Фізична підготовленість до навчання в школі: критерії і зміст

Вілігорський Олександр

Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича

Постановка проблеми. Пріоритетність освітянської ланки у справі становлення та розвитку нових суспільних відносин цілком очевидна. Прогностичний науковий аналіз тенденцій розвитку освіти засвідчує: Україна стане неперспективною серед європейських країн, якщо не обере стратегію удосконалення своєї системи освіти. Отже, правомірно наголошувати на зацікавленні нашої держави у побудові нових ефективних освітніх систем, які б задовольняли запити окремої особистості, суспільства та економіки.

Необхідність істотних зрушень у дошкільній освіті актуалізується вступом до першого класу школи шестирічних учнів, а отже, забезпечення готовності дитини до наступних змін у її соціальній позиції має стати одним із провідних напрямів діяльності ДНЗ.

На цьому етапі перед педагогами дошкільної ланки закономірно постає проблема наступності. Зауважимо: фізичне виховання дошкільнят здійснюється задля його оздоровчої та розвивальної функцій, завдяки чому діти набувають фізичної готовності до навчання у школі.

Фізична готовність як одна з найголовніших складових загальної готовності до шкільного навчання визначається станом здоров'я майбутнього першокласника, рівнем його рухових умінь, розвитком фізичних якостей, сформованістю самообслуговувальних та культурно-гігієнічних навичок, правильної постави, самостійністю і творчістю в руховій сфері.

Одним із важливих показників життєдіяльності дитини є стан її здоров'я – міцної основи успішного сьогоднішнього й завтрашнього життя. Тож у питанні фізичної готовності до школи маємо зважати не лише на формування рухового досвіду дітей, розвиток їхніх фізичних якостей, а передовсім на ефективність зміцнення здоров'я, забезпечення високого рівня працездатності, витривалості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Фізіологічні особливості дошкільнят, зміст, форми і завдання фізичного виховання в умовах дошкільного навчального закладу вивчають Е. Вільчковський, Г. Ляшенко, М. Стельмахович, оцінювання фізичну підготовленість розглядає О. Дубогай.

Мета дослідження: визначити та проаналізувати фізичну підготовленість до школи старших дошкільників, виокремити критерії оцінювання.

Виклад основного матеріалу. Готовність до шкільного навчання водночас є проблемою соціальної зрілості дитини. За визначенням професора Н. Лисенко готовність до шкільного навчання – це сукупність морфофізіологічних та психологічних особливостей дітей старшого дошкільного віку, яка забезпечує успішний перехід до систематичного організовного шкільного навчання. Вона зумовлена дозріванням організму дитини, зокрема її нервової системи, а також ступенями сформованості та розвитку психічних процесів [3, С. 192].

Основними показниками фізичної готовності дітей до навчання розглядається сформованість їх фізичних якостей: сили, витривалості, спритності, гнучкості, швидкості.

Належний рівень фізичного та психологічного розвитку дошкільняти особливо важливий для подальшого успішного навчання у школі. Аналіз дослідження завідувача кафедри фізичного виховання і здоров'я НПУ імені М. Драгоманова, доктора педагогічних наук, професора Олександри Дубогай дозволяє виокремити факт фізичної неготовності старших дошкільнят до навчання в освітньому закладі. А саме, рухова активність учнів 1-3 класів нижча, ніж у дошкільнят у 2-2,5 раза [4; 7].

В результаті визначеної картини – затримання загального фізичного і розумового розвитку фізичного дитини, погіршення стану її здоров'я: порушення постави, зайва вага, порушення зору, ослаблення серцево-судинної системи, виникнення психічних й нервових захворювань. Такий дисбаланс у розвиток вище означеної вікової групи зумовлений сучасним технологізованим стилем життя.

Як показують багаторічні дослідження цієї проблеми готовність дитини визначається її фізичним і психічним розвитком, станом здоров’я, розумовим і особистісним розвитком, тобто велике значення має весь комплекс факторів [8, С. 36].

З метою об'єктивної о рівня фізичної підготовленості дітей до навчання в школі О. Дубогай пропонує на рівні перевірки навичок читання і лічби, визначити за допомогою м'яча і скакалки ступінь розвитку фізичних якостей, координації рухів та інших навичок.

Охарактеризуємо запропоновані вправи як нормативи для дітей 6 років.

1. Стрибок у довжину з місця відображає розвиток швидкісно-силових якостей, вибухову силу м'язів ніг та швидкість реагування. Виділимо методичні поради щодо виконання даної вправи. Виконується на неслизькій поверхні від визначеної лінії. Зараховується краща з трьох спроб.

2. Кількість кидків і ловіння м'яча діаметром 10-15 см двома руками з відстані 1 м об стінку визначає не лише рівень розвитку спритності та координацію рухів дитини, а й здатність набуття навичок письма, праці, малювання, розвиток дрібних м'язів руки, що забезпечують опанування цих навичок. Отже, дані вправи варто використовувати протягом літа з метою підготовки руки.

3. Згинання і розгинання рук в упорі лежачи характеризують силу м'язів рук і плечового поясу, яка необхідна для перенесення вантажу (зокрема, шкільного рюкзака). Вправа виконується на килимку.

4. Стрибки зі скакалкою до втоми характеризують не лише стрибкові можливості дитини, а і швидкість її рухової реакції можливість виконувати комбіновані дії з іншими предметами, визначають рухову спритність дитини, допомагають розвинути загальну функціональну витривалість і поліпшують каліграфію.

Виявлено кореляційні зв'язки між координацією рухів під час стрибків із скакалкою і розвитком та узгодженістю рухів м'язів кисті під час письма. Стрибки зі скакалкою тренують ресорну функцію хребта, адаптують його до різних стрибкових навантажень. Виокремлюємо вимогу стрибати через скакалку без перерви не менше 40 разів.

5. Піднімання тулуба в сід з вихідного положення лежачи на спині відображає готовність м'язів спини і живота до тривалих статичних навантажень під час сидіння за партою на уроках.

Ця вправа може бути засобом профілактики постави, зміцнення м'язів живота та поперекового відділу спини. Оцінюється максимальна кількість підйомів у сід – руки вперед, спина пряма, ступні зафіксовані. Кількість цих вправ для першокласників має становити не менше 40.

Ступінь відповідності рухового віку паспортному та її оцінку представлено в таблиці 2.1 [2].

Ступінь відповідності	Оцінка
Відповідність рухового віку паспортному на рівні «високого» і «вище середнього» розвитку фізичних якостей або його випередження	«5»
Відповідність рухового віку паспортному на рівні «середнього» і «нижче середнього» розвитку фізичних якостей	«4»
Відставання рухового віку від паспортного на один рік на рівні «високого» і «вище середнього» розвитку фізичних якостей	«3»
Відставання рухового віку від паспортного на один рік і більше	«2»

Таб. 2.1. Оцінка відповідності рухового віку паспортному.

Якщо рухова підготовленість дитини за одним з тестів (або в усьому комплексі тестів) недостатня, а її руховий вік відстає від паспортного, в арто порадити фахівцям і батькам допомогти дитині протягом оздоровчого періоду (влітку) засвоїти запропоновані завдання, поступово збільшуючи навантаження, а саме додаючи по одному повторенню щодня.

Ефективність комплексу розвивальних, профілактичних та інших технологій, спрямованих на поліпшення фізичного і психічного здоров'я дітей та прискорення процесу їхньої адаптації до навчання, залежить від правильної організації оздоровчо-виховного середовища в освітньому дитячому закладі.

З метою визначення фактичного рівня фізичної підготовленості до школи, було протестовано 23 старших дошкільники ДНЗ №48 м. Чернівці. 23 особи із 31 за списком (8 дітей на день дослідження не досягли 6 років), з них 8 дівчат та 15 хлопців. Оцінки „5” і „4”, а саме високий рівень та вище середнього отримали 3 дівчини (37,5%) та 7 хлопців (46,6%), оцінку „3”, рівень середній отримали 4 дівчинки (50%) та 6 хлопців (40%). 1 дівчина і 2 хлопці показали результати нижще середнього, отримавши результати від 81 до 84 балів.

Для тих дітей, чия рухова підготовленість дитини недостатня, а її руховий вік відставав від паспортного, було розроблено комплекс фізичних вправ для засвоєння протягом оздоровчого періоду (влітку) завдань.

Процес цілеспрямованого фізично-оздоровлювального розвитку старших дошкільнят включає оцінку ступеня її адаптації до шкільного навчання, яка проводиться за п'ятибальною системою і є елементарною. Регулярні заняття фізичною культурою сприяють створенню доброго настрою, життєрадісності, бадьорості, що прискорює процеси адаптації дитини до шкільного житття.

Бажання вчитися зумовлене як успіхами дитини в навчальній діяльності, так і тим, наскільки комфортно вона почувається в умовах навчального середовища, її бажанням спілкуватися з однолітками.

Узагальнення результатів дослідження дає підстави для таких висновків:

Одним із найголовніших завдань дошкільного виховання є турбота про фізичне і психічне здоров'я дітей, забезпеченню якого має бути підпорядкована організація їхнього життя, предметного та соціального середовища, всіх видів діяльності.

В сучасних умовах ефективне фізичне виховання дошкільників немислиме без врахування їхніх психологічних особливостей.

Готовність до шкільного навчання – це сукупність морфофізіологічних та психологічних особливостей дітей старшого дошкільного віку, яка забезпечує успішний перехід до систематичного організовного шкільного навчання. Вона зумовлена дозріванням організму дитини, зокрема її нервової системи, а тако.ж ступенями сформованості та розвитку психічних процесів Основними показниками фізичної готовності дітей до навчання розглядається сформованість їх фізичних якостей: сили, витривалості, спритності, гнучкості, швидкості.

Здійснене дослідження не вичерпує актуальності інших аспектів порушеної проблеми. Доцільним до подальшого вивчення розглядаємо грунтовне вивчення готовності до навчання та адаптації в аспекті порушеної проблеми.

Використана література

1. Гуткина Н. Психологическая готовность к школе / Гуткина Н.И. – М., 1986. – 114 л.

2. Дубогай О. Чи готова дитина до навчання? / Олександра Дубогай // Дошкільне виховання, 2002. – №.11. – С. 7-9.

3. Дошкільна освіта в Україні. Нормативно-правове регулювання. – Киів: Шкільний світ, 2006. – 120 с.

4. Зеленова М. Психологические оосбенности педагогического влияния на адаптацию ребенка в начальной школе: автореф. канд. дис. / М. Зеленова – М., 1991. – 18 с.

5. Люблінська Г. Дитяча психологія / Люблінська Г.О. – Киів: Вища школа, 1997. – 420 с.

6. Скрипченко О. Вікова та педагогічна психологія: навчальний посібник / Скрипченко О., Волинська Л., Огороднійчук Є. – К.: Просвіта, 2001. – 416 с.

7. Стельмахович М. Г. Українська родинна педагогіка. – К., 1996. – 54 с.

8. Фізичне виховання в дитячому садку: методичний лист. – Киів: Радянська школа, 1971. – 63 с.