Медицина 1

Андрієць О.А.

Буковинський державний медичний університет

        Особливості стану соматичного здоровя у дівчат,

хворих на вульвовагініт

Інфекційно-запальні захворювання жіночих статевих органів займають особливе місце в структурі загальної захворюваності на планеті. Їх значимість обумовлена передусім тим, що ці хвороби охоплюють органи і тканини, які відносяться до репродуктивної системи, а, отже, мають безпосередній вплив на репродуктивну функцію та продовження роду на Землі.

Останнім часом спостерігається збільшення частоти запальних захворювань статевих органів серед дівчат, особливо сексуально-активних підлітків. Перша хвиля появи вульвовагініту пояснюється зменшенням уваги батьків до туалету зовнішніх геніталій у дівчат, найбільш вираженою алергізацією дітей 2-3 років. Друга хвиля пов’язана з недостатніми гігієнічними навиками дівчаток, використанням загальних предметів гігієни, близьким контактом з хворими дітьми або батьками. Розвитку вульвовагініту у дівчат  сприяють часті респіраторні захворювання, ангіни, дитячі інфекції, захворювання сечовивідних шляхів, дисбактеріоз кишечнику, системні захворювання крові, ексудативний діатез, нераціональна антибіотикотерапія, тобто ті патологічні стани, що призводять до зниження імунітету. В 50,8% випадків вульвовагініти супроводжують цукровий діабет, тиреотоксикоз, ендогенне ожиріння. За даними літератури, при обстеженні дівчаток з екстрагенітальними захворюваннями (інфекції сечовивідних шляхів, пієлонефрит, хронічний тонзиліт, бронхіт, пневмонія, апендицит) виявлено, що 72,2% з їх числа страждають вульвовагінітами різної етіології. Мікрофлора піхви у 63,7% дівчаток виявляється ідентичною зі збудниками основного захворювання. За даними літератури, хронічний вульвовагініт у поєднанні з нефро-урологічною патологією має місце в 42,2% хворих, а у 66,7% хворих на вульвовагініт у сечі знайдено ті ж мікроорганізми, що і в піхві, більше ніж у 90% дівчаток з хронічним циститом виявлена патологічна піхвова флора.

Проведені обстеження дівчаток та підлітків всіх вікових періодів від 0 до 18 років дозволили встановити (табл.1), що серед дівчат контрольної групи часті гострі респіраторні захворювання були відмічені у 5,6% обстежених, захворювання сечовивідної системи – у 12,9% дівчат, захворювання системи органів дихання у 11,1% і хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту спостерігались у 7,4% дівчат. Паразитарні захворювання травної системи у дівчат контрольної групи були відсутні.

У пацієнток основної групи, хворих на вульвовагініт, порівняно із здоровими дівчатами контрольної групи в 7,5 рази частіше спостерігались гострі респіраторні захворювання, особливо у зимово- весняний період; в 3,1 рази  - захворювання системи дихання, а саме тонзиліти, хронічні бронхіти, часті ангіни; в 3,0 рази запальні процеси  сечовивідної системи, серед них пієлонефрити, рефлюкс, цистити, що зумовлювало

Таблиця 1

Частота екстрагенітальних захворювань в обстежених дівчат

Екстрагенітальні захворювання

контрольна група, n = 54

основна група, n = 441

абс. к-ть

%

абс. к-ть

%

Сечовивідна система

7

12,9

173

39,2*

Органи дихання (хронічні)

6

11,1

154

34,9*

 Гострі респіраторні інфекції

3

5,6

186

42,2*

Шлунково-кишковий тракт

8

14,8

156

35,4*

Гельмінтози

0

0

53

12,0*

Інші

4

7,4

98

22,2*

Примітка.

* - різниця достовірна (р<0,05)

 

неодноразові госпіталізації у спеціалізовані відділення дитячих лікарень; захворювання шлунково – кишкового тракту (гастрити, гастродуоденіти, ентероколіти) спостерігалися в 2,4 рази частіше, ніж в контрольній групі, інші екстрагенітальні захворювання зустрічалися в 3,0 рази частіше в основній групі порівняно з контролем.

Ентеробіоз, як один із чинників виникнення вульвовагініту був діагностований відповідно в 17,9% хворих нейтрального періоду, в 10,3%  пацієнток препубертатного віку та в 6,5% хворих пубертатного віку і в цілому в основній групі його частота склала 12,0%,  що є статистично вірогідним показником порівняно з контрольною групою  <0,05) (табл. 1). 

Наведені вище дані дають змогу стверджувати, що запальні захворювання зовнішніх статевих органів та піхви у дівчат всіх вікових періодів перебігають на спровокованому преморбідному фоні, а піхва, як мікроекосистема, однією з перших проявляє всі негативні зміни, що відбуваються в усьому організмі, чітко реагуючи на патогенний вплив ендогених чи екзогених патологічних факторів.