К.б.н., доцент А.О. Міхєєв

Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

Особливості викладання мікробіології, вірусології та імунології згідно кредитно-модульної системи у Буковинському державному медичному університеті

Упродовж останніх років головним завданням вищої медичної освіти в Україні є її інтеграція в єдиний Європейський освітній і науковий простір. Тому головною метою реформування вищої медичної освіти є підвищення якості підготовки медичних фахівців, особливо спеціальностей „лікувальна справа” та „педіатрія”. Реформа вищої медичної освіти полягає в реорганізації навчально-педагогічного процесу у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації за кредитно-модульною системою ECTS, яка полягає в поєднанні модульного навчання предметів та залікових кредитів при оцінюванні відповідної дисципліни.

Згідно навчального плану програма з дисципліни „Мікробіологія, вірусологія та імунологія” структурована та складається з 3 модулів (модуль 1 – „ Морфологія й фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет.”, модуль 2 – „Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.”, модуль 3 – „Загальна і спеціальна вірусологія.”), до складу яких входять 14 змістових модулів. Загальний обсяг дисципліни складає 50 лекційних годин, 120 годин практичних занять та 70 годин самостійної роботи студента, що становить 8 кредитів  ECTS.

На кафедрі мікробіології та вірусології БДМУ розроблено на основі міністерської програми та відповідної робочої навчальної програми „Довідник студента”, в якому містяться відомості для студентів стосовно структури дисципліни, залікових кредитів, методики їх проведення та оцінювання, тематичні плани лекцій, практичних занять та самостійної роботи студентів, перелік питань, що виносяться на підсумкові модульні контролі, перелік літератури, шкали конвертації як окремих модулів, так і загальної кількості балів за дисципліну у традиційну оцінку. Посібник розроблено українською та англійською (для іноземних студентів) мовами та розміщено на сторінці кафедри на сайті БДМУ (www.bsmu.edu.ua).

Практичні заняття з мікробіології, вірусології та імунології згідно кредитно-модульної системи проводяться в режимі зміни модулів дисциплін. За методикою організації навчального процесу вони є теоретично-практичними, з використанням відпрацювання окремих практичних навичок лабораторних досліджень, спрямовані на контроль засвоєння студентами як теоретичного, так і практичного матеріалу, а також на вміння аналізувати й застосовувати одержані знання для вирішення практичних завдань. Вони передбачають вивчення загальних особливостей будови мікробіологічної лабораторії, правила та режим роботи в ній; приготування мікропрепаратів та фарбування основними методами (за Грамом, Цілем-Нільсеном тощо); виділення та ідентифікацію аеробних та анаеробних бактерій; особливостей імунної системи організму людини та методи оцінки імунного статусу; вивчення загальних особливостей окремих груп патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів (бактерій, грибів, найпростіших та вірусів).

Засвоєння тем контролюється на кожному практичному занятті. При цьому оцінюються як теоретичні, так і практичні знання студентів. Так, наприклад, у процесі вивчення дисципліни студенти повинні оволодіти наступними практичними навичками:

-         додержання правил протиепідемічного режиму й техніки безпеки в бактеріологічній лабораторії;

-         знезаражування інфікованого матеріалу, антисептичної обробки рук, контамінованих досліджуваним матеріалом або культурою мікробів;

-         заповнення бланків направлень матеріалу в лабораторію для бак­теріологічного, вірусологічного або серологічного дослідження;

-         виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження патоло­гічного матеріалу (гній, харкотиння, кров, спинномозкова рідина);

-         фарбування препаратів простими (водними розчинами фуксину та метиленового синього) та складними методами (за Грамом, Цілем-Нільсеном, Буррі-Гінсом);

-         мікроскопія препаратів у світловому мікроскопі з імерсійним об’­єктивом;

-         посіву досліджуваного матеріалу тампоном, петлею й піпеткою на щільні, напіврідкі та рідкі живильні середовища;

-         постановки, обліку й оцінки реакції аглютинації на склі;

-         узяття проб води, харчових продуктів і повітря для санітарно-бактеріологічних досліджень;

-         проведення досліджень змивів з рук, поверхонь, посуду для санітарно-бактеріологічної їх оцінки;

-         розраховувати санітарно-гігієнічні показники мікробного забруднення води, повітря та ґрунту.

Також студенти повинні вміти:

-         виділяти чисті культури аеробних та анаеробних мікроорганізмів, здійснювати ідентифікацію виділених культур за морфологічними, тинкто-ріальними, культуральними, біохімічними, антигенними властивостями, визначати фаготип, визначати чутливість до анти­біотиків;

-         проводити облік та оцінювати результати серологічних реакцій (реакції аглютинації, преципітації, зв’язування комплементу, імунофлуоресценції, імуноферментного аналізу);

-         диференціювати мікроорганізми за морфологічними і тинкторіальними ознаками;

-         визначати методи дослідження доцільні при захворюваннях, що спричинені патогенними мікроорганізмами.

На кафедрі застосовуються різноманітні засоби контролю рівня підготовки студентів: індивідуальне усне та письмове опитування, тестові завдання (із бази даних „Крок 1. Загальна лікарська підготовка”), ситуаційні задачі та контроль виконання практичних навичок.

Однією з важливих форм навчання, яка визначається навчальним планом і виконується студентом особисто, є самостійна робота. Самостійна робота включає як аудиторну, так і позааудиторну роботу студента. За кредитно-модульною системою навчання більшість часу відводиться на позааудиторну навчальну діяльність студентів. На кафедрі мікробіології та вірусології з дисципліни запропоновано наступні види самостійної роботи – пошук та вивчення додаткової літератури та написання рефератів на відповідні теми до окремих модулів. Останнє може додати ще одну оцінку до загальної суми балів та враховується при виставленні кінцевої оцінки за модуль та дисципліну.

На кафедрі розроблені критерії оцінювання навчальної діяльності студентів. Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності студента та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), які виставляються при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок до кожного модуля відповідно. Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при засвоєнні модулю становить 200, у тому числі за поточну навчальну діяльність – 120, за результатами підсумкового модульного контролю – 80 балів (теоретична та практична частина разом). Поточна успішність студента оцінюється за традиційною шкалою оцінок, які потім конвертуються в бали.

Підсумковий контроль засвоєння модулів здійснюється після їх завершення на відповідних підсумкових заняттях. Форма проведення підсумкового модульного контролю включає в себе контроль як теоретичної так і практичної підготовки. До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які повністю відвідали аудиторні заняття з дисципліни (або відпрацювали пропущені та незараховані заняття), що передбачені навчальною програмою, а при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну (70 балів). Оцінка успішності студента з дисципліни „Мікробіологія, вірусологія та імунологія” є рейтинговою, виставляється за бальною шкалою з врахуванням усіх оцінок за окремі модулі.