Педагогічні науки/2. Проблеми підготовки спеціалістів

 

К.психол.н. Болотнікова І.В.

Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України

Взаємозв’язок особливостей мислення студентів

педагогічних ВНЗ з рівнем професійної підготовки

 

Однією з актуальних проблем сучасної педагогіки є підвищення рівню професійної підготовки у ВНЗ. З метою здійснення психофізіологічного забезпечення професійної підготовки студентів педагогічних ВНЗ співробітниками лабораторії вікової психофізіології Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України було проведено ґрунтовне експериментальне дослідження.

Завданням нашого експериментального дослідження було виявлення взаємозв’язків між показниками мислення та зв’язок показників мислення з рівнем навчальної діяльності у педагогічних ВНЗ.

Експериментальні дослідження проводилися на базі Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова та Київського міського педагогічного університету ім. Б.Грінченка.

У дослідженні взяли участь студенти факультету фізичного виховання ( 1-й курс – 24 чол.; 3-й курс – 23 чол., 5-й курс – 12 чол.) та української філології (1курс – 35 чол.; 3-й курс – 33 чол., 4-й курс – 15 чол.)  Всього в дослідженнях взяли участь 142 студента.

Обстеження особливостей мислення студентів проводилося на основі таких методик: 1)тест “Складні аналогії” – визначає рівень розвитку логічності мислення; 2)тест “Інтелектуальної лабільність” – встановлює рівень гнучкості мислення та здатності до навчання; 3)тест “Креативність” - спрямований на виявлення рівню творчого  мислення; 4)тест “Антоніми” – виявляє рівень швидкості та узагальнення у вербальному мисленні.

Якість навчання та рівень професійної підготовки студентів оцінювалися за допомогою даних анкетування.

Загалом за вказаними методиками отримано 5 показників, що розкривають професійні особливості мислення педагогів та в подальшому  допоможуть розробити рекомендації щодо методів забезпечення психофізіологічної готовності студентів до педагогічної діяльності.

В результаті аналізу кореляційної матриці показників особливостей мислення та даних анкетування (див. Таблицю 1) нами одержано слідуючи дані. 

Таблиця 1

Показник

Лабільність

Логічність

Швидкість

Узагальнення

Креативність

А1

А2

А3

Лабільність

1

0,42**

-0,22**

0,31**

-0,20*

-0,19

-0,37**

-0,02

Логічність

0,42**

1

-0,31**

0,01

-0,25**

-0,21*

-0,24**

-0,16

Швидкість

-0,22**

-0,31**

1

-0,06

0,37**

0,21*

0,24**

0,18

Узагальнення

0,31**

0,01

-0,62

1

-0,41**

-0,19*

-0,33**

-0,18*

Креативність

-0,20*

-0,25**

0,37**

-0,41**

1

0,38**

0,26**

0,31**

А1

-0,13

-0,21*

0,21*

-0,19*

0,38**

1

0,33**

0,40**

А2

-0,37**

-0,24**

0,24**

-0,33**

0,26**

0,33**

1

0,29**

А3

-0,02

-0,16

0,18*

-0,18*

0,31**

0,40**

0,29**

1

А1 – мотивація до навчання ;  А2 – успішність у навчанні; А3 – стосунки з викладачами

 

Лабільність мислення знаходиться у прямому достовірному зв’язку з логічністю, швидкістю й узагальненням (р=0,00) та  креативністю (р=0,02). Цей факт свідчить про єдність і взаємозумовленість всіх складових такого важливого і багатогранного  процесу людської психіки, як мислення. 

Спостерігається прямий достовірний зв’язок між лабільністю мислення та успішністю у навчанні (р=0,00). Цей зв’язок  свідчить про те, що гнучкість мислення є одним з складових факторів успіху у навчальній діяльності.

Логічність мислення має достовірний прямий зв’язок зі швидкістю та креативністю мислення (р=0,00), а також знаходиться у прямому достовірному зв’язку з мотивацією до навчання (р=0,02) та успішністю у навчанні (р=0,01).

Швидкість мислення знаходиться у прямому достовірному зв’язку з креативністю (р=0,00), а також з рівнем мотивації (р=0,02) та успішності у навчанні (р=0,00).

Рівень прояву узагальнення у вербальному мисленні мислення знаходиться у прямому достовірному зв’язку з креативністю (р=0,00), а також з мотивацією до навчання (р=0,02), успішністю у навчанні (р=0,00) та рівнем задоволення від стосунків з викладачами (р=0,04).

Спостерігається прямий достовірний зв’язок між креативністю мислення та мотивацією до навчання (р=0,00), успішністю у навчанні (р=0,00) та рівнем задоволення від стосунків з викладачами (р=0,00).

Таким чином, можна зробити висновок, що досліджувані особливості мислення студентів не тільки взаємообумовлені та тісно пов’язані між собою, вони також здійснюють позитивний вплив на рівень навчальної діяльності студентів, є важливими факторами її успіху.

Оскільки нами було встановлено значущі розбіжності показників особливостей мислення за статтю, ми зробили кореляційний аналіз за цією ознакою. Таблиця 2 відображає кореляційну матрицю показників особливостей мислення та даних анкетування у жінок.

Лабільність мислення знаходиться у прямому кореляційному зв’язку з  показниками логічності (р=0,00) та узагальнення  (р=0,00). Логічність мислення прямо пов’язана  з узагальненням (р=0,00).

Швидкість мислення має прямий достовірний зв’язок  з узагальненням та креативністю (р=0,00), а також з мотивацією до навчання (р=0,03), успішністю (р=0,01), та частотою вживання алкоголю (р=0,02).

Узагальнення знаходиться у прямому достовірному зв’язку з креативністю (р=0,00)  та частотою вживання алкоголю (р=0,02).

Креативність мислення прямо і достовірно пов’язана з задоволеністю стосунками з викладачами (р=0,00), мотивацією до навчання (р=0,00),  та успішністю (р=0,01).

Таблиця 3 відображає кореляційну матрицю показників особливостей мислення та даних анкетування у чоловіків.

Лабільність мислення має прямий кореляційний зв’язок з логічністю та узагальненням (р=0,00), а також з успішністю навчання (р=0,00).

Логічність мислення прямо корелює зі швидкістю та узагальненням (р=0,00), а також з мотивацією та успішністю діяльності (р=0,02).

Швидкість мислення знаходиться у прямому кореляційному зв’язку з узагальненням та креативністю (р=0,00), а також у зворотному зв’язку з оцінкою величини навчального навантаження.

Таблиця 2.

Жінки

Показник

 

Лабільність

Логічність

Швидкість

Узагальнення

Креативність

А1

А2

А3

А4

Лабільність

1

0,44**

-0,20

0,40**

-0,15

0,03

-0,07

-0,22

0,01

Логічність

0,44**

1

-0,22

0,34**

-0,21

-0,06

-0,14

-0,07

-0,10

Швидкість

-0,20

-0,22

1

-0,86**

0,36**

0,15

0,25*

0,30**

0,27*

Узагальнення

0,40**

0,34**

-0,86**

1

-0,34**

-0,08

-0,21

-0,23

-0,27*

Креативність

-0,15

-0,21

0,36**

-0,34**

1

0,32**

0,49**

0,29*

-0,11

А1

0,03

-0,06

0,15

-0,08

0,32**

1

0,42**

0,25*

-0,21

А2

-0,07

-0,14

0,25*

-0,21

0,49*

0,42**

1

0,30**

-0,28*

А2

-0,22

-0,07

0,30**

-0,23

0,29*

0,25*

0,30**

1

0,00

А4

0,01

-0,10

0,27*

-0,27*

-0,11

-0,21

-0,28*

0,00

1

 

А1 – стосунки з викладачами; А2 – мотивація до навчання; А3 – успішність у навчанні; А4 – частота вживання алкоголю

 

Спостерігається прямий достовірний зв’язок між рівнем узагальнення та креативності мислення (р=0,00). Також простежується прямий кореляційний зв’язок між узагальненням та успішністю у навчанні (р=0,00) та зворотна кореляція з самооцінкою динаміки працездатності впродовж дня (р=0,04).

Таблиця 3.

Чоловіки

Показник

Лабільність

Логічність

Швидкість

Узагальнення

Креативність

А1

А2

А3

А4

А5

Лабільн.

1

0,41**

-0,22

0,55**

-0,20

-0,17

-0,43**

0,01

0,14

0,01

Логічність

0,41**

1

-0,37**

0,49**

-0,22

-0,30*

-0,35*

-0,19

-0,07

-0,06

Швидкість

-0,22

-0,37**

1

-0,79**

0,36**

0,16

0,16

-0,30*

-0,19

0,16

Узагальнення

0,55**

0,49**

-0,79**

1

-0,45**

-0,17

-0,37**

0,14

0,27*

-0,04

Креативн

-0,20

-0,22

0,36**

-0,45**

1

0,12

0,15

-0,05

-0,13

0,28*

А1

-0,17

-0,3*

0,16

-0,17

0,12

1

0,39**

0,20

-0,05

0,16

А2

-0,43**

-0,35*

0,16

-0,37**

0,15

0,39**

1

0,03

0,03

-0,18

А3

0,01

-0,19

-0,30*

0,14

-0,05

0,20

0,03

1

0,02

0,01

А4

0,14

-0,07

-0,19

0,27*

-0,13

-0,05

0,03

0,02

1

0,29*

А5

0,01

-0,06

0,16

-0,04

0,28*

0,16

-0,18

0,01

0,29*

1

 

А1 – мотивація до навчання; А2 – успішність у навчанні; А3 – оцінка величини навчального навантаження; А4 – самооцінка динаміки працездатності впродовж дня; А5 – самооцінка власного матеріального становища

Креативність мислення має прямий кореляційний зв’язок з самооцінкою власного матеріального становища (р=0,03).

Таким чином, порівнюючи дані Таблиць 9 та 10, ми можемо зробити висновок, що показники мислення чоловіків та жінок мають різні взаємозв’язки та, відповідно, по-різному пов’язані  з анкетними даними студентів.

В результаті аналізу кореляційної матриці показників мислення  та інших психічних процесів та станів нами одержано слідуючи дані.

Швидкість мислення знаходиться у прямому кореляційному зв’язку з рівнем пропускної здатності зорового аналізатору за “кільцями Ландольта” (р=0,01) та  соціальної фрустрованості за Васерманом-Бойко (р=0,03) та у зворотному зв’язку з навчальною самоефективністю (р=0,04).

Спостерігається прямий достовірний зв’язок між рівнем лабільності мислення та навчальною самоефективністю (р=0,01). Простежується тенденція зворотного зв’язку між лабільністю мислення та рівнем особистісної тривожності (р=0,08).

Узагальнення та креативність мислення прямо корелюють з рівнем  пропускної здатності зорового аналізатору (р=0,05 та р=0,01). 

З вищесказаного можна зробити такі висновки:

·        В результаті аналізу кореляційної матриці показників особливостей мислення та даних анкетування виявлено: досліджувані особливості мислення студентів не тільки взаємообумовлені та тісно пов’язані між собою, вони також здійснюють позитивний вплив на рівень навчальної діяльності студентів, є важливими факторами її успіху.

·        В результаті аналізу кореляційної матриці показників особливостей мислення та даних анкетування за статевою ознакою виявлено, що показники мислення чоловіків та жінок мають різні взаємозв’язки та, відповідно, по-різному корелюють з анкетними даними студентів.