Економіка / Економіка підприємства

Слободянюк І.В., к.е.н. Богацька Н.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

    Транзитивна економіка України характеризується відсутністю необхідних умов для нормального функціонування підприємств. Характерним є нестача коштів, наявність великої дебіторської та кредиторської заборгованості і, як наслідок, — хронічна неплатоспроможність підприємств. Для розробки адекватної стратегії особливого значення набу­ває ефективно проведений фінансовий аналіз діяльності підприємства та врахування результатів цього аналізу.

 Методичні основи кількісного виміру та оцінки фінансового ста­ну підприємств і трактування його сутності зафіксовано також і в нормативних актах відповідних міністерств (відомств). Серед науковців, які приділили знач­ну увагу дослідженню фінансового стану підприємств, слід виділити таких як І.Т. Балабанов, Л.А. Бернстайн, І. О. Бланк, Ю. Брігхем, Л. Гапенскі, Т.Р. Карлін, А.П. Ковальов, В. В. Ковальов, Г. Крамаренко, М.Н. Крейніна, Л.А. Лахтіонова, Г.В. Савицька, В.Т. Савчук, О.С. Стоянова, Р. Холт, А.Д. Шеремет та інші.

Приватні показники призначені для більш поглибленої, деталізованої оцінки фінансового стану підприємства за на­прямками аналізу і зміни цього стану за рахунок дії відповід­них факторів. При цьому виділяються такі напрямки аналізу фінансового стану: аналіз ліквідності, аналіз платоспромож­ності, аналіз фінансової стійкості, аналіз ефективності діяль­ності. Відповідно перелік приватних показників включає: приватні показники ліквідності підприємства: 1)коефіцієнт абсолютної ліквідності; 2) приватні показники платоспроможності: коефіцієнт платоспроможності за рахунок інвестиційної діяльності; коефіцієнт поточної платоспроможності; 3) приватні показники фінансової стійкості: коефіцієнт незалежності у формуванні запасів і витрат; коефіцієнт маневреності власного капіталу; коефіцієнт постійного активу;

коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів; 4) приватні показники ефективності діяльності: приватні показники обертаності: тривалість обігу позаобігових активів; тривалість обігу запасів; тривалість обігу дебіторської заборгованості.[2]

При оцінці фінансового стану підприємства на основі си­стеми показників неминучим стає порівняння фактичного рівня показників з їхніми нормативними значеннями.

Важливість наявності нормативних значень показників обумовлена завданнями аналізу фінансового стану підприємства.

В економічній літературі пропонуються два підходи до встановлення нормативних значень показників. Найбільш розповсюдженим у даний час є використання нормативів, установлених дослідно-статистичним методом. Він базу­ється на спостереженнях за трендами фінансових коефіцієнтів успішно працюючих підприємств. Мета використання такого методу полягає в тому, щоб установити стандартні значення показників, досягнення яких гарантують будь-якому підприємству стійкість фінансового стану. Дослідно-статистичний метод використовується і при визначенні нормативів показників підприємств за галузями діяльності. Нормативи в цій ситуації можуть бути встано­влені на основі статистичної обробки великої кількості да­них вітчизняних і зарубіжних компаній за відповідними га­лузями діяльності.[1] Однак цей метод не у всіх випадках дозволяє виявити ре­зерви поліпшення фінансового стану підприємства та ефективності використання майна.

Інший підхід до встановлення нормативних значень — ви­користання аналітично-розрахункового методу. Він перед­бачає попереднє вивчення господарських процесів, які склалися на підприємстві, структури майна і його джерел. ефективності використання капіталу, авансованого у майно. При цьому методі фінансовий стан підприємства, якій підлягає під нормування, розчленовується на його складові структурні елементи, виробляється ретельний аналіз фак­тичних значень цих елементів, потім на основі цього а налі­зу виробляється відповідний розрахунок нормативного значення узагальнюючих і приватних показників, котрі ха­рактеризують ліквідність, платоспроможність, фінансову стійкість і ефективність використання майна підприємства. Його сутність полягає у розрахунку нормативних значень показників на основі техніко-економічних розрахунків. Нормативні значення, установлені дослідно-статистичним методом, застосовуються як при зовнішньому, так і при внутрішньому аналізі фінансового стану підприємства. При цьому методика зовнішнього аналізу обмежується порівнянням фактичних даних звітності, що публікується, з загальноприйнятими нормативами. Цілі внутрішнього аналізу фінансового стану підприємства ширші. При виявленні негативних відхилень фактичних значень показників від стандартних нормативних значень доцільно додатково порівнювати фактичні значення показників з індивідуальними нормативними значеннями.[3]

Висновки. Отже, роль інформації в управлінні настільки велика, що деякі автори визначають управління як інформаційний процес. За оцінками різних фахівців, керуючий витрачає від 80 до 95 відсотків свого часу на роботу з інформацією. Для того, щоб інформація стала основою ефективного фінансового упра­вління, вона має набути певних властивостей а саме: достатність, надійність, вірогідність, своєчасність, наочність тощо. Виходячи з цього, інформація повинна пройти стадію обробки, яка називається аналізом фінансового стану.

                                     Література:

1.     Ковалев В.В. Сборник задач по финансовому анализу: Учеб. пособие. - М.: Финансы и статистика, 1997.

2.     Коробов Н.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств - К.: Знання, 2000.

3.     Сталбврг Г. Финансовый анализ - «ДиС», Днепропетровск, 2006. - 484с.