Педагогічні науки/

Сучасні методи викладання

 

К.пед.н. Стеценко О.О.

Міжгалузевий інститут управління

Організація практичних занять з іноземної мови

Для того, щоб бути гарним викладачем іноземної мови, необхідно, перш за все, практично володіти нею. Але цього, звичайно, не достатньо. Досвід показує, що для того, щоб бути гарним фахівцем тієї чи іншої іноземної мови, крім практичного володіння мовою, необхідні знання її як системи та спеціальна фахова підготовка.

         Викладачеві іноземної мови необхідно чітко бачити, які знання він має дати студентам, які навички і уміння сформувати, якими методичними прийомами користуватися, якими принципами керуватися при навчанні.

         Навчання іноземної мови повинно здійснюватися на єдиній дидактичній основі, яка реалізується в системі дидактичних принципів: наочності, посильності, міцності, свідомості, науковості, актуальності, виховуючого навчання, індивідуалізації, систематичності та послідовності тощо.

         Принцип наочності забезпечується в навчальному процесі з іноземної мови створенням відповідних умов для чуттєвого сприймання іншомовного оточення.

         Слід розрізняти слухову і зорову наочність. Забезпечення студентів у процесі навчання слуховою наочністю необхідно для формування мовленнєвих механізмів. Зорова наочність може бути у формі тексту, малюнків, фотографій, схем, карт тощо.

         Слухова і зорова наочність виконує функцію зразка іншомовного мовлення і служить стимулом до мовленнєвої діяльності студентів.

         Принцип посильності у навчанні іноземної мови у немовному навчальному закладі передбачає ретельний відбір навчального матеріалу і видів вправ з урахуванням рівня підготовки студентів.

         Принцип міцності пов’язаний з утриманням певної кількості лексичних одиниць, мовленнєвих зразків, словосполучень, розмовних кліше та інше у пам’яті студентів.

Принцип свідомості реалізується, перш за все, у тому, що студенти свідомо оволодівають навичками й уміннями інтелектуальної праці, що забезпечує сталість набутих навичок і умінь, дає можливість студентам здійснювати самоконтроль і самокорекцію.

         Принцип науковості означає, що навчальний процес має проходити з урахуванням даних сучасної науки про особливості і механізми спілкування за допомогою мови, про закономірності розпізнавання й породження мовлення.

         Принцип активності у навчанні іноземної мови передбачає мовленнєво-розумову активність студентів в оволодінні іншомовною мовленнєвою діяльністю. Мовленнєва активність студентів у значній мірі обумовлюється інтелектуальною та емоційною активністю.

Принцип виховуючого навчання іноземної мови реалізується в організації навчального процесу, що забезпечує студентам можливість проявити себе як особистість, отримати гармонійний і всебічний розвиток свого соціального статусу, удосконалювати свої здібності, формувати пізнавальні мотиви як домінуючі в навчальній діяльності.

Принцип індивідуалізації реалізується в навчальному процесі з іноземної мови шляхом урахування індивідуально-психологічних особливостей студентів, які значно впливають на успішність оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю.

Викладені вище принципи повинні враховуватись при вивченні іноземної мови як системи, яка визначається як синтез усіх складових оволодіння конкретною мовою.

На наш погляд, необхідно виділити настіпні блоки у системному підході до практичного оволодіння іноземною мовою: відбір і організація змісту навчання; систематизація і диференціація мовного і мовленнєвого матеріалу; розподіл і організація компонентів змісту навчання, мовного і мовленнєвого матеріалу для підготовчого, спеціалізованого та інтегративного етапів навчання; систематизація навчальних занять згідно етапів; систематизація управління навчальною діяльністю студентів; систематизація управління пратикою іншомовного спілкування.

З точки зору організації практичних занять з іноземної мови слід приділити особливу увагу блоку відбору і організації змісту навчання. В ньому повинні знайти місце характер і систематизація загальної структури навчання, комплекси вправ, методичні прийоми тощо.

         З урахуванням сказаного можна запропонувати наступну схему практичного заняття  з іноземної мови, складовими частинами якого повинні бути: 1) тема та тип заняття, його місце в тематичному циклі; 2) цілі заняття: практичні, виховні, загальноосвітні, розвиваючі; 3) структура заняття: початок, основна частина, завершення заняття; 4) зміст заняття: етапи заняття в їх послідовності, співвідношення тренувальних і мовленнєвих вправ, допоміжні засоби навчання, прийоми подачі нового мовного матеріалу, прийоми активізації дій студентів, види поточного контролю використання мовленнєвого матеріалу студентами; 5) підведення підсумків заняття: визначення відповідності рівня сформованості мовленнєвих навичок та вмінь поставленим цілям, узагальнення набутого студентами на занятті, оцінювання роботи студентів на занятті та виставлення оцінок, пояснення домашнього завдання.

Крім того, при проведенні практичних занять з іноземної мови, слід враховувати принципи, що є загальними для оволодіння всіма видами мовленнєвої діяльності. Такими принципами є: 1) принцип комунікативної спрямованості; 2) принцип опори на рідну мову; 3) принцип комплексного навчання всім видам мовленнєвої діяльності при домінуючій ролі одного із них; 4) принцип усного випередження в роботі над матеріалом, що є загальним для навчання усного мовлення і читання; 5) принцип моделювання у навчанні відповідної мовленнєвої діяльності; 6) принцип інтенсивності у проведенні навчально-виховного процесу.