Колісніченко Катерина Вікторівна

викладач-стажер кафедри „Фінанси і кредит”

Херсонського національного технічного університету

Шляхи підвищення прибутковості комерційного банку

В умовах переходу до ринкової економіки питання пов’язані з аналізом прибутковості банку мають важливе практичне значення.

Незадовільний стан прибутковості банку є причиною його неплатоспроможності, погіршення ефективності роботи банку і можливого банкрутства. Разом з тим, надлишкові активи банку є перешкодою його ефективного розвитку і приводять до незапланованих витрат та зайвих резервів.

Банківський прибуток є одним із найважливіших показників ефективності функціонування банку, його стабільності. У ньому зацікавлені всі учасники економічного процесу. Розмір банківського прибутку хвилює акціонерів, тому що він є показником отриманого доходу на інвестований ними капітал. Вкладникам прибуток гарантує стабільний дохід і впевненість у завтрашньому дні, оскільки збільшення резервів і власних коштів банку свідчить про його стабільність. Позичальники також зацікавлені в прибутках банку, адже таким чином зростають їх власні накопичення.

Банківський прибуток формується у результаті здійснення кредитних, розрахункових, грошових операцій та інших видів діяльності банків. Він є джерелом виплати дивідендів акціонерам, створення фондів банку, базою підвищення добробуту банківських працівників [2, c.163-170].

Прибуток комерційного банку — це фінансовий результат діяльності банку у вигляді перевищення доходів над витратами.

Щоб максимізувати прибуток, необхідно збільшувати доходи та зменшувати витрати банку. В зв’язку з цим можна запропонувати основні напрямки зростання доходів комерційного банку:

а) загальне зростання групи активів, що приносять процентний дохід, для чого банк повинен, по-перше, залучати більше позичальників і при цьому ретельно аналізувати їх фінансовий стан, по-друге, нарощувати свій кредитний потенціал за рахунок збільшення обсягу ресурсів, що залучаються. Це можливо при проведені зваженої маркетингової та процентної політики;

б) зміна питомої ваги доходних активів в сукупних активах, для чого необхідно звести "непрацюючі" активи до мінімуму, проте у межах, що забезпечують ліквідність банку;

в) зміна загального рівня процентної ставки по активних операціях банку. Теоретично більш високий рівень процентної ставки повинен принести банку якомога більший дохід. Проте, в сучасних умовах банки рідко удаються до таких дій. В умовах конкурентної боротьби вони найчастіше знижують ставку з метою залучення якомога більшої кількості позичальників. Зниження середньозваженої ставки проценту по Україні є свідоцтвом цього;

г) зміна структури портфелю доходних активів. Відомо, чим вищий дохід, тим більший ризик в сфері банківської діяльності. Тому головне завдання банку — визначення ступеню допустимості та виправданості того чи іншого ризику.

Для зниження рівня витрат пропонується:

а) залучення дешевих ресурсів. Такими є вклади до запитання;

б) зниження витрат на утримання апарату управління [1, с.396].

Для досягнення високої прибутковості пропонуються наступні рекомендації:

а) нарощувати власні кошти банку, що сприятиме зростанню ресурсної бази банку і відповідно їх інвестиційного потенціалу; буде однією з передумов залучення іноземних інвестицій; стимулюватиме інтеграційні процеси; забезпечить незалежність банку і створить умови для виживання банківської системи України в період посиленої конкуренції з боку іноземних банків;

б) слід раціонально й ефективно розміщувати кошти банку для забезпечення його фінансової стійкості. Виконання цієї умови дозволить позбавитися суперечностей між ліквідністю, надійністю та прибутковістю комерційного банку;

в) одним з резервів збільшення прибутку і раціонального його використання є фінансове планування. Багато витрат несуть банки внаслідок неузгоджених дій різних управлінь між собою. Фінансовий план дозволяє спрогнозувати доходи, витрати і прибуток банку на рік. І хоча в умовах, які склалися в нашій країні, через нестабільність, інфляцію реальні дані можуть суттєво відрізнятися від запланованих але пропорції залишаються практично незмінними. Банківська установа повинна реально бачити перспективи свого розвитку і цілі на поточний рік;

г) сформувати достатні страхові резерви та резервні фонди. Оскільки основна причина банківських банкрутств — неповернення раніше виданих кредитів, то формування цих фондів сприятиме зміцненню надійності й стабільності банку, а отже, і банківської системи України, зменшенню можливих фінансових ризиків у кредитній діяльності. Створення цих резервів гарантуватиме покриття рахунків у діяльності банку, сприятиме підтримці його ліквідності на необхідному рівні;

д) застосовувати такі інструменти в банківській діяльності, які дозволяють як планувати, так і одержувати додатковий прибуток. Мова йде про ф’ючерси, опціони, форвардні операції з валютою ті інші форми діяльності, які відповідають умовам ринкових відносин;

е) систематично і всебічно вивчати кредитні ризикі, приймати заходи по їх пониженню. З цією метою необхідно організовувати відділи управління кредитними ризиками;

є) покращувати рівень професіоналізму — від політики банка, майстерності, грамотної побудови управлінських і функціональних структур.

Таблиця 1

Основні показники діяльності банків України на 01.01. 2007 року

Назва показника	01.01. 2005 р.	01.01. 2006 р.	01.01. 2007 р.
Кількість зареєстрованих банків	181	186	193
Вилучено з державного реєстру банків (з початку року)	4	1	6
Кількість банків, що перебувають у стадії ліквідації	20	20	19
Кількість діючих банків	160	165	170
Із них: з іноземним капіталом	19	23	35
У тому числі з 100-відсотковим іноземним капіталом	7	9	13
Доходи, млн..грн.	20072	27537	41645
Витрати, млн..грн.	18809	25367	37501
Результат діяльності, млн.грн.	1263	2170	4144
Рентабельність активів, %	1.07	1.31	1.61
Рентабельність капіталу, %	8.43	10.39	13.52
Чиста процентна маржа, %	4.90	4.90	5.30
Чистий спред, %	5.72	5.78	5.76

На 1 січня 2007 року в Україні зареєстровано 193 банків, з яких фактично працюють 170 (88% від загальної кількості). На 01.01.2007 р. тільки 88 % комерційних банків працювало нормально, 3 % банків вилучено з Державного реєстру банків, а 9 % — ліквідовано [3, с.70].

В цілому по банківській системі станом на 01.01.2007 р. доходи зросли на 107,48 % порівняно з 01.01.2005 р., витрати зросли на 99,38 %, прибуток зріс на 228, 12 %.

Слід підкреслити, що станом на 01.01.2005 р. чистий прибуток банківської системи України становив 1262749 тис.грн., на 01.01.2006 р. – 2170099 тис.грн., станом на 01.01.2007 р. – 4144473 тис.грн.

Відповідно до вищесказаного можна відмітити, що українська банківська система працює прибутково, що позитивно впливає на розвиток всієї економіки України в цілому [4, c.68, 69].

Основні принципи діяльності комерційного банку — прибутковість господарювання та принцип “дешевше купити — дорожче продати Забезпечуючи прибуток клієнту, банк реалізує і свій власний інтерес. Тому банк повинен постійно удосконалювати і впроваджувати нові види послуг, підвищувати якість обслуговування.

Прибуток як найважливіша категорія ринкових відносин виконує певні функції: характеризує економічний ефект, має стимулююче значення, а також є одним із джерел формування бюджетів різних рівнів.

Підбиваючи підсумок, необхідно зазначити, що в умовах ринкової економіки отримання прибутку та забезпечення рентабельної діяльності є необхідним чинником існування будь-якого суб’єкта підприємництва. Прибуток характеризує стійкість кредитної установи. Він необхідний для створення адекватних резервних фондів, стимулювання персоналу і керівництва до розширення та вдосконалення операцій, скорочення витрат і підвищення якості послуг, що надаються, і, зрештою, для успішного проведення наступних емісій і відповідно збільшення капіталу, який дає змогу розширити обсяги і поліпшувати якість наданих послуг.

Список використаних джерел

1. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А.М. Герасимович, М.Д Алексеєнко, І.М. Парасій-Вергуненко та ін. За ред. А.М. Герасимовича. – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2006. – 600 с.

2. Банківські операції: Підручник / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін. / За ред. д-ра екон. наук А.М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2000.-384с.

3. Основні показники діяльності комерційних банків України // Вісник НБУ № 2, 2005 р., 2006 р., 2007 р. 70 с.

4. Фінансові результати діяльності банків України // Вісник НБУ № 3, 2005 р., 2006 р., 2007р. – 64 –69 с.