Неспляк О.С., Маховська Л.Й.

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Інститут природничих наук, кафедра біології та екології, вул. Галицька, 201, м. Івано – Франківськ, Україна 76000

Hippophae rhamnoides L. (Elaeagnaceae) – цінний фітомеліорант техногенних ландшафтів

Hippophae rhamnoides L. цінна лікарська рослина, яка за життєвою формою є невеликим деревцем або кущиком з колючими гілками, вкритими сірою корою.

Hippophae rhamnoides L. використовується в косметиці, з її олії готують живильні маски, відвар з плодів і гілок застосовують при облисінні та випаданні волосся. Лікарі рекомендують обліпихову олію для лікування променевих уражень шкіри, опіків, запалення піхви, ерозій шийки матки і прискорення процесів епітелізації тканин.

Невибаглива Hippophae rhamnoides L. до ґрунтових умов, посухостійка, здатна розмножуватися кореневими паростками, придатна для закріплення сипучих пісків, дюн, залісення балок, берегів водойм, що ставить її в ряд цінних фітомеліоративних рослин.

Відвальна порода, утворена в результаті діяльності Бурштинської теплової електростанції (Івано-Франківська область), виявилася сприятливою для деяких видів культурної дендрофлори, серед яких, зокрема популяції Hippophae rhamnoides L. активно заселяють дані території.

Заселення особин Hippophae rhamnoides L. на золошлаковідвалах відбулось шляхом посадки з метою рекультивації даної території. Встановлено, що зростання її успішно відбувається на середніх ярусах різних експозицій і різного віку відсипки золошлаковідвалу. Висота рослин становить від 1,2 м – 4 м з діаметром стовбура до 12 см. Так, на третьому ярусі західної експозиції і четвертому ярусі відсипки золи північно-східної експозиції золошлаковідвалу № 3 висаджені поодинокі особини Hippophae rhamnoides L. утворили цілі зарості різної довжини, які тягнуться подекуди до 45 м завдовжки (фото). Разом з Hippophae rhamnoides L. зростають такі види трав’янистих рослин, як Urtica dioica L., Rumex confertus Willd., Oenothera biennis L., Valeriana officinalis L., Gallium aparine L., Tanacetum vulgare L., Artemisia vulgaris L., A. absinthium L., Stenactis annua (L.) Ness. та ін. На даний час Hippophae rhamnoides L. продовжують висаджувати на верхніх ярусах відвалу різних експозицій.

На золошлаковідвалі № 1 – 2 Hippophae rhamnoides L. зростає лише на 2 ярусі північної експозиції і утворює зарості, тоді як на 3 ярусі – невеличкими куртинами або поодиноко.

Визначено вміст деяких макро- і мікроелементів у стеблі, листках і плодах Hippophae rhamnoides L. з обидвох золошлаковідвалів (табл.) за допомогою фотоелектроколориметра КФК – 2 і атомноабсорбційного спектрофотометра С – 115 згідно загальноприйнятих методик.

Таблиця. Вміст макро- і мікроелементів у органах Hippophae rhamnoides L.

№ п/п	Органи рослини	Макро- і мікроелементи
		N %	P %	Ca %	Zn (мг/кг)	Mn (мг/кг)	Cu (мг/кг)	Fe (мг/кг)
1.	стебло
2.	листки
3.	плоди

Примітка: в чисельнику – вміст елементу в рослині рекультивованого золошлаковідвалу, в знаменнику – вміст елементу в рослині нерекультивованого золошлаковідвалу.

Проведені дослідження показали, що кількість азоту та фосфору в стеблі, листках і плодах у Hippophae rhamnoides L. в межах норми, тоді як концентрація кальцію у стеблах, листках перевищує норму ( ~ 0,2 % [4]), крім кількості кальцію у плодах, де вміст елементу в основному відповідає нормі – 0,27 % і 0,20 %. Найбільша кількість даних макроелементів міститься у листках.

Найбільша концентрація цинку, марганцю, міді та заліза у Hippophae rhamnoides L. також спостерігається у листках на обох типах золошлаковідвалів. У плодах вміст цинку, марганцю і заліза занижений і не відповідає нормі [4]. Концентрація міді у всіх досліджуваних органах значно перевищує норму (0,2 мг/кг [4]) і коливається від 5 до 32 мг/кг.

Заготівля і використання рослинного матеріалу, зібраного на золошлаковідвалах Бурштинської ТЕС, можливі лише після детального вивчення вмісту важких металів у рослині, що потребує подальшого дослідження.

Література

1. Башуцька У.Б. Сукцесії рослинності породних відвалів шахт Червоноградського гірничопромислового району: Монографія. – Львів: РВВ НЛТУ України, 2006. – 180 с.

2. Кучерявий В.П. Фітомеліорація: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2003. – 540 с.

3. Масюк А.Н. Влияние мощности отсыпки рекультивированного эдафотопа на структуру и продуктивность древостоя обепихи крушиновидной в условиях степи Украины// Биологическая рекультивация и мониторинг нарушенных земель: материалы Междунар. науч. конф., Екатеринбург, 4-8 июня 2007 г. – Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 2007. – С. 464 – 477.

4. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин. Підручник. – К.: Либідь, 2005. – 808 с.

5. Перевозченко И.И., Заверуха Б.В., Андриенко Т.Л. Лекарственные растения. – К.: Урожай, 1991. – 204 с.

6. Цайтлер М., Цайтлер А. Участь ценопопуляцій Hippophae rhamnoides L. у заростанні шахтних насипів озокеритовидобутку на Бориславському родовищі/ Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти. Тези доповідей ІІ Міжнародної конференції (Львів, Україна, серпень, 18-21, 2004 р.). – Львів: СПОЛОМ,2004. – С. 335 – 336.

Фото. Зарості Hippophae rhamnoides L. на рекультивованому золошлаковідвалі Бурштинської ТЕС