ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Кожушко О.В.

викладач кафедри контролю і аудиту

Харківський національний економічний університет

Внутрішньогосподарський контроль в умовах інтеграційних процесів з досить великою швидкістю набуває особливого значення. Він підтримує взаємодію, взаємозв’язок різних видів діяльності в межах підприємства і його окремих підрозділів, стимулює її ефективність, забезпечує зворотний зв'язок між суб'єктом та об'єктом управління щодо оцінки ефективності прийнятих управлінських рішень.

Проблеми дослідження сутності внутрішньогосподарського контролю висвітлені в роботах вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як Андрєєв В.Д., Білуха М.Т., Бурцев В.В., Бутинець Ф.Ф., Дікань Л.В., Калюга Є.В., Куліковська Л.П., Максімова В.Ф. Нападовська Л.В., Рудницький В.С., Ситнов А.А., Сотникова Л.В., Суйц В.П., Тоні Скоун, Усач Б.Ф., Шевчук В.О. та багато інших.

У більшості опублікованих робіт автори недостатньо приділяють уваги теоретичному обґрунтуванню поняття внутрішньогосподарського контролю. Так, у багатьох наукових працях відсутнє викладення термінологічного матеріалу, або вживаються різні терміни для одних і тих же понять.

Важливість зазначених проблем обумовили вибір даної теми дослідження та вказують на її актуальність.

У зв’язку с цим метою статті є уточнення змістовної сутності і понятійного апарату внутрішньогосподарського контролю.

Досліджуючи поняття «внутрішньогосподарський контроль», справедливо підкреслити, що у авторів видань останніх років не існує одностайності у його визначеннях. Так, Білуха М.Т. визначає його як такий, що включає контрольні функції, здійснювальними власниками підприємства [1, с. 25]. Бутинець Ф.Ф. окреслює внутрішньогосподарський контроль як контроль, здійснювальний органами внутрішнього контролю (головним бухгалтером підприємства, ревізійною комісією тощо) [2, с.11]. А Шевчук В.О. зовсім говорить про некоректність поділу контролю на внутрішній і зовнішній різновиди [3, с. 49]. Тобто перші два автори визначають місце внутрішньогосподарського контролю у загальній класифікації. Третій же автор відкидає саму можливість існування внутрішнього контролю.

Проведене методом морфологічного аналізу подальше дослідження поняття «внутрішньогосподарський контроль» дозволяє зробити висновок, що для більш глибокого розуміння його змісту доцільно групувати різні визначення цього поняття за такими базовими категоріями як дії, процес, система та стадія управління.

Це в свою чергу дає можливість, роздивлятися внутрішньогосподарський контроль з трьох позицій. Так, поняття внутрішньогосподарського контролю можна трактувати як систему (що входить до системи управління підприємством), яка складається з ряду елементів. Тобто він обслуговує систему управління з метою сприяння дієвому і ефективному виконанню організаційної стратегії. При цьому для його здійснення необхідна наявність мети (стратегії), фактичних даних (отриманих з допомогою системи бухгалтерського обліку), процесу виявлення відхилень фактичних даних від запланованих та прийняття рішень щодо ліквідації відхилень. Водночас внутрішньогосподарський контроль виступає процесом. Це дозволяє визначити його не як одноразову дію, а, як серію безперервних дій, направлених на досягнення визначеної стратегії підприємства. Крім того, внутрішньогосподарський контроль є однією з стадій процесу управління. Тобто це не тільки процес, спрямованим на досягнення цілей компанії, але і результат дій керівництва з планування, організації, моніторингу діяльності підприємства в цілому і його окремих підрозділах.

Сукупність наданих морфологічних одиниць, які визначають сутність внутрішньогосподарського контролю, є значною мірою неоднорідною і тому потребує подальшого вивчення. Таке вивчення можливо за допомогою декомпозиції визначення поняття внутрішньогосподарського контролю на основні складові, до яких слід віднести сутнісну складову поняття, його забезпечення та призначення.

Узагальнюючи проведений аналіз, автором пропонується під внутрішньогосподарським контролем розуміти систему безупинних контрольних дій за функціонуванням об’єктів управління, що здійснюються керівництвом підприємства або уповноваженою ним посадовою особою (органом), з метою формування інформаційних засад прийняття управлінських рішень або їх коригування для досягнення поставлених цілей найбільш ефективним способом.

Наведене автором визначення обумовлене тим, що сутність та зміст контролю не можуть бути ґрунтовно розкриті у відриві від сфери управлінської діяльності, яку він обслуговує. Новизна такого визначення полягає в його доступності, легкості для розуміння та повноті.

Проте слід зауважити, що застосування системного підходу, як основи розвитку методології сучасної науки внутрішньогосподарського контролю, потребує значної уваги до формалізації системного дослідження, тобто виокремлення та подальшого функціонування не внутрішньогосподарського контролю як системи, а системи внутрішньогосподарського контролю. Це, на думку автора дасть можливість вивчати системні побудови інших сфер управління, орієнтуючись на вимоги та обмеження загальної теорії систем.

Література

1. Белуха Н. Т. Теория финансово-хозяйственного контроля и аудита: Учебник. – К.: ПП „Влад и Влада”, 1996. – 320 с.

2. Бутинець Ф.Ф. Історія розвитку бухгалтерського обліку: Навч. посібник. У 2-х частинах. – Житомир: Ж1ТІ, 1999. – 928 с.

3. Шевчук В.О Контроль господарських систем у суспільстві х перехідною економікою. Монографія. – К.: КДТЕУ. – 1998, 371с.