Економічні науки / 2. Зовнішньоекономічна
діяльність
Чепіжко О.С.
аспірантка кафедри міжнародної торгівлі, державний вищий
навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима
Гетьмана», Україна.
Регулювання міжнародної торгівлі
послугами
Дослідження тенденцій розвитку світового ринку послуг та його постійної
диверсифікації, а також механізмів регулювання та функціонування в умовах
глобалізації має не лише вагоме теоретичне, а й практичне значення.
Під впливом процесів лібералізації, інтеграції та глобалізації у
сучасному світовому господарстві, відбувається активний розвиток сфери послуг у
більшості країн світу. Як показує практика, вона є однією з найважливіших і
дедалі значніших складових світової економіки. Так, у розвинутих країнах світу
частка сфери послуг у структурі ВВП перевищує 70 %, у ній зайнято приблизно 65
% працездатного населення планети (у США – до 75 %) [1, 171].
Світова торгівля послугами є об’єктом дослідження багатьох вітчизняних та
зарубіжних вчених, зокрема серед українських економістів слід виокремити роботи
О. Г.
Білоруса, І. В. Бураковського, А. С. Гальчинського, Д. Г. Лук’яненка, А. А.
Мазараккі, В. Є. Новицького, А. О. Олефір, С. Г. Осики, А. М. Поручника, В. Т.
П’ятницького, А. С. Філіпенка, Т. М. Циганкової та ін.
Метою даної роботи є дослідження процесу регулювання міжнародної торгівлі
послугами.
Генеральна
угода про торгівлю послугами (ГАТС) є
першою багатосторонньою торговельною угодою, яка регулює торгівлю послугами. Уругвайський
раунд торговельних переговорів у період з 1986 по 1994 роки значною мірою
охарактеризував початок виділення послуг у торговельних переговорах. З того
часу торгівля послугами стала невід'ємним елементом таких заходів.
Залучення
послуг до багатосторонніх торговельних угод співпало – або, можливо, з'явилося
після – тенденції до регуляторної реформи, яка виникла на початку 1980-х та вплинула на усунення чи
послаблення істотних обмежень конкуренції галузі послуг, таким чином
сфокусувала увагу на можливостях міжнародної конкуренції, вдосконаленні торгівлі
та залученні інвестицій [2, 2]. З
часом, багатостороння торговельна система, або, більш конкретно, СОТ - з'явилася для того, щоб відіграти свою,
майже ексклюзивну, роль із зростаючою кількістю преференційних торговельних
угод, у яких послуги також набувають статусу одного з основних питань, на якому
сфокусовано увагу.
Зростання
уваги до сфери міжнародної торгівлі послугами пов’язано
з наступними причинами:
·
послуги відіграють центральну роль у економічній діяльності практично всіх
країн світу;
·
спостерігається зростання частки торгівлі послугами в загальному обсязі
інвестицій та торгівлі.
Генеральна
угода про торгівлю послугами (ГАТС) є першою та єдиною багатосторонньою угодою,
спрямованою на лібералізацію міжнародної торгівлі послугами. У порівнянні з
Генеральною угодою з тарифів і торгівлі (ГАТТ) від 1947 року та іншими
міжнародними угодами, які регулюють торгівлю товарами, ГАТС все ще є відносно
новою угодою. Вона регулює той сектор економіки, який зазвичай взагалі не був
предметом розгляду у сфері міжнародної торговельної політики. Таким чином,
укладання ГАТС є новим визначним етапом у процесі лібералізації торгівлі.
Переговори
Дохійського раунду спрямовані на реалізацію процесу прогресивної лібералізації,
який зазначено у Генеральній угоді про торгівлю послугами (ГАТС). Члени
Світової організації торгівлі (СОТ) проводять переговори стосовно питань
доступу до ринку та рівних умов конкуренції у секторі торгівлі послугами з
метою поглиблення і розширення лібералізації торгівлі послугами та
вдосконалення існуючих правил та зобов’язань. Основним індикатором успіху
процесу коригування режиму світової торгівлі послугами є розробка порядку державного
регулювання та узгодження засобів всебічного регулювання багатосторонньої
торгівлі, до яких належать правовий захист, спрощення процедури тимчасового
імпорту, а також сприяння розвитку сприятливого ставлення до угод регулювання
торгівлі послугами.
Окрім
застосування ГАТС, спостерігається тенденція до введення двосторонніх
торговельних угод між окремими країнами. Включення послуг у двосторонні
торговельні відносини стало неминучим через низку причин. По-перше, індустрія послуг у розвинутих
країнах все більше потребує ділових можливостей від торговельних переговорів.
По-друге, економіки розвинутих країн почали розглядати механізми преференційних
торговельних угод не тільки з метою вирішення ряду питань, які включено до
порядку денного СОТ (наприклад, інвестиції та конкуренція), але й також для
досягнення прогресу у слабко розвинених сферах СОТ, таких як послуги. Ці два
аргументи також можна застосувати у деякій мірі для країн, що розвиваються, в
яких існують порівняльні переваги і, таким чином, притаманний інтерес до
переговорів у сфері послуг (наприклад Чилі, Індія і Сінгапур). І, нарешті,
деякі країни, що розвиваються, розглядають преференційні торговельні угоди з
партнерами – розвинутими країнами, як каталізатор реформ ключових секторів
послуг.
Розглядаючи процес лібералізації
торгівлі послугами починаючи з створення ГАТС можна зробити наступні висновки:
-
є потреба у сучасній міжнародній угоді з питань визначення та контролю норм
та цілей регулювання міжнародної торгівлі послугами;
-
торгівля послугами реалізується шляхом застосування 4 режимів постачання,
кожен з яких має можливість застосовувати безмежний спектр засобів обмеження
конкуренції та потребує більш детального опрацювання;
-
потреба у лібералізації торгівлі для розвинутих країн і країн, що розвиваються,
значно відрізняється;
-
процес отримання достовірних даних у сфері міжнародної торгівлі послугами є
дуже складним.
Перелік
джерел: