Економічні науки / 13

Зеленська О.О.

Чернігівський державний інститут  економіки і управління

 

Тенденції розвитку регіонального продовольчого ринку (на прикладі Полісся)

 

Не дивлячись на відносну стабілізацію споживчого ринку Полісся, його досить високу насиченість основними продуктами харчування, збагачення асортименту пропонованої продукції, негативні тенденції в підтриманні рівноваги на продовольчому ринку регіону продовжують існувати. Передусім, вони викликані особливостями динаміки розвитку аграрної сфери регіону.

За довгостроковий період з 1990 по 2007 рр. спад обсягів валової продукції сільського господарства Поліського регіону сягнув 40,2%. Особливо різким спадом виробництва характеризується тваринництво, обсяг продукції якого у 2007 р. сягнув лише 47,6% рівня 1990 р. З кінця 90-х р. тваринництво втратило роль провідної (за обсягом продукції) галузі сільського господарства регіону, що є одним з най­більш негативних структурних зрушень у сільськогосподарському вироб­ництві. Темпи падіння обся­гів виробництва у рослинництві є значно нижчими  (25,3%), їх коливання значною мірою визначається факторами неекономічного характеру (погодні умови і т.д.). Описані динамічні зміни в аграрній сфері не могли відповідним чином не позначитися на наповнюваності продовольчого ринку Полісся окремими видами продукції місцевого виробництва.

Реальні об­сяги надходження сільськогосподарської продукції на регіональні ринки (у т.ч. продовольчий) демонструє показник товарності сільськогосподарсь­кого виробництва. Найвищим рівнем товар­ності за 1990-2007 рр. (близько 90% і вище) характеризується виробництво цукрових буряків, м’яса, молока і молочної продукції, дещо нижчим – яєць, плодів та ягід. Причому рівень товарності переважної більшості вказаних видів сільгосппродукції (за винятком молока та молочної продукції) у регіоні є нижчим від середньоукраїнського.

Досягнутий рівень товарності регіонального сільськогосподарського виробництва навіть за найбільш високотоварними видами продукції є нижчим від оптимального. Зокрема, явно недостатнім є рівень товарності вирощування зернових і зернобобових культур та картоплі обумовлений, головним чином, високою часткою їх витрат на корм худобі в порядку компенсації нестачі інших видів кормів. Недостатнім рівнем товарності характеризується виробництво овочів тощо. Тому перспективна ринкова стратегія сільськогосподарських товаровиробни­ків повинна бути спрямована на підвищення товарності виробництва продукції фактично за всіма її видами.

Високим (понад 100%) є рівень товарності виробництва м’яса. Але, слід врахувати, що характерною рисою сучасного періоду розвитку тваринницької галузі є постійне скорочення поголів’я худоби, чим і пояснюється перевищення виробництва (реалізації) м’яса над його вирощуванням (фактичним приростом і вагою приплоду).

Розглянемо тепер наскільки внутрішньорегіональне виробництво основних видів сільськогосподарської продукції здатне задовольнити потреби продовольчого ринку Полісся (за раціональними нормами споживання). Як свідчать статистичні дані, за період 1990-2007 рр. власна аграрна сфера регіону значно вище (в 7-8 разів) понад рекомендовані норми могла забезпечити споживання картоплі; на нижчому рівні «перевиконувалося» постачання населенню молока. Що стосується м’яса, то в 1990 р. його вироблялося у розрахунку на 1 жителя з перевищенням рекомендованих норм споживання (на 42,3%), далі рівень внутрішньорегіонального виробництва цієї продукції став неспроможним забезпечити потенційний попит населення.

Зворотна ситуація склалася з постачанням на регіональний продовольчий ринок овочів: нині сільське господарство здатне забезпечити потенційний попит на 115%. Традиційно обсягів сільськогосподарського виробництва Полісся недостатньо для забезпечення потреб населення в плодах і ягодах, в меншій мірі – у яйцях. Таким чином, на сьогоднішній день за рахунок внутрішньорегіонального агровиробництва не задовольняється потенційний попит продовольчого ринку Полісся в найбільш цінній білково-вітамінній продукції, а саме: яйцях (на 2,7%), м’ясі (на 35,9%), плодах і ягодах (на 65,5%).

У цілому, результати аналізу особливостей розвитку сільського господарства і продовольчого ринку Полісся пере­конливо доводять, що:

1. Існують суттєві диспропорції між реальними обсягами й потенційними можливостями внутрішньорегіонального виробництва.

2. Регіональний продовольчий ринок характеризується диспропорціями між обсягами внутрішнього виробництва і потребами населення в основних видах продовольства (за науково обґрунтованими нормами).

3. Місцева пропозиція основних видів сільськогосподарської продукції на сьогоднішній день в основному спроможна задовольнити наявний платоспроможний попит, що сформувався на продовольчому ринку Полісся. Однак, у разі зростання рівня доходів населення, на що спрямована стратегія розвитку нашої держави, внутрішньорегіональне виробництво навряд чи буде здатним забезпечити зростаючі потреби споживачів. Тим більше з огляду на щорічне різке скорочення чисельності сільського населення та високі темпи його старіння.

Проведений аналіз дозволяє окреслити основні шляхи, що сприятимуть підвищенню організованості та збалансованості внутрішньорегіонального продовольчого ринку. З нашої точки зору, це передусім: забезпечення збалансованого розвитку сільського господарства, зокрема через політику цін і доходів у галузі; вивчення та стимулювання (через стійке зростання доходів споживачів) попиту на вироблену продукцію; сприяння розвитку ринкової інфраструктури; створення правових і організаційно-економічних умов, які б виключали криміналізацію в системі збуту продовольства і давали гарантії нормального функціонування продовольчого ринку як регіону, так і держави в цілому.