“ПРАВО”
Адміністративне
та
фінансове право
Деякі питання щодо застосування адміністративної відповідальності до
посадових осіб за порушення ними земельного законодавства
аспірантка кафедри
правового регулювання
економіки
Київського національного
економічного університету
тел. 8 (050) 536-91-39
nasushna@ukr.net
Сьогодні
питання земельних відносин є надзвичайно актуальним, адже земля є одним з
найбільш цінних національних багатств, яке перебуває під особливою охороною
держави. Одним з найбільш важливих є питання забезпечення законності та
правопорядку в цій сфері.
На жаль,
сучасні реалії свідчать про недостатній рівень дотримання законодавства, що
регулює використання й охорону земель. Саме зараз, коли земельні питання набули
особливого політичного та економічного значення, спостерігається стійка
тенденція до погіршення ситуації у зазначеній сфері, що в свою чергу веде до
поглиблення кризи в державі, завдає суттєвої шкоди гарантованим Конституцією правам
та законним інтересам громадян тощо.
Необхідно
зазначити, що основна маса зловживань в сфері земельних відносин здійснюються
за активної участі високих посадовців, перш за все, місцевих органів, органів
місцевого самоврядування, державних адміністрацій, правоохоронних, земельних та
інших органів. Саме відсутність реальної відповідальності посадових осіб за
прийняття незаконних рішень щодо розпорядження земельними ресурсами, на думку
автора, є тією рушійною силою, що призвела масових порушень земельного
законодавства.
Необхідною
умовою забезпечення дотримання земельного законодавства з метою захисту
державних та суспільних інтересів, на думку багатьох науковців та практиків, є
застосування правових засобів впливу, спрямованих на усунення порушень і, що
найважливіше, запобігання їх вчиненню в майбутньому, поновлення порушених прав
та притягнення винних у вчиненні земельних правопорушень до юридичної
відповідальності, яка займає важливе місце серед правових гарантій дотримання
земельного правопорядку [1].
Відсутність в
земельному законодавстві власних засобів впливу на порушників земельного
правопорядку зумовлює необхідність використання цивільно-правових,
кримінально-правових, адміністративно-правових та інших правових заходів, про
що йдеться в частині першій статті 211 Земельного кодексу України.
Правозастосовча
практика свідчить, що посадові особи – порушники норм земельного законодавства
найчастіше в порівнянні з іншими видами юридичної відповідальності притягуються
саме адміністративна відповідальність.
Проте,
незважаючи на переважне застосування адміністративної відповідальності як
важливого інструменту охорони земельного правопорядку, протидії та попередження
земельних правопорушень, остання потребує підвищення ефективності її
застосування, адже цілком очевидно, що на даному етапі розвитку суспільства
вона не виконує в повному обсязі покладені на неї завдання.
Проблеми
адміністративної відповідальності протягом тривалого часу досліджували
науковці-юристи, зокрема, В. Авер'янов, А. Агапов, Д. Бахрах, Ю. Битяк, І.
Галаган, С. Гончарук, І. Голосніченко, Є. Додін, Л. Коваль,
А. Клюшниченко, В. Колпаков, А. Комзюк, Ю. Крегул, О. Крупчан, Б.Лазарєв, Ю.
Шемшученко та інші.
Н. Гавриш, В.
Демчик, І. Дмитренко, В. Семчик, І. Каракаш, І. Куян, Ю.Шемшученко, М. Шульга
та інші вчені досліджували особливості адміністративної відповідальності саме в
галузі земельного законодавства.
Проте,
незважаючи на значну кількість наукових досліджень, невирішеною залишається
велика кількість проблем, пов’язаних з недостатньою науковою розробкою
понятійного апарату адміністративної відповідальності, в тому числі питання її
застосування до посадових осіб в земельній сфері. Незважаючи на те, що роль
адміністративної відповідальності в забезпеченні дотримання встановленого
земельного правопорядку зростає з кожним днем, ґрунтовних наукових робіт з
цього питання дуже мало, а наукові дослідження, предметом яких виступає
адміністративна відповідальність посадових осіб за порушення земельного
законодавства, взагалі відсутні.
На сьогоднішній
одним з питань, які потребують негайного вирішення з метою підвищення
ефективності правових засобів боротьби з порушеннями земельного законодавства, є
нормативне визначення поняття земельного правопорушення, яке виступає правовою
підставою притягнення посадової особи до адміністративної відповідальності в
даній сфері.
В науковій
літературі питання теоретичного визначення поняття земельного правопорушення на
даний час висвітлене не достатньо, хоча окремі спроби були. Так, на думку
розробників науково-практичного коментарю Земельного кодексу України правовою
підставою для застосування заходів впливу та притягнення до юридичної
відповідальності, в тому числі і до адміністративної, у зазначеній сфері є
вчинення земельного правопорушення, що являє собою винну протиправну дію або
бездіяльність [2].
Деякі автори
земельне правопорушення визначають як суспільно шкідливу дію чи бездіяльність,
що суперечить нормам земельного права, за вчинення якої винна, деліктоздатна
особа несе юридичну відповідальність [3].
На думку С.
Хом'яченка земельне правопорушення являє собою суспільно небезпечну дію чи
бездіяльність, що суперечить нормам земельного права [4].
Г. Чубуков під
земельним правопорушенням розуміє винну, протиправну дію (бездіяльність) особи,
яка не виконує обов’язки щодо раціонального використання земельних ресурсів,
перешкоджає здійсненню прав та законних інтересів власників та користувачів
землі, порушує встановлений державою земельний правопорядок та порядок
управління земельними ресурсами, як національним багатством [5].
Таким чином,
аналіз наукової літератури та спеціального законодавства дає підстави
стверджувати, що сьогодні не існує єдиної точки зору щодо визначення поняття та
основних ознак земельного правопорушення. На думку автора, фактичною підставою
для притягнення посадової особи до адміністративної відповідальності у сфері
земельного законодавства є вчинений нею адміністративний проступок, який
порушує норми земельного законодавства, тому для найбільш повного та
правильного визначення поняття земельного правопорушення, доцільним є
врахування нормативного визначення адміністративного проступку.
Відповідно до
статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним
правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або
необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок,
власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за
яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Законодавче
визначення адміністративного правопорушення міститься також і в Митному кодексі
України. Так, відповідно до статті 319 цього Кодексу порушення митних правил є
адміністративним правопорушенням, що являє собою протиправні, винні (умисні або
з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений
законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через
митний кордон України і за які Митним кодексом передбачена адміністративна
відповідальність.
Аналізуючи
вищенаведене автор робить висновок, що підставою притягнення посадової особи до
адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства виступає
вчинене нею винне, протиправне і суспільно-небезпечне діяння, що посягає на
встановлені правом і забезпечені адміністративно-правовими санкціями правила поведінки
в галузі використання та охорони земельних ресурсів.
Адміністративне
правопорушення (проступок) у сфері земельного законодавства характеризується
такими ознаками:
1) здійснюється
як у формі дії, так і бездіяльності;
2) порушує норми
земельного законодавства;
3) є суспільно
небезпечним діянням;
4) є винним
діянням, що вчиняється умисно або з необережності;
5) суб’єктом
адміністративного правопорушення у сфері земельного законодавства є повнолітні
та осудні фізичні особи, а також спеціальні суб’єкти, які мають специфічні
властивості, наявність яких дозволяє цих осіб притягнути до адміністративної
відповідальності за конкретною статтею (наприклад, посадові особи);
6) тягне за
собою застосування покарання, передбаченого діючим законодавством;
7) завжди
пов’язане з земельними ресурсами.
Таким чином,
під адміністративним проступком у галузі земельного законодавства (земельним
правопорушенням) автор пропонує розуміти суспільно небезпечне, протиправне,
винне діяння, вчинене деліктоздатною особою у формі дії чи бездіяльності, яке
порушує вимоги земельного законодавства та за яке передбачена адміністративна
відповідальність.
Особливою
рисою земельного правопорушення, вчиненого посадовою особою, є порушення
земельного законодавства шляхом неналежного виконання нею своїх посадових
обов’язків або перевищення посадових повноважень, що має ознаки суспільно
небезпечного, протиправного, винного діяння, яке порушує вимоги земельного
законодавства та за яке передбачена адміністративна відповідальність.
1. Екологічне право України. Академічний
курс: Підручник/ За заг. ред. Ю.С. Шемчушенка. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична
думка», 2005. – С. 418.
2. Земельний кодекс України:
Науково-практичний коментар/ За ред. В.І. Семчика. – К.: Видавничий дім
"Ін Юре", 2003. – с.637
3. Земельне право України: Підручник/ М.В.
Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Баглай, а.П. Гетьман та ін.; За
заг. ред. М.В. Шульги. – К.: Хрінком Інтер, 2004. – 358 с.
4. Хом'яченко С. Поняття і види земельних
правопорушень // Предпринимательство, хазяйство и право. – 2000. – № 8. – С. 65
5. Чубуков Г.В. Земельное право России:
учебник для студентов ВУЗов, Москва, 2002