Бокшань Г.І., Середа О.П.

Херсонський державний аграрний університет

Ділова гра як засіб забезпечення інтегративного мотиву у вивченні іноземної мови

Навчання іноземної мови для професійного спілкування на І-ІІ курсах немовних вищих навчальних закладів має враховувати особливості формування мотиваційної сфери періоду юності та ранньої дорослості. У віці 17-20 років мотиваційне поле юнаків та дівчат суттєво розширюється за рахунок появи якісно нових мотиваційних тенденцій, у співвідношенні яких вагомого значення набуває мотив професійного самовизначення. Потреби в самореалізації та самовираженні детермінують і стимулюють соціальну активність студентів. Успішність навчальної діяльності обумовлена достатнім рівнем сформованості компонентів мотиваційної сфери. Керуючись мотивом досягнення успіхів і мотивом уникнення невдач студенти виконують різні види робіт на заняттях з іноземної мови. Чим чіткішими й конкретнішими будуть перспективи, очікувані від вивчення дисципліни, чим рельєфнішою буде їх проекція у повсякденній навчальній діяльності, тим пліднішими й ефективнішими будуть кроки до реалізації кінцевої дидактичної мети.

Загальновизнаною є пріоритетність принципу мотиваційної достатності в навчанні іноземних мов. Необхідність володіння іноземними мовами перманентно акцентується засобами масової інформації. Процес Євроінтеграції передбачає забезпечення вищою школою пофесійної сфери висококваліфікованими спеціалістами з достатнім рівнем сформованості комунікативної компетенції. Належна інформованість студентів у цьому питанні сприяє розвитку лише зовнішньої мотивації (як широкої соціальної, так і вузькоособистої), яка є тільки передумовою появи мотивації внутрішньої. Активізація внутрішньої мотивації відбувається тоді, коли моделювання віддаленої кінцевої мети вивчення іноземних мов віддзеркалюється в комплексі вправ на практичних заняттях. Студенти І-ІІ курсів ще не мають чіткого уявлення про специфіку їхньої майбутньої професійної діяльності, тому надто абстрактною видається перспектива володіння в ній іноземною мовою. Отже, перспективна (дистантна) мотивація, навіть будучи внутрішньою, не здатна актуалізувати відповідні поведінкові механізми для успішної навчальної діяльності.

Такий компонент спонукальної сфери, як процесуальна мотивація, сприяє оптимізації вивчення іноземної мови за рахунок створення позитивного виконання певних видів навчальної діяльності. До них належить ділова гра, яка тривалий час слугувала дієвим засобом підвищення інтересу до дисципліни. Значення ігрової діяльності в розвитку людини неодноразово ставало об’єктом уваги й дослідження представників різних напрямків педагогіки й психології. Ерік Берн, засновник транзактного аналізу – методики групового й особистісного зростання, підкреслював історичне, культурне, соціальне й особистісне значення ігор. Увесь процес людської комунікації він уявляв у вигляді послідовних транзакцій – ігор, що становлять загальну матрицю життєдіяльності. Ерік Берн користувався терміном «винагорода» по відношенню до взаємодії людей. Отже, гра є таким набором стандартизованих поведінкових моделей, конгруентне оперування якими може призвести до отримання «винагороди», яка й виконуватиме роль мотиву.

Коли мова йде про студентів і навчальну діяльність, то в якості «винагороди» можна вважати створення ситуації успіху в процесі роботи над елементами ділової гри. Виконуваний вид діяльності буде високорезультативним за умови його особистісної значущості, коли він є внутрішньомотивованим. Відчуття «перемоги» у грі буде вірогіднішим за наявності у студента сталої адекватної самооцінки, позитивної я-концепції та позитивної атрибуції. Важливу роль у дієвості зазначених чинників відіграє вміння педагога коректно реагувати на помилки, ігнорувати другорядне порушення норм, відзначати, заохочувати поступ в опануванні іноземною мовою.

Вирішальним у створенні сприятливого психологічного клімату ділової гри є дотримання принципу автономності суб’єктів навчального процесу. Він полягає у врахуванні інтересів кожного студента, у наданні права робити самостійний вибір ролей, пропонувати власні варіанти вирішення задач. Принцип автономності виступає гарантом формування позитивної я-концепції, ініціативності особистості, що, в свою чергу, стимулює внутрішню мотивацію.

Ділова гра як потужний арсенал мотиваційних засобів робить використання всіх видів мовленнєвої діяльності виправданим, ситуативно обумовленим. Вона дозволяє «зануритись» у змодельовану соціально-психологічну реальність і уможливити перетворення дистантних мотивів на близькі (актуальні). Викладач повинен постійно пам’ятати про резерви мотивації й уміло апелювати до них у ході роботи над змістовим компонентом. Використовуючи запропоновані в діловій грі мовленнєві паттерни, студенти розвивають і зміцнюють комунікативну мотивацію. Вони отримують задоволення від здатності спілкуватися іноземною мовою. Ознайомлюючись з правилами організації ділових зустрічей, переговорів, з набором формул етикету – з культурологічним контекстом їх проведення, студенти активізують лінгвопізнавальну мотивацію. Автентичність комунікативних завдань і форм роботи, наближеність до реальних ситуацій ділового спілкування сприяє підтриманню належного рівня інструментальної мотивації ( С.Ю. Ніколаєва).

Таким чином, застосування ділової гри на заняттях з іноземної мови є ефективним засобом оптимізації, забезпечення продуктивності навчального процесу завдяки реалізації принципу мотиваційної достатності. При цьому внутрішня й зовнішня, перспективна й процесуальна мотивації працюють на створення інтегративного мотиву в оволодінні іншомовною комунікативною компетенцією.