Мягких В.Б.
Український
державний хіміко-технологічний
університет
Сьогодні
у науковому дискурсі відносно проблеми здоров'я загальноприйнятим є визнання
наступних чинників, що впливають на його стан: охороні здоров'я належить
10-12%, генетична спадщина обумовлює його стан на 15-20%, екологія – на 10-15 %
і, нарешті, спосіб життя на – 50%. Це, безсумнівно, привертає увагу вчених –
демографів, психологів, соціологів – саме до вивчення способу життя, як
головного чинника, що характеризує життя
людини в сучасному суспільстві.
На наш погляд, поряд з об'єктивними причинами, які
безпосередньо впливають на становище та стабільність соціального становища
сучасної української молоді, стан її здоров'я, чітко виражені й суб'єктивні,
які в першу чергу пов'язані з тими ідеальними уявленнями, які молоді люди
формують по відношенню до власного здоров'я, факторів, які його пошкоджують,
моделей самозберігаючої поведінки, здорового способу життя тощо. Тобто мова йде
про так звану внутрішню картину здоров'я (образ здоров'я), яка містить в собі характеристики уявлень молоді щодо власного
здоров'я, навички певного (здорового або руйнівного) способу життя, а також
дослідити загальний образ здоров'я, що склався у свідомості молоді, і згідно
якого вона будує реальну поведінку у сфері здоров'я.
Концепція внутрішньої
картини здоров’я людини на сучасному етапі знаходиться лише на стадії
формування, хоча особливості
конструювання молоддю певних напрямів свого життя здобули певної уваги з боку
дослідників. У якості «робочого» визначення внутрішньої картини здоров'я ми
використовуємо наступне: внутрішня картина здоров'я людини – це сукупність, комбінація елементів здоров’я та
внутрішньо пов’язаних з ним змістовно-психологічних, суб’єктивно-оціночних
аспектів існування. Тобто, в цьому розумінні внутрішня картина здоров’я є
“полем здоров’я для себе”, що певною мірою відрізняється від суми знань з цього
приводу, що накопичила наука, у просторі якого людина пізнає своє здоров’я.
Автор розділяє з цього
приводу думку відомого російського вченого В.Ананьєва, який розуміє внутрішню
картину здоров'я як самосвідомість, самопізнання людиною себе в умовах здоров’я
та виділяє три основні грані в її структурі: 1) когнітивну (раціональна сторона
внутрішньої картини здоров’я, яка включає сукупність суб’єктивних думок про
причини, зміст, можливі тенденції розвитку, а також оптимальні способи
збереження, зміцнення та покращення здоров’я); 2) емоційну (чуттєва сторона
внутрішньої картини здоров’я, до складу якої входять переживання здорового
самопочуття, пов’язаного з комплексом відчуттів, що формують емоційний фон
(спокій, радість, утихомиреність, свобода, легкість, симпатія); 3) поведінкову
(пов'язана з актуалізацією діяльності молодої людини по збереженню здоров'я,
потребує активної діяльності суб'єкта, спрямованої на збереження й підтримку
свого здоров'я).
Розглянувши
когнітивну складову внутрішньої картини здоров'я сучасної української молоді (у
2004-2005 рр. було проведене соціологічне дослідження проблем здоров'я молоді,
в ході якого за репрезентативною вибіркою було опитано 595 молодих мешканців
Дніпропетровської області у віці від 16 до 29 років включно), автор отримав
наступні дані. В цій публікації мова йде про когнітивну складову внутрішньої
картини здоров'я, оскільки саме вона, на нашу думку, є найважливішою. Не
викликає сумніву, що чіткі, раціональні, наукові уявлення щодо такої непростої
сфери існування людини як сфера здоров'я, надають людині побудувати його
позитивний образ, який дозволить усвідомити його цінності для людини,
сформувати активно-позитивне прагнення до його розвитку, систему уявлень
відносно здоров'я, засвоїти навички поведінки, які є найбільш прийнятними по
відношенню до здоров'я в конкретно-історичних умовах з урахуванням факторів, що
зберігають здоров'я та факторів, які
його руйнують
Проведене опитування показало наступне.
Так, на запитання „Чи маєте ви уявлення про те, як треба жити, щоб мати добре
здоров'я? ” були отримані наступні відповіді: маю чіткі уявлення – 34,3%; маю
найзагальніші уявлення – 27,7%; по
якимось проблемах маю уявлення, по якимось ні – 31,9%; не маю уявлення, але
хочу їх мати – 4,2%; не маю уявлення й не хочу їх мати – 0,8 %; інша відповідь
– 1,0%. Як видно з наведених даних, тільки
третина опитаних вважає, що має чіткі уявлення відносно здоров’я та
здорового способу життя. Опитування також показало, що по багатьох конкретних
проблемах, які відносяться до сфери здоров'я, молодим людям знань не вистачає.
Насамперед це стосується знань про будову організму, способів відстежування
стану здоров'я, чинників, що зберігають здоров'я, способів надання першої медичної
допомоги. Водночас опитані демонструють більшу обізнаність щодо певних
захворювань (СНІД), чинників, які викликають захворювання тощо.
Відповіді опитаної молоді дозволяють припустити, що внутрішня картина здоров'я респондентів не грунтується на наукових знаннях, що вони мають дуже низький рівень медичної інформованості. Значна частина молодих людей має відносно здоров'я фрагментарні уявлення. І це невипадково, оскільки, судячи з відповідей опитаних, ці знання їм допомогли сформувати джерела, які по своїй суті не можуть створити цілісне уявлення про даний феномен – батьки (55,8%), спілкування з товаришами, друзями (35,3%), читання спеціальної літератури (36,5%). 33,3% респондентів вважають, що виробили ці уявлення самостійно. Разом з тим, такі джерела як навчання в учбовому закладі, лекції, зустрічі з медичними працівниками, спілкування з лікарями, які могли б максимально наблизити когнітивну складову внутрішньої картини здоров'я до наукової картини, до наукових знань, слабо впливають на формування у молоді уявлень про здоров'я і здоровий спосіб життя. Активізація саме цих каналів, на думку автора, може стати ефективним каналом формування когнітивної складової внутрішньої картини здоров'я молоді.