Охрамович О.Р.

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

ОБЛІК ДЕРЖАВНИХ СУБСИДІЙ ТА ІНШИХ

ВИДІВ ДЕРЖАВНОЇ ДОПОМОГИ

В Україні існують підприємства, яким держава надає субсидії та інші види державної допомоги з державних або місцевих бюджетів з метою підтримки і стимулювання їх господарської діяльності. Проте станом на 1 січня 2008 року ще не прийняте положення (стандарт) бухгалтерського обліку, що регулює правила формування в бухгалтерському обліку інформації про отримання і використання державних субсидій та інших видів державної допомоги, що надаються підприємствам різних форм власності. У зв’язку з цим, ці питання потребують подальшого дослідження і удосконалення. Для цього проаналізуємо основні аспекти обліку держаної допомоги відповідно до Міжнародного стандарту фінансової звітності 20 «Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу» (далі - МСФЗ 20), що сприятиме правильному відображенню в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності інформації про державні субсидії та інші види державної допомоги.

Відповідно до нормативно-правових документів [1, 2, 3] державну допомогу, що надається підприємствам України з бюджету, можна поділити на певні групи (рис. 1).

Згідно з МСФЗ 20 державна допомога – це захід уряду, розроблений для надання економічних пільг, визначених конкретно для одного підприємства або групи підприємств, які відповідають певним якісним критеріям. Проте державна допомога не включає непрямі вигоди, надання яких впливає на загальні умови функціонування підприємств, наприклад: створення інфраструктури (транспортної мережі, комунікацій тощо), встановлення торгових обмежень для конкурентів та ін.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій державні субсидії, дотації, трансферти, державні асигнування є коштами цільового фінансування. 

Одним з найпоширеніших видів державної допомоги є держані субсидії, дотації, трансферти (далі – державні субсидії).

Державні субсидії являють собою державну допомогу, що надається підприємству у формі передачі ресурсів (грошові кошти, земельні ділянки, природні ресурси та інше майно) в обмін на дотримання певних умов, пов’язаних з його виробничою діяльністю, за виключенням тих видів державної допомоги, вартість яких не може бути оцінена, або які неможливо виділити з звичайних торгівельних операцій підприємства.

Державні субсидії поділяються на:

- субсидії, що відносяться до активів (або кошти на фінансування капітальних витрат) – державні субсидії, основна умова надання яких полягає в тому, що підприємство повинно побудувати або придбати довгострокові матеріальні, нематеріальні активи або інвестиції;

- субсидії, що відносяться до доходу (або кошти на фінансування поточних витрат) – державні субсидії, які не розглядаються в якості субсидій, що відносяться до активів.

Відповідно до МСФЗ 20 та П(С)БО 15 «Дохід» підприємство приймає до обліку бюджетні кошти (в тому числі ресурси в негрошовій формі) при наявності таких умов:

- існує впевненість, що умови надання цих коштів будуть виконані підприємством. Підтвердженням можуть бути укладені підприємством договори, прийняті і публічно оголошені рішення, техніко-економічні обґрунтування, затвердження проектно-кошторисної документації тощо.
- існує впевненість, що кошти будуть отримані. Підтвердженням може бути повідомлення про бюджетні субсидії, ліміти бюджетних зобов’язань, акти прийому-передачі ресурсів та інші відповідні документи.

За МСФЗ 20 існує два методу обліку державних субсидій:

1. Метод капіталу, застосування якого обґрунтовується тим, що державні субсидії не зароблені підприємством (але вони являють собою стимул, наданий державою без пов’язаних з ними витрат). Тому державні субсидії не визнаються доходами, а відображаються у складі неосновного капіталу (цільове фінансування). Крім того, в період, коли не передбачається повернення субсидій, вони напряму відображають інтерес власників (акціонерів, пайовиків).

2. Метод доходу, застосування якого обґрунтовується такими аргументами:

- оскільки державні субсидії є грошовими надходженнями не від акціонерів, їх не можна відносити безпосередньо на акціонерний капітал, а слід визнавати як доходи;

- оскільки державні субсидії відносно безоплатні, їх слід розглядати як дохід і узгоджувати з відповідними витратами, які будуть компенсовані субсидією;

- оскільки податки на прибутки та інші податки вираховуються з доходу, державні субсидії слід визнавати як доходи.

Відповідно до норм П(С)БО 15 «Дохід» в Україні підприємства при відображенні в обліку інформації про отриману держану допомогу використовують метод доходу.

Досвід інших країн показує, що підприємства для обліку державних субсидій:

- можуть вибирати один з двох методів (наприклад, в Киргизькій Республіки відповідно до КСБО 12 «Облік державних субсидій та інших видів державної допомоги»);

- застосовують такі умови: субсидії у вигляді короткострокових активів (матеріальних, нематеріальних, інвестиційних активів) або матеріалізованих короткострокових активів визнаються за методом доходу, а субсидії у вигляді довгострокових активів або матеріалізованих довгострокових активів – за методом капіталу (згідно з НСБО 20 «Облік субсидій та розкриття інформації про державну допомогу» Республіки Молдова). Застосування таких умов є найбільш доцільним для обліку різних видів державної допомоги.

Отже, визначення загальних принципів надання та використання державних субсидій та інших видів державної допомоги, відображення їх в бухгалтерському обліку потребує докладного висвітлення у нормативно-правовому полі, а саме доцільним є розробка та прийняття національного стандарту з обліку і звітності державних субсидій та інших видів державної допомоги, що сприятиме удосконаленню інформаційного забезпечення цієї ділянки обліку.

1. Роз’яснення про застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджені наказом Держказначейства України від 04.11.2004 р. № 194;

2. Господарський кодекс України від 16.01.03 р. № 436-IV;

3. Постанова ВРУ «Про структуру бюджетної класифікації України» від 12.07.96 р. № 327/96-ВР.

Відомості про автора

ПІБ: ОХРАМОВИЧ Оксана Рафаїлівна

Місце роботи: Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Науковий ступінь: канд.екон.наук

Вчене звання: -

Посада: доцент кафедри бухгалтерського обліку

Домашня адреса: 02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 17, кв.68

Телефони: 8 (044) 572-38-96, 8(067)392-82-62

E-mail: ohramovicho@mail.ru