхід тісно пов’язаний з особистісно-орієнтованим і діяльнісним підходами до навчально-виховного процесу, оскільки він тісно пов’язаний з особистістю студента, а перевірити його реалізацію можливо лише в процесі виконання конкретним студентом певного комплексу дій. Реалізація компетентнісного підходу, на думку О.І. Пометун, потребує суттєвої «…трансформації змісту освіти, шляхом перетворення цього процесу з моделі, яка існує для «всіх» учнів, на суб’єктивні надбання одного учня…» (студента) і ці надбання можна виміряти. При цьому «трансформація змісту освіти відповідно до компетентнісного підходу насамперед визначається принципово іншими принципами його відбору і структурування, спрямованими на кінцевий результат освітнього процесу – набуття учнем компетентностей» [5,с.64] . Н.М. Бібік наголошує що перехід до компетентнісного підходу «… означає переорієнтацію з процесу на результат освіти в діяльнісному вимірі…», а результат розглядається з погляду його затребуваності в суспільстві [3,с.45)

В. Бедь і М. Артьомова виділяють три етапи розвитку компетентнісно-орієнтованого підходу [2]:

1-й етап (1960-1970 рр.) – початок наукових досліджень над систематизацією різних видів компетентностей;

2-й етап (1970-1990 рр.) – період формування переліку ключових компетенцій (близько 39);

3-й етап (1980-1990 рр.) – спроба визначити компетентності як певний освітній результат, домінантою якого є три основні компоненти в компетентнісній освіті (формування знань, умінь і цінностей особи), де компетенція виступає головною складовою компетентнісно-орієнтованого навчання.

Аналіз та узагальнення наукових досліджень показує, що під поняттям «компетентнісний підхід» треба розуміти спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток у студента ключових і професійних компетенцій шляхом ефективного створення певних педагогічних умов у навчально-виховному процесі, які забезпечують формування уміння вирішувати професійні завдання на основі отриманих знань, умінь та навичок.

В.Г. Кремень вважає, що для прискорення інноваційних змін в економіці країни потрібна першочергова модернізація української науки та освіти [4, с. 380].

Підготовка за компетенціями означає процес підготовки професійних кадрів, який розвиває знання, навички та вміння, необхідні для досягнення певного рівня компетентності, встановленого дескриптором кваліфікації. Тобто, компетентним можна назвати фахівця, який оволодів необхідним набором компетенцій для задоволення потреб сучасного інформаційного суспільства і відповідає пріоритетним вимогам сучасного життя. Компетентність можна визначити як «…індивідуальну характеристику ступеня відповідності вимогам професії» і як «володіння людиною здатністю й умінням виконувати певні трудові функції» [1; с. 31]. Компетенції, на оволодіння якими спрямоване вивчення тієї або іншої дисципліни з переліку дисциплін освітньо-професійної програми (ОПП), називають «предметними» або «дисциплінарними» компетенціями.

Комплекс ключових і професійних компетенцій повинен характеризувати потенційні можливості фахівця з точки зору конкурентоспроможності на ринку праці. Проектування комплексу компетенцій і структури навчального процесу у ВНЗ мають бути організовані таким чином, щоб забезпечити наближення професійної підготовки студента до потреб роботодавців.

Аналіз результатів досліджень і науково-методичних публікацій, присвячених методології застосування компетентнісного підходу, дозволяє зробити наступні висновки.

По-перше, незважаючи на те, що на перший погляд знаніїво-орієнтований підхід до підготовки майбутніх фахівців, мало чим відрізняється від компетентнісного підходу у набутті професійних властивостей на рівні вмінь вирішувати професійно-орієнтовані проблеми, компетентнісний підхід має деякі принципові відмінності щодо організації навчального процесу і контролю за його результатами.

Компетентнісний підхід має спрямовувати освітній процес на формування та розвиток у студента ключових і професійних компетенцій створенням необхідних умов, які забезпечують формування уміння вирішувати професійні завдання на основі отриманих знань, умінь та навичок. При цьому, до ключових компетенцій відносять соціальні і особистісні компетенції особи, а до професійних – загально- та спеціально-професійні компетенції.

Щоб стати компетентним в якійсь галузі професійної діяльності фахівець повинен оволодів необхідним набором компетенцій, які враховують потреби сучасного інформаційного суспільства.

Застосування компетентнісного підходу можна розділити на три кроки:

1. Визначення основних одиниць компетенції відповідно до Національної рамки кваліфікацій.

2. Ідентифікація предметних (дисциплінарних) компетенцій як ключових і професійних.

3. Формування предметних компетенцій за програмами відповідних дисциплін.

При застосуванні компетентнісного підходу при підготовці майбутніх економістів необхідно враховувати той факт, що зі зростанням складності посади та її рівня, питома вага професійних компетенцій падає, а особистісних – зростає. Це означає, що доля особистісних компетенцій при формуванні професійної компетентності фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» повинна бути більшою, ніж для попереднього освітньо-кваліфікаційного рівня («Бакалавр»).

Для сприяння максимальній мобільності випускників як в освітньому середовищі, так і їх максимальній адаптації на сучасному ринку праці необхідно комплекс ключових компетенцій фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» зробити практично однаковим для всіх напрямів підготовки.

Особливістю сучасної системи освіти можна вважати її спрямованість на те, щоб готувати фахівців, здатних не лише адаптуватись до економічних змін, але й вміти передбачати ситуаційні зміни в соціально-економічному, а також активно їх опановувати.

Література:

1. Балюбаш Я.Я. Комплекс нормативних документів для розроблення складових системи галузевих стандартів вищої освіти / Я.Я. Балюбаш, К.М. Левківський, В.Л. Гуло та ін. // За загальною редакцією В.Д. Шинкарука. – К., 2008. – 68 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://elib.crimea.edu/zakon/list484.pdf. – Заголовок з екрану.

2. Бедь В.В. Компетентнісний підхід в процесі модернізації ВНЗ / В.В. Бедь, М.Г. Артьомова // Український науковий журнал "Освіта регіону", №5, 2011. – С.43-51 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.social-science.com.ua/зміст/15№5 2011. – Заголовок з екрану.

3. Бібік Н. М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування / Н.М. Бібік // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. – К. : "К.І.С.", 2004. – С. 45–50. – (Бібліотека з освітньої політики).

4. Кремень В. Освіта і наука – інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результат/В. Кремень. – К.: Грамота, 2005. – 448 с.

5. Пометун О.І. Дискусія українських педагогів навколо питань запровадження компетентнісного підходу в українській освіті. — В кн.: «Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики» / Під заг. ред. О. В. Овчарук. — К.: «К.І.С.», 2004. – 112 с. – (С.65-72).

6. Сисоєва С.О. Технологія реалізації компетентнісного підходу до професійної підготовки майбутніх фахівців в умовах багатопрофільного універстету. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmpu.edu.ua/in formatsiya/naukovtsyam/dokumenti/naukova-tema-universitetu.html. – Заголовок з екрану.