Малихіна Я.А.

кандидат юридичних наук, доцент,

доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін

Харківського інституту банківської справи

Університету банківської справи Національного банку України

ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ В УМОВАХ ВЗАЄМОДІЇ ІЗ ЗОВНІШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ

Економічні явища і господарські процеси в діяльності вищого навчального закладу складні та багатогранні являють собою комплекс взаємопов'язаних процесів, що складаються під впливом різноманітних об'єктивних факторів. Постійно впливаючи на результати діяльності ВНЗ, ці фактори відображають існуючі закономірності, зв'язки і залежності.

Якщо якийсь із факторів не береться до уваги при розрахунках, то підрахунок ступеня впливу інших факторів, прийнятих у розрахунках, а також висновки за результатами аналізу будуть неточними.

Сучасний менеджмент ґрунтується на наступних „постулатах”, що свідчать: зовнішнє середовище ВНЗ надзвичайно мінливе та рухоме; будь-який співробітник ВНЗ – особистість зі своїми різноманітними і суперечливими потребами і лише в останню чергу – „інструмент” для забезпечення прибутку; управління – складна сфера людської діяльності, якої слід вчитися все життя.

Багато „внутрішніх” проблем у діяльності ВНЗ викликаються „зовнішніми” причинами – недосконалістю законодавства, суперечливістю макроекономічних процесів, ненадійністю партнерів, недовірливістю клієнтів, агресивністю конкурентів.

Науковець О. Віханський зазначає, що за сучасних умов будь-яка організація має не лише призвичаюватись до зовнішнього середовища адаптацією своєї внутрішньої структури й поведінки на ринку, а й активно формувати зовнішні умови своєї діяльності, постійно виявляючи в зовнішньому середовищі загрози та потенційні можливості. Це положення стало основою стратегічного управління, запроваджуваного передовими фірмами за умов високої непередбачуваності зовнішнього середовища. Первинним етапом та інформаційною основою стратегічного управління є дослідження зовнішнього середовища фірми, тобто системний збирання й аналіз інформації про неї. Аналіз зовнішнього середовища, зазвичай, уважається початковим процесом стратегічного управління, оскільки забезпечує базу як для визначення місії та цілей фірми, так і для вироблення стратегій поведінки, що допоможуть підприємству виконати місію й досягти своїх цілей. Він є процесом, за допомогою якого розробники стратегічного плану контролюють зовнішні стосовно організації чинники, або визначають загрози для фірми. Значимість зовнішнього середовища для діяльності вищого навчального закладу неможливо переоцінити. Воно визначає стратегію й тактику, внутрішню структуру та напрямки розвитку ВНЗ.

Найбільш характерні риси зовнішнього середовища сучасного ВНЗ – динамічність, різноманіття та інтегрованість. Динамічність зовнішнього середовища в основному є наслідком перехідних процесів, що відбуваються в країні. Однак, судячи з досвіду інших країн, стабільність можлива лише в деяких сферах, зокрема в області культури бізнесу, у встановленні розумних моральних і законодавчих норм. У всьому ж іншому нас чекає те, що є фундаментальною рисою всіх цивілізованих країн – наростання мінливості, рухливості, динамічності життєвого середовища.

У зростаючому темпі змінюються види освітніх послуг, форми бізнесу та способи комунікацій, ринки збуту і культура підприємництва. Дуже непросто виживати і розвиватися в цьому стрімко мінливому світі. Усталені структури організацій з жорстко закріпленими функціями підрозділів і обов'язками працівників, орієнтовані на статичне середовище, практично унеможливлюють продуктивне функціонування ВНЗ в умовах динамічного середовища. Сьогодення диктує необхідність запровадження гнучких структур, що не чинять опору змінам зовнішнього середовища, а трансформуються разом із ним.

Характерна риса зовнішнього середовища ВНЗ – різноманіття. Сучасна освітня організація взаємодіє з величезним числом різних об'єктів – клієнтами, партнерами, банками, органами влади, населенням, конкурентами, засобами масової інформації, страховими та інвестиційними компаніями, пенсійними фондами тощо. І до кожного з цих об'єктів потрібен свій підхід, своя стратегія. Усе це розмаїття посилюється ще й тим, що всі об'єкти пов'язані не тільки з освітніми установами, але і між собою в економічних, інформаційних, політичних, морально-психологічних, адміністративних питаннях, постійно впливають один на одного, у цьому проявляється інтегрованість зовнішнього середовища.

Отже, зміна взаємодії ВНЗ з будь-яким з цих об'єктів тягне за собою зміну відносин і з іншими в рамках зовнішнього середовища – соціальні чинники та умови, що зумовлюють багато стратегічно важливих рішень, що приймаються керівництвом освітніх установ. Ключова роль тут належить економічним, політичним, правовим, соціально-культурним, технологічним, екологічним, фізико-географічним чинникам.

Роль соціальних чинників і в майбутньому буде посилюватися у зв'язку зі зростанням складності всієї системи суспільних відносин, що складають основу менеджменту. Зовнішнє середовище, в свою чергу, диктуватиме стратегію і тактику організацій у все більш зростаючій мірі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Виханский О. С. Стратегическое управление: Учебник. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Гардарики, 1999. – 296 с.

2. Вульфcoн Б. Л. Упpaвлeниe oбpaзoвaниeм нa Зaпaдe: тeндeнции цeнтpaлизaции / Б. Л. Вульфcoн // Пeдaгoгикa 1997. – № 2. – C. 110-117.

3. Фaтxутдинoв P. A. Мeнeджмeнт в oбpaзoвaнии / P. A. Фaтxутдинoв. – М.: Дeлo, 2010. – 342 c.

4. Xpикoв Є. М. Упpaвлiння нaвчaльним зaклaдoм / Є. М.Xpикoв. – К.: Знaння, 2006. – 365 c.