к.т.н. Шаховська Н. Б., Угрин Д.І.

Національний університет “Львівська політехніка”, Україна

Буковинський університет, Україна

Альтернативні рішення ситуацій опрацювання даних з розрізнених джерел в просторах даних туризму

Туризм є однією із провідних і найбільш динамічних галузей економіки й за швидкістю темпу розвитку він визнаний економічним феноменом століття. На основі використання величезної кількості даних та інформації, а також з появою виникнення проблеми впорядкувати та використовувати дану інформацію логічним є також і те, що усе більше значиму роль у туристичному бізнесі відіграють бази даних, сховища та простори даних.

Як бази даних, так і сховища даних, будуються з допомогою систем управління базами даних (СУБД). Саме вони забезпечують загальні умови для зберігання і запиту структурованих даних. СУБД підтримує набір взаємозв'язаних послуг і гарантує розробникам можливість зосереджуватися на специфічних проблемах їх додатків, а не на завданнях, що повторюються, які виникають при потребі в узгодженому і ефективному управлінні великими об'ємами даних.

На сьогоднішній день туристичний ринок вимагає комплексної автоматизації всіх бізнес-процесів у рамках однієї компанії, або навіть всього ринку. А це насамперед простір інформаційних даних туризму з декількома „вікнами” (інтерфейсами).

Через одне „вікно” (сайт) дивляться клієнти, через інше (внутрішню програму) – менеджери. Третє й четверте вікна – для бухгалтерії й адміністрації. Забезпечити єдиний інформаційний простір в рамках усього туристичного ринку нереально. Тому прогнозуючи та автоматизовуючи інформаційні дані можна говорити лише про єдиний інформаційний простір.

В туристичній сфері наперед не можна визначити, які саме моделі даних використовуватимуться. Тому виключно за допомогою баз даних та сховищ даних не можна організувати ефективної взаємодії між усіма об’єктами цієї предметної області. Розробники часто зустрічаються з набором слабо зв'язаних джерел даних і тому повинні кожного разу вирішувати низькорівневі завдання управління даними. У число цих завдань входять забезпечення можливостей пошуку і запиту даних; дотримання правил, обмежень цілісності, угод про іменування і т.д.; відстежування походження даних; забезпечення доступності, відновлення і контролю доступу; керований розвиток даних і мета даних.

Щоб вирішити ці задачі необхідно надавати запити конкретним засобам, задавати потрібні питання в потрібний час, а потім застосовувати отримані відповіді для досягнення переваг у конкурентній боротьбі в галузі туристичного бізнесу. Розглянемо схему концепції самостійного аналізу туристичних даних. (рис. 1).

Рис.1. Схема аналізу туристичних даних.

Як видно зі схеми, інформація, яка повинна надатися туристичному клієнту, повинна бути знайдена в просторі даних, яка в свою чергу через менеджера та туристичного оператора буде відібрана відносно вподобань та вимог замовника.

Розглянемо простір даних туристичної сфери. Об’єкти простору даних та

його задачі подані на рис. 2.

Рис. 2. Об’єкти простору даних та його задачі на прикладі туристичної сфери

Опишемо об’єкти простору даних в галузі туризму. Для простору даних необхідна інтергація інформації про такі об’єкти:

- місцеві органи управління – надають інформацію про відпочинкові, рекреаційні та оздоровчі ресурси, а також правила їх експлуатації; лінії сполучення, особливості місцевості тощо.

- туристичні агенства – надають інформацію про себе, про послуги, що вони надають.

- адміністративні одиниці – описуються через інформацію місцевих органів управління, а також через відклики попередніх відвідувачів.

- особа (відпочиваючий) – надає інформацію про себе, про умови, які він хоче отримати, ціни тощо.

Залежно від типу об’єкта інформація може зберігатися у різних моделях та надходити з різних джерел.

- Туристичне агенство – база даних, динамічний веб-сайт з базою даних, розміщеною на Веб-сервері,

- Адміністративна одиниця – сховище даних,

- Особа – веб-сайт, база даних, текстові дані тощо,

- Відпочинковий ресурс – база даних, веб-сайт.

Оскільки специфікою галузі туризму є подання інформації в Інтернет у вигляді реклами, замовлень тощо, то на найвищому рівні ієрархії моделей даних знаходяться колекції іменованих ресурсів з базовими властивостями - розмір, дата створення і тип.

Галузь туризму накопичує мільйони даних протягом всього лише декількох років. Через велику кількість розрізнених ресурсів жодна людина не зможе знати ні все сховище повністю, ні те, що означає кожен файл. Людям, що звертаються до цих даних, особливо, тим, які не входять до сховища даної групи, знадобиться зведений реєстр основних атрибутів файлів, таких як період часу, до якого відноситься даний файл, географічний район тощо. Коли врешті-решт інформація знайдена, потрібно вирішувати питання її узгодження та інтерпретації.

Література: 1. Шаховська Н.Б. Простори даних: поняття та призначення //Матеріали конференції CSIT-2007. – Львів – 2007. – С.269-277. 2. W. Inmon, Building the Data Warehouse. John Willey & Sons, New York, 1992. 3. Ralph Kimball, Help for Hierarchies. DBMS, 1998 September. 4. M. Franklin, A. Halevy and D. Maier: From Databases to Dataspaces: A New Abstraction for Information Management. ACM SIGMOD Record 34, No. 4 (December 2006). 5. Alon Halevy. Why Your Data Won't Mix. ACM Queue, 3, No. 8 (October 2005).