Секція: Сучасні методи викладання

Спіцина А.Є., старший викладач НТУ м. Київ

Інтерактивні методи розв’язання професійних завдань під час навчанням майбутніх економістів

Інтерактивне навчання у вищій школі передбачає докорінну зміну методичних стереотипів, які сформувалися у викладачів, зміну методологічних підходів. Впровадження інтерактивних технологій у викладання фахових дисциплін дає змогу цілком змінити ставлення до об’єкта навчання, перетворивши його на суб’єкт. Студент стає співавтором лекції, семінарського заняття тощо.

Саме тому сучасна інтерактивна технологія не є механічним, раз і назавжди заданим процесом із незмінним результатом, але є організаційно-змістовою відкритою структурою, серцевина, якої визначає напрям взаємодії педагога з групою при нескінченній різноманітності підходів, невизначеності, вірогідності відношень.

Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх студентів. Це співвідношення, взаємонавчання (колективне, групове), де і студент, і викладач є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих та виробничих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, створення атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером студентського колективу [3].

Засоби інтерактивних технологій навчання – це компактні способи рішення конкретного завдання чи проблеми. Взагалі, „засобом” у начальному процесі може бути все те, що спрямоване на передавання відповідної інформації, відповідні „зв’язки” у педагогічному середовищі. Тому ми вважаємо, що до засобів інтерактивних технологій навчання можна віднести всі ті інтерактивні методики, прийоми, вправи, які доцільно застосовувати при організації інтеракції у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців. Форми їх вираження – опорні листи, конспекти, ігри, ситуації з використанням діаграм, карт, графіків тощо; комп’ютерне обпадання, програмне забезпечення, різноманітні прилади та апарати, які виступають як окремі ланки або у вигляді самостійного технологічного ланцюжка, „зв’язку”.

Існує багато засобів інтерактивних технологій навчання, найчастіше у літературі зустрічаються такі: „бій”, „захист”, „естафета”, „мандрівка”, „рольова гра” тощо. Наприклад:

- схема „бою” така – декілька команд ставлять одна одній завдання, складають запитання;

- схема „захисту” – кожна команда показує програму, яка захищає щось (державу, професію, науку ...);

- „естафета” близька до „захисту”, але для форми „захист” порядок виступу команд не має значення, а для форми „естафета” потрібна визначена послідовність;

- схема „мандрівки” – команди, переходячи від „станції” до „станції” одержують на них завдання, питання від організаторів „мандрівки” відповідно до її теми.

Метод аналізу ситуацій, проблемний та ігровий метод є тими методами, які, при їх правильному застосуванні, створюють дидактичні умови для використання знань як ефективного засобу досягнення практичних цілей у змодельованих умовах професійної діяльності.

Проблемний метод навчання є одним із методів, який здатний в значній мірі забезпечити формування професійної компетентності майбутнього економіста.

Серед вітчизняних та зарубіжних дослідників проблемним навчанням займалися В. Дрибан [2], О. Коваленко [4], Л. Чубарова [9] та багато інших.

Як зазначає Г. Селевко [7], сьогодні під проблемним навчанням розуміють таку організацію навчального процесу, яка передбачає створення у свідомості студентів під керівництвом викладача проблемних ситуацій та організацію активної самостійної діяльності студентів з їх вирішення, у результаті чого і відбувається творче оволодіння знаннями, вміннями, навичками та розвиток розумових здібностей (способів розумових дій).

Застосування нових інформаційних технологій у навчальному процесі відкрило нові можливості і для викладачів, і для студентів. Так, наприклад, до підручника The Business (Macmillan Publishers Limited) додається DVD-ROM, який містить чотири завдання – навчальні лабіринти (business dilemmas). Вони являють собою реальні проблемні ситуації, які можна зустріти у майбутній професійній діяльності економістів. Це хороший інтерактивний ресурс, який дозволяє розширити лексичний запас студентів, мотивувати аналіз ситуацій, активізувати залишкові знання з фахових дисциплін та розвивати мовленнєву компетенцію. Кожна проблемна ситуація пропонує сценарій, а потім студент має прийняти рішення. При цьому викладач може проконтролювати результати, так як за кожне рішення нараховуються бали (від -3 за найгірше рішення до 3 за найкраще рішення).

Ігрові методи є ефективними і характеризуються наявністю ігрових моделей об’єкта, процесу або діяльності; активізацією мислення й поведінки студента; високим ступенем задіяності в навчальному процесі; обов’язковістю взаємодії студентів між собою та викладачем; емоційністю і творчим характером заняття; самостійністю студентів у прийнятті рішення; їх бажанням набути умінь і навичок за відносно короткий термін [6].

М. Фіцула [8] називає такі функції ігрової діяльності: спонукальну (викликає інтерес у студентів); комунікабельну (засвоєння елементів культури спілкування майбутніх фахівців); самореалізації (кожен учасник гри реалізує свої можливості); розвивальну (розвиток уваги, волі та інших психічних якостей); розважальну (отримання задоволення); діагностичну (виявлення відхилень у знаннях, уміннях, навичках та поведінці); корекційну (внесення позитивних змін у структуру особистості майбутніх фахівців).

Ігрова дискусія передбачає колективне обговорення спірного питання, обмін думками, ідеями між кількома учасниками. Основним призначенням цього методу є виявлення відмінностей у тлумаченні проблеми і встановлення істини в процесі товариської суперечки. Цей метод навчання дає змогу, проаналізувавши суть явища чи процесу, з існуючих варіантів рішень вибрати оптимальний.

Рольова гра дає змогу відтворити будь-яку ситуацію в ролях. Вона спонукає студентів до психологічної переорієнтації. Вони усвідомлюють, що вже не просто студенти, які відтворюють перед аудиторією зміст вивченого матеріалу, а особи, які мають певні права і обов’язки та несуть відповідальність за прийняте рішення. Такий метод інтенсифікує розумову працю, сприяє швидкому і глибокому засвоєнню навчального матеріалу [10].

До ігрових методів навчання В. Платов відносить: рольові ігри, імітаційні ігри, організаційно-діяльнісні ігри, ділові ігри [5].

Ділова навчальна гра – це навчально-практичне заняття, яке передбачає моделювання діяльності фахівців і керівників виробництва щодо розв’язання складної проблеми, прийняття певного рішення, пов’язаного з управлінням виробничим процесом. Ділова навчальна гра поєднує в собі ознаки навчальної і майбутньої професійної діяльності і є діяльністю колективною. Як зазначає М. Фіцула [8], вона дає змогу студентові збагнути і подолати суперечності між абстрактним характером предмета навчально-пізнавальної діяльності (знання, знакові системи) і реальним предметом майбутньої професійної діяльності, індивідуальним способом навчання студента і колективним характером професійної діяльності, опорою у навчанні переважно на інтелект студента і залучення у процес особистості фахівця.

Перевагами ділових ігор перед традиційними методами навчання є такі:

1. Цілі гри в більшій мірі узгоджуються з практичними потребами суб’єктів навчання. Така форма організації навчального процесу знімає суперечності між абстрактним характером навчальної дисципліни і реальним характером професійної діяльності, системним характером знань, які використовуються та їх приналежності різним дисциплінам.

2. Метод дозволяє поєднати широке коло проблем і глибину їх осмислення.

3. Ігрова форма відповідає логіці діяльності, включає момент соціальної взаємодії, готує до професійного спілкування.

4. Ігровий компонент сприяє більшому залученню суб’єктів навчання.

5. Ділова гра насичена зворотним зв’язком, до того ж змістовнішим у порівнянні з тим, що застосовується у традиційних методах.

6. У грі формуються установки професійної діяльності, легше долаються стереотипи, корегується самооцінка.

7. Традиційні методи передбачають домінування інтелектуальної сфери, у грі ж проявляється вся особистість.

8. Ділова гра провокує включення рефлексивних процесів, надає можливість інтерпретувати, осмислювати отримані результати [1].

Таким чином, для активізації навчання метод аналізу ситуацій, ігрові методи та проблемний метод мають значні функціональні можливості, які відповідають потребам професійної освіти, - від отримання спеціальних знань та навичок до формування професійних вмінь майбутніх економістів, а також реалізації творчого потенціалу студентів. Застосування цих методів стимулює професійну мотивацію студентів, розвиває їх пізнавальний інтерес, сприяє формуванню професійних вмінь та розвитку професійних здібностей.

Використана література

1. Ділова гра як засіб формування організаторських умінь майбутніх менеджерів // Сучасні освітні технології у вищій школі : матер. міжн. наук.-метод. конф., 1–2.11.2007 р. ; А.А. Мазаракі (відп. ред.) / КНТЕУ. – К. : КНТЕУ, 2007. – Ч. 1. – С. 55–57.

2. Дрибан В.М. Актуализация обучения в высшей школе: аспект проблемного обучения : [учебное пособие для студ. вузов] / Донецкий ун-т экономики и торговки им. М. Туган-Барановского / Дрибан В.М. – [2-е изд., доп.]. – Донецк : ДГУЭТ, 2002. – 145 с.

3. Жовта Л.О. Використання інноваційних технологій навчання – запорука підготовки творчих спеціалістів // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. – Випуск 5 / Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. – Київ- Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. – С. 242-247.

4. Матюшкин А.М. Проблемне ситуации в мышлении и обучении / Матюшкин А.М. – М. : Педагогика, 1972. – 208 с.

5. Платов В.Я. Деловые игры: разработка, организация, проведение : [учебник] / Платов В.Я. – М. : Профиздат, 1991. – 191 с.

6. Плешакова М.В. деловые игры в экономике: методология и практика : [учебное пособие] / Плешакова М.В., Чигиринская Н.В., Шаховская Л.С. – М. : КНОРУС, 2008. – 240 с.

7. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии [учеб. пособие] / Г. К. Селевко. – М. : Народное образование, 1998. – 256 с.

8. Фіцула М.М. Педагогіка / Фіцула М.М. – К. : Вид. центр “Академія”, 2002. – 528 с.

9. Чубарова Л.А. Индивидуализация проблемных ситуаций в учебном процессе вуза (на материалах изучения немецкого языка на языковом факультете) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук : 13.00.01 / Чубарова Л.А. – Тюмень, 2003. – 21 с.

10. Шаронова С.А. Метод игровой ситуации : [учебно-метод. пособие] / Шаронова С.А. – М. : Изд-во Росс. ун-та дружбы народов, 2001. – 87 с.