Биологические науки 8.

Ковальова Д. В., к.б.н., доц. Дрегваль І. В., к.б.н., с.н.с. Руденко А. І.

Дніпропетровський національний університет

Вивчення орієнтовно-дослідницької активності щурів при моделюванні адреналінового стресу

Один з важливих факторів, який може впливати на поведінку тварин є стрес. У зв'язку із зростаючим інтересом до даного питання, ми в своїй роботі відтворили модель адреналінового стресу у лабораторних щурів з метою подальшого спостереження за зміною поведінкових реакцій у цих тварин під дією стрес-чинника [1]. При стресі розвиток гормональної відповіді гіпофізарно-адренокортикальної системи має свою динаміку, яка може розрізнятися у окремих тварин як швидкістю досягнення максимуму, так і швидкістю його завершення [2].

Нами була проведена серія експериментів, у яких було взято 12 безпородних білих лабораторних щурів самців. Тварин розділили на 2 (по n=6) групи. Першу складали контрольні тварини, другу - тварини на яких відтворили модель адреналінового стресу. Адреналін вводили в дозі 2 мгм/кг внутричеревно.

Тестування у відкритому полі здійснювалося по відомій методиці Бурша [3] "відкрите поле" в нашій модифікації. Щура поміщають в кут камери і спостерігають за його поведінкою протягом 5 хвилин, фіксуючи поведінкові акти щохвилини. Одержані дані оброблялися загальноприйнятими методами математичної статистики.

Поведінку тварин у "відкритому полі" використовують в якості простого тесту емоційності й рухової активності. Нерухомість тварин, ми розглядали, як симптом страху, а інтенсивність відображає емоційний стан тварин. Ті тварини, які менше пересуваються і які більше здійснюють ґрумінги та стійки в ситуації відкритого поля, вважаються більш емоційними, ніж ті, які більш рухливі.

У контрольній групі тварин загальна «горизонтальна» локомоторна активність була декілька підвищеною на початку тестування, але в подальшому вона знижувалася. Після відтворення моделі адреналінового стресу «горизонтальна» активність тварин ставала значно нижчою, ніж до адреналінового стресу, що спостерігається у зниженні рухової активності щурів. Можливо таке зниження рухової активності тварин є наслідком пригнічення активності центральної нервової системи під впливом адреналінового стресу.

За нашою модифікацією вертикальна компонента рухової активності тварин характеризується кількістю стійок та ґрумінгів. Вертикальна активність експериментальних тварин залишалась на низькому рівні, але акти ґрумінгів були досить тривалими. Як відомо, грумінги у тварин – важлива поведінкова реакція, виконуюча ряд функцій. Вірогідно, більший вираз страху у тварин пов'язаний із збільшенням актів ґрумінгу [4, 5]. У гризунів ці акти часто використовуються як адаптивна реакція при болі, стресі та ін., будучі специфічною загальновизнаною поведінковою реакцією на стрес [4]. У тварин адреналіновій моделі кількість стійок знижувалась (5±2,549) по відношенню до контролю (6,333±2,483). Кількість актів ґрумінга у адреналіновій моделі стресу зросла 4,333±1,472, якщо порівнювати з показниками контролю 3,667±1,080, але хвилина за хвилиною спостерігалася тенденція до зниження цього показника.

При вивченні орієнтовно-дослідницької активності тварин, яку можна охарактеризувати як кількість відвіданих нірок, показало, що орієнтовно-дослідницький рефлекс при адреналіновій моделі стресу має ту ж тенденцію, така ж як і у контрольній групі тварин, тобто кількість відвідин нірок знижується від першої (2,667±1,780) до п'ятої (0) хвилини.

Однієї з форм "неспецифічної поведінки" тварин є дефекація, яка разом з іншими показниками, у ряді випадків може бути дуже інформативною. Зниження показників дефекації та уринації в тесті "відкритого поля" можливо вказує на пригнічення реакції страху тварин. Так, відомо [4, 6], що при стресі та тривожності порушується нормальне функціонування ШКТ і підвищується інтенсивність дефекації, дозволяючи, таким чином, судити про силу емоційного стресу як по сумарній тривалості та числу актів дефекації, так і безпосередньо по кількості болюсів. Про поступове зменшення величини емоційного стресу свідчить зниження від дослідження до дослідження числа болюсів дефекації [4, 6].

Література

1. Шаляпина В.Г., Ракицкая В.В.Реактивность гипофизарно-адренокортикальной системы на стресс у крыс с активной и пассивной стратегиями поведения //Рос. физиол. журн. им. И. М. Сеченова.- 2003.- Т. 89, №5.- С. 585-590.

2. Шаляпина В.Г., Бедров Е.А., Ордян Н.Э., Венцов А.В., Пивина С.Г. Характеристика основных параметров гормональной функции коры надпочечников и ее модификация в онтогенезе у крыс. //Журн. эволюц. биохимии и физиологии.- 2001.- Т. 37, №23.-С. 134-138.

3. Буреш Ян, Бурешова О., Джозеф П. Хьюстон Методики и основные эксперименты по изучению мозга и поведения. -Г.: Высшая школа, 1991.-399с.

4. Калуев А.В. Стресс, тревожность и поведение (актуальные проблемы моделирования тревожного поведения у животных).-Киев: Энигма, 1998.-96с.

5. Маркель А. Л. К оценке основных характеристик поведения крыс в тесте «открытое поле» // Журн. высш. нерв. деят.- 1981.- Т. 36, №2.- С. 801-807.

6. Маркель А. Л. и в Хусаинов Р. А. Метод комплексной регистрации поведенческих и вегететивних реакции у крыс при проведении теста «открытое поле» // Журн. высш. нерв. деят.- 1987.- Т. 26, №6.- С. 1314-1318.