Педагогические науки/ 2.Проблемы подготовки специалистов

Кисіль С.В., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна

Поняття фундаменталізації в системі професійної підготовки вчителя трудового навчання

Зміни, що відбуваються в суспільстві, висувають високі вимоги до особистісних та професійно значущих якостей національних кадрів з вищою освітою. Актуальними стають активність, ініціативність, самостійність, висока відповідальність спеціаліста, що неможливо без професійної компетентності на основі фундаментальних знань, які забезпечують мобільність і адаптивність до динамічних умов ринку праці.

Кардинальні зміни, що відбуваються в шкільній освітній галузі «Технологія», висувають високі вимоги до особистісних та професійних якостей вчителя трудового навчання. Актуальними для нього стають внутрішня технічна культура, широка технічна ерудиція, технічний світогляд, активність, ініціативність, самостійність, прагнення до творчості, висока відповідальність. Цілком очевидно, що вказані якості повинні ґрунтуватися на глибокій професійній компетентності вчителя, яка в свою чергу може бути забезпечена лише на основі формування в нього фундаментальних знань та широти його підготовки.

Таке твердження не випадкове. Адже одним із пріоритетних напрямків розвитку вищої освіти в усьому світі є фундаменталізація професійної підготовки. Саме фундаменталізація освіти покликана забезпечити професійну мобільність сучасного фахівця, що стає все більш актуальною в умовах зростаючої конкуренції на ринку праці. Принцип мобільності передбачає широту підготовки вчителя, його готовність до стрімких змін у змісті навчання, здатності швидко переорієнтуватися на викладання будь-якого нового профілю трудового навчання в старшій школі. В цих умовах традиційні навчальні предмети типу інженерних дисциплін не виправдовують свого призначення в підготовці вчителя трудового навчання для оновленої шкільної освітньої галузі.

Одним із ефективних засобів фундаменталізації вищої освіти вважається інтеграція знань. Створення інтегрованих курсів дає підстави по новому вирішувати проблему фундаментальної підготовки у вищому навчальному закладі. Що мається на увазі?

З нашої точки зору, фундаментальність підготовки повинна полягати не у засвоєнні навчальних предметів, традиційно віднесених до фундаментальних, а в широті та ґрунтовності, яка забезпечує у перспективі професійну мобільність фахівця, розширює його професійну компетентність, формує готовність до оперативного реагування на можливі зміни у сфері професійної діяльності та безперервне підвищення кваліфікації.

Принцип мобільності, який передбачає широту підготовки вчителя, його готовність до стрімких змін у змісті навчання, здатності швидко переорієнтуватися на викладання будь-якого нового профілю трудового навчання в старшій школі. В цих умовах традиційні навчальні предмети типу інженерних дисциплін не виправдовують свого призначення.

У зв’язку з цим надзвичайно гостро постає проблема цілей, змісту та технологій професійної підготовки фахівців. Тенденції глобалізації та подальшої інформатизації усіх сфер суспільного життя, кардинальні зміни структури суспільного виробництва вимагають адекватної реакції освітньої системи на виклик часу. Тому в умовах ринкової економіки вже неможливо орієнтуватися тільки на формально одержану освіту. Необхідний дійсно високий рівень професійної кваліфікації спеціаліста, його фундаментальної компетентності. Великої важливості набуває така складова моделі фахівця ХХІ століття, як рівень базових знань з фундаментальних дисциплін. Але, враховуючи стрімке зростання обсягу знань, слід ретельно переглянути як зміст навчального матеріалу з цих дисциплін, так і технології їх викладання.

В індустріально розвинених країнах особливої популярності набуває концепція пріоритетності оволодіння інструментальними методами освіти в ході професійної підготовки над формуванням вузькоспеціалізованих здібностей фахівця. Суть цієї концепції полягає в інтегруванні різних завдань професійної підготовки з тим, щоб фахівець завжди був готовий до удосконалення знань та вмінь, причому нові кваліфікації, зорієнтовані на сучасні технології та методи організації праці, повинні базуватися на попередньо освоєних. Очевидно пріоритетність інтегрованих фундаментальних знань у змісті підготовки сучасних фахівців значною мірою пов’язана з певними властивостями інтегративних інформаційних систем, а саме:

- чим інтегративніша, синтетичніша інформаційна структура, тим довше вона функціонуватиме в суспільній свідомості;

- чим інтегративніша інформаційна структура, тим ширшою є сфера її застосування;

- інтегративна система інформації у вигляді відповідних методів, адекватних пізнавальному об’єкту, своєчасно засвоєна людиною, стає основою її теоретичного мислення, що дозволяє творчо освоювати досліджувану галузь.

Саме тому інтеграцію можна вважати одним із ефективних засобів фундаменталізації вищої освіти.

З іншого боку важливим компонентом інтегрування знань для їх систематизації є виділення у змісті освіти фундаментальних, генералізуючих понять, теорій та законів, за допомогою яких виявляються існуючі у системі причинно-наслідкові та корелятивні зв’язки. Генералізація навчального матеріалу дає змогу виділити в ньому головне і другорядне, встановити оптимальну для вивчення послідовність викладу навчальної інформації. Ідея генералізації пов’язана з тим, що в період НТР треба оволодіти загальними ідеями, принципами і методами науки, які дають можливість забезпечити ґрунтовні знання, не перевантажуючи пам’яті великою кількістю часткових і вторинних факторів.