Біологічні
науки / Структурна
ботаніка
Пюрко О.Є., Сидорова В.М., Ковальова
Ю.А.
Мелітопольський державний
педагогічний університет імені Б.Хмельницького
Фізіологічна
специфічність вегетативних органів евгалофіту Halochenium
strobilaceum (Pall.)
Третина земель в світі, що піддалися іригації, вже
змінені у бік надлишку солей унаслідок поганого дренажу [1,2]. Проблема солестійкості надзвичайно актуальна і в нашій країні, оскільки велика частина зрошуваних земель, особливо півдня України, засолена [3-6].
Тому, метою даного
дослідження було виявлення фізіологічних пристосувань вегетативних органів
евгалофіту Halochenium strobilaceum (Pall.) Bieb. до існування на
засолених грунтах. Вивчення фізіологічних особливостей розкриє ті потенційні
захисно-пристосувальні реакції, завдяки яким здійснюється виживання рослин в
умовах надмірного засолення грунту.
Наші
дослідження довели, що мінімальний вміст води спостерігався в полуденні і післяполуденні години, що
пов'язане з найвищою напругою
метеофакторів. При цьому
відповідно збільшується частка
сухої речовини.
Рослини
різних екологічних груп містять
різну кількість хлорофілу. В межах однієї популяції сарсазана в кінці вегетаційного періоду можна відмітити дві форми забарвлення асиміляційних пагонів: зелену і буро-червону.
Нами доведено, що хлорофіл
«а» переважає в обох видах пагонів над хлорофілом в, що
говорить про светолюбність
сарсазана. Велика
кількість каротиноїдів, пов'язана з їх захисною функцією. Відмінності
в забарвленні
асиміляційних пагонів
обумовлено зменшенням кількості пігментів, особливо хлорофілів, в буро-червоних пагонах. Це пов'язано з
деструкцією пігментів на кінцевих
ділянках крайніх пагонів
як результат загального
старіння і послаблення
всього організму рослини під час плодоношення. В онтогенезі спостерігається
поступове уповільнення процесу оновлення хлорофілу, на який впливають умови
освітлення, температури і мінерального живлення.
Наші дослідження показали, що активність каталази в
асиміляційних пагонах Halochenium strobilaceum вище на 12% у рослин,
що вирощуються на засоленому грунті. Активність каталази, як гідрофільного ферменту, у
великій мірі
залежить від оводненості тканин, яка значно вище у рослин, що вирощуються на
засоленому грунті. Зростання активності каталази у рослин засолених грунтів може свідчити про накопичення перокису водню. У полуденний час як при засоленні, так і в контролі
спостерігається падіння активності каталази. Це може бути пов'язано з водним дефіцитом або
закриттям продихового апарату для зменшення втрат води через транспірацію.
Припинення газообміну перешкоджає фотодиханню, гліколатоксидазні реакції якого
є головним продуцентом перокису водню для С3-видів,
до яких відноситься і Halochenium strobilaceum. У онтогенезі спостерігається
підвищення каталазної активності в серпні-вересні
як для рослин на засоленому грунті, так і для контролю. Нами
показано, що жовтий колір андроцея| сарсазана
обумовлюється наявністю в пилку і тканинах
пігментів каротиноїдів. Проникнення жовтих пігментів каротиноїдів пилку в тканині рильця активізує проростання пилкових
зерен. Пилкові зерна мають товсту екзину, тому окрім|крім| ацетокармінової методики використовувався йодний метод, який показав, що
пилкові зерна містять
крохмаль. Фертільность
пилку склала 31,5%. Розміри пилку складають 14,85 мкм±0,85. Різна поведінка пилку в розчинах сахарози і поліетиленгліколя пов'язана з тим, що
поліетиленгліколь із-за великих розмірів своїх молекул
ніколи не проникає в клітину,
тоді як сахароза, що має для клітини енергетичну цінність, проходить крізь плазматичну мембрану і
рано чи пізно наступає
осмотична рівновага.
Отже,
оводненность асиміляційних
пагонів Halochenium strobilaceum, вирощуваного на засоленому грунті (до 1,5%), на
багато вище, ніж в контролі. Активність каталази, як протягом дня, так і впродовж онтогенезу, вище у
рослин при засоленні грунту, що можливо пов'язано із залежністю активності каталази від вмісту води в клітині. Максимальна активність каталази в онтогенезі характерна для фази цвітіння, що
пов'язаного з інтенсифікацією метаболізму. Для Halochenium strobilaceum характерна висока концентрація клітинного соку 18%,
що дозволяє підтримувати високий осмотичний тиск. Це сприяє не тільки кращому
надходженню води в тканині, але і її утриманню, що дозволяє зменшити втрати
води при транспіруванні. Транспірація регулює продиховий апарат, який зазвичай
закривається в полуденний і післяполудневий час. З припиненням газообміну, що
виникає в цей час, зв'язано і падіння каталазної активності, оскільки фотодихання є головним продуцентом перекису водню для С3-видів, до яких відноситься Halochenium strobilaceum.
Для
сарсазана характерний високий вміст каротиноїдів, що пов'язане з їх захистом хлорофілів від фотодинамічного окислення. Це дуже важливо, оскільки сарсазан росте на відкритій пустинній місцевості в
умовах високої інсоляції. З’являється в кінці вегетаційного періоду
диморфізм (буро-червоне і зелене) забарвлення асиміляційний афільних пагонів, пов'язаний із зменшенням
кількості пігментів, особливо хлорофілів, в буро-червоних пагонах.
ЛІТЕРАТУРА
1)
Генкель П.А. Физиология адаптации растений к
засолению. Проблемы ботаники / П.А. Генкель. – М.: АН СССР, 1990. – Вып. 1. –
С. 35.
2)
Глаголева Т.А., Дочерян Н.И. Адаптация
галофитов к водному и солевому стрессу / Т.А. Глаголева, Н.И. Дочерян. – М.: АН
СССР, 1991. – С.102.
3)
Казаков Є.O., Пюрко О.Є., Христова Т.Є. Методичні аспекти фізіологічного
моніторингу рослин Приазов'я / Є.O. Казаков, О.Є. Пюрко, Т.Є. Христова / Питання біоіндикації та
екології. - Запоріжжя: Б.в., 2002. - С.141 - 152.
4)
Климчик Д., Воробйова Т. Особливості
водного режиму веху Siumlatifolium. L. за умов різного
водозабезпечення в природних умовах / Д. Климчик, Т. Воробйова / Онтогенез
рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та
екологічні аспекти. Тези доповідей II Міжнародної конференції (Львів, Україна,
серпень, 18-21, 2004р.). - Львів: СПОЛОМ, 2004. - С.236.
5)
Христова Т.Є., Пюрко О.Є., Кузнєцов О.В. Комплексний
підхід до екофізіологічних досліджень життєдіяльності рослинних організмів /
Т.Є. Христова, О.Є. Пюрко, О.В. Кузнєцов. - Матеріали міжнарод. науков. конф. [”Безперервна екологічна
освіта: проблеми, пошуки, перспективи”(25-26 вересня, Миколаїв, 2001 р.)]. –
Миколаїв: Б.в., 2001. – С. 98 – 100.
6)
Шахов А.А., Глаголева Т.А., Кочерян Н.И.
Адаптация галофитов к водному и солевому стрессу / А.А. Шахов, Т.А. Глаголева,
Н.И. Кочерян. – М.: АН СССР, 1991. –
102 с.