Економічні науки /2. Фінанси і банківська справа

К.е.н. Свідерська І.М.

ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, Україна

Ефективності діяльності підприємств: огляд основних концепцій

Сучасні умови господарювання обумовлюють об'єктивну необхідність використання новітньої економічної парадигми та обґрунтування відповідних теоретичних та методичних засад розуміння сутності ефективності діяльності підприємства. Стійкий розвиток економічної системи потребує глибокого аналізу показників діяльності підприємства, а особливо — показників ефективності діяльності. Новітня методологія оцінки ефективності повинна розроблятися з урахуванням органічного поєднання економічних, соціальних, якісних і кількісних оцінок, процесних та результативних характеристик взаємодії учасників підприємства.

Перші моделі визначення та оцінки ефективності діяльності підприємств з'явилися в 1920-роках і набули широкого використання у країнах з розвиненою ринковою економікою. Простота розрахунків та базування виключно на фінансових показниках призвели до їх особливої популярності. Прикладом є модель Дюпона розроблена у 1919 році. Головна ідея моделі полягає у збільшенні рентабельності капіталу (показник ROI) як відносного показника прибутковості. Цей показник розкладається на дві основні складові: рентабельність реалізації та оборотність капіталу.

Більш досконалою є система показників ZVEI розроблена у 1969 році Система формується з двох аналітичних рівнів:

1. аналіз факторів зростання (збут, результати діяльності, капіталовкладення, процес створення вартості, завантаженність)

2. аналіз структури (капіталу, фінансових результатів, активів)

У 70-80-ті роки з'явилися альтернативні концепції ефективності діяльності підприємства та оцінки вартості. Найбільш визнаною науковцями та практиками є система збалансованих показників (BSC) показник економічної доданої вартості (EVA) та система “6 сигм” (Six Sigma). Нові моделі допомагають уникнути основних недоліків, а саме: відсутність нефінансових показників, слабкий взаємозв'язок із стратегічним плануванням, орієнтація на результати минулих періодів, короткостроковість, використання для розрахунку показника чистого прибутку, яким найбільш маніпулюють при складанні фінансової звітності, відсутність обрахунку рівня ризику вкладень та зміни вартості грошей в часі.

Історичний поділ підходів до визначення ефективності підприємств та відповідно до управління нею дає можливість логічно розмежувати їх на [1, c. 20-22]:

- традиційно-фінансово орієнтовані концепції ефективності;

- стратегічно-орієнтовані концепції ефективності.

З кінця 80-х років відбувається переосмислення та розвиток фінансово-орієнтованої концепції управління, яка має назву система вимірювання результативності діяльності (Performance measurement system – PM) та передбачає багаторівневе оцінювання не лише кінцевих показників результативності діяльності, а й чинників, які на них впливають (наприклад, витрати, інновації, інвестиції, маркетинг та інші). Перевагою комплексної оцінки результативності є оцінка як фінансових, так і нефінансових чинників, які визначають ефективність діяльності підприємства.

Performance measurement system відіграє важливу роль у складанні стратегічних планів, оцінці діяльності підрозділів, підвищення мотивації працівників за виконання планів. Найвідомішими системами Performance measurement system є:

1. Збалансована система показників (Balanced Scorecard);

2. Performance Pyramid;

3. Performance Prism;

4. Система вартісно-орієнтованого управління (VBM).

Концепція Performance measurement system є результатом удосконалення та подальшого розвитку систем фінансових показників типу Du Pont, ZVEI та дає змогу гармонізувати стратегічний і оперативний рівень управління. Система Performance measurement system передбачає кілька рівнів оцінки результативності:

- результат організації

- результативність процесів;

- результативність працівників.

Важливим елементом системи РМ є ключові індикатори результативності (англ. Key Performance Indicators, KPI) , що передбачають систему оцінки, яка допомагає організації визначити досягнення стратегічних і тактичних цілей. Їх використання дає підприємству можливість оцінити свій стан і допомогти в оцінці реалізації стратегії. KPI дозволяє проводити контроль ділової активності співробітників і компанії в цілому в реальному часі.

У теорії та практиці оцінювання ефективності діяльності використовуються такі групи фінансових показників [2, c. 155]:

- абсолютні показники прибутку, що визначаються за даними бухгалтерської звітності (чистий прибуток, EBITDA, EBIT, EBT, NOPAT та інші);

- відносні показники, що визначаються на основі прибутку (рентабельність власного капіталу, рентабельність активів, рентабельність інвестицій, рентабельність продажу, тощо);

- відносні та абсолютні показники чистих грошових потоків (Cash flow, Free cash flow, CFROI, CFROE);

- вартісно-орієнтовані показники (EVA, CVA, MVA, SVA).

Важливим питанням оцінки ефективності діяльності є врахування ціни залученого капіталу та чинника зміни вартості грошей в часі. Це передбачає визначення ставки дисконтування. Ставка дисконтування — це коефіцієнт, що застосовується для визначення поточної вартості виходячи з грошових потоків, які прогнозуються на майбутнє, за умови їх зміни протягом періодів прогнозування. Розрахунок ставки дисконтування є необхідною передумовою застосування методів оцінювання інвестиційних проектів, оцінювання вартості підприємств та цінних паперів.

Ключовими завданнями для керівників підприємств є пошук нових інноваційних ідей розвитку, забезпечення економічної стабільності та процвітання у довгостроковій перспективі, це вимагає пошуку нових інструментів оцінки ефективності, які відповідають викликам сьогодення.

Література:
1. Капаруліна М.С. Еволюція концепцій ефективності // Економіка підприємства: теорія та практика: збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (23-24 березня 2006 р. ; Киiв) / М-во освіти і науки України; Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. - К.: КНЕУ, 2006. - 208 с.

2. Фінансовий контролінг: навч. посіб. / О. О. Терещенко, Н. Д. Бабяк ; М-во освіти і науки України, ДВНЗ "Київський нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана". - К. : КНЕУ, 2013. - 407.