Аузяк Г. Т.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Функціонування гендерних прикметників у сполученні з іменниками у сучасному німецькому художньому дискурсі

Лексична система мов активно досліджується на сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки. Сумніви з приводу об’єктивно точного дослідження лексичного значення слова, на відміну від його граматичного чи фонетичного аспектів а також труднощі впорядкування лексики зумовили недостатню увагу до семантики лексичних одиниць у минулому. Під семантикою зазвичай розуміють відомості про клас речей із загальними властивостями, які позначаються знаком, або класи позамовних ситуацій, інваріантних стосовно деяких властивостей учасників і відносин, які їх зв’язують [1, с. 243].

Метою нашого дослідження є аналіз функціональних та тендерних особливостей сполучуваності прикметників з іменниками в німецьких художніх текстах. Для цього прикметники згруповано за семантичними ознаками у лексико-семантичні підкласи (ЛСП). За допомогою квантитативного аналізу з використанням статистичних показників (критерію c², коефіцієнта спряженості К та коефіцієнта кореляції r) [3, с. 83-87] встановлено обсяг і частоту сполучуваності ЛСП прикметників у гендерно маркованих художніх творах Долорес Візер, Анни Зегерс, Едгара Гільзенрата, Томаса Манна.

Правомірно вважається, що прикметники не утворюють однорідної функціонально-семантичної сукупності слів. Первинні прикметники передають якісний стан предмета, а вторинні стосуються ознаки, що має виразно похідний характер і сформувалася через стосунок до предмета, дії, процесу, кількості або обставинної ознаки. Семантична своєрідність прикметників полягає в тому, що вони не лише здатні позначати ознаки, об’єктивно властиві певному предметові, а можуть також відображати якісну оцінку цієї ознаки з боку мовця Синтаксична особливість прикметника полягає у вираженні функції означення. У складі речення прикметники вступають з іменниками в синтаксичний зв’язок узгодження (an den schönen Tagen), а з прислівниками -у зв’язок прилягання (höchst interessante Geschichte). Отже, свою функцію прикметники реалізують через поєднання з іменниками. Уточнюючи поняття, названі іменником, вони увиразнюють і конкретизують висловлювання.

Слід зауважити, що проблеми мови й відображення в ній статі, тобто номінативна система, лексикон, синтаксис, категорія роду, вивчаються під різними кутами зору. Мета такого підходу полягає в описові й поясненні того, як маніфестуєтся в мові належність людей до різної статі, які якості й оцінки приписуються чоловікам і жінкам, у яких тематичних галузях мовної картини світу вони найбільш поширені і як функціонують гендерні стереотипи [2, с. 235-237]. Таким чином, застосування гендерного підходу дозволяє вивчення проблеми письмової й усної мовної поведінки чоловіків і жінок та дослідження низки лексичних одиниць, де стать є компонентом значення. У роботі досліджено розбіжності у виборі й частоті реалізації прикметниково-іменникових сполучень залежно від тендерної приналежності текстів.

Для ефективності й точності квантитативного дослідження семантичної сполучуваності прикметників з іменниками на синтагматичному рівні запроваджено нові важливі лінгвістичні поняття обсяг та частоту вживання лексико-семантичних підкласів прикметників. Під частотою вживання ЛСП прикметників розуміємо сукупність усіх лексичних одиниць зафіксованих у тексті і приналежних до даної групи. Обсягом ЛСП вважаємо кількісний склад лексичних одиниць, які його утворюють, не враховуючи їх повторюваності в тексті. Аналізом встановлено найбільшу загальну кількість прикметників у сполученні з іменниками для таких підкласів: загальна позитивна оцінка; загальна негативна оцінка; риси характеру людини; фізичний стан; ознаки, що характеризують обличчя, очі, погляд людини; вік, час; колір; розмір, форма. Важливим кроком нашого дослідження є кількісний аналіз розподілу прикметникової лексики у досліджуваних творах, що уможливлює розуміння творчої індивідуальності автора.

ЛСП прикметників «Загальна позитивна оцінка» має у творах Е. Гільзенрата частоту вживання 126, обсяг 84:…eine aus frommem Haus, mit Perücke und Kopftuch, vielleicht ein glaübiger Mensch…[4, S. 10]; у творах Т. Манна частоту вживання 633, обсяг 90: …und wie viel Selbstgefälligkeit einer hübschen Frau in dieser hingegossenen Stellung lag ...[5, S. 276]; у творах А. Зегерс частоту вживання 249, обсяг 81: Früher waren sie ganz gute Freunde gewesen [6, S. 187]; у творах Д. Візер частоту вживання 368, обсяг 48: …wie bitter dem Hansl der heilige Muttername klingt [7, S. 295].

У ЛСП прикметників «Загальна негативна оцінка» у творах Е. Гільзенрата частота вживання 48, обсяг 20: … aber Kasimir war nicht dumm, wenigstens nicht so dumm wie die anderen Gojim [4, S. 85]; у творах Т. Манна частота вживання 247, обсяг 67:…er hat ihr aus argem Egoismus sogar abgeraten [5, S. 307]; у творах А. Зегерс частота вживання 157, обсяг 72: Der alte Mann war zuwider gewesen mit seinem haarigen wilden Gesicht… [6, S. 252]; у творах Д. Візер частота вживання 119, обсяг 28: Der Georg macht ein bockiges Gesicht [7, S. 255].

ЛСП прикметників «Риси характеру людини» має у творах Е. Гільзенрата частоту вживання 66, обсяг 42: …Melamed hatte die schlechte Gewohnheit, Kinder am Ohr zu zupfen [4, S.145]; у творах Т. Манна частоту вживання 251, обсяг 57: Dann sprach Herr Arnoldsen einen seiner witzigen und phantasievollen Toaste…[5, S. 314]; у творах А. Зегерс частоту вживання 193, обсяг 43: An diesem ruhigen Mann war etwas Sonderbares aufgefallen [6, S. 182]; у творах Д. Візер частоту вживання 193, обсяг 29: Wann es der gnädigen Frau recht war…[7, S. 275].

У ЛСП прикметників «Фізичний стан» у творах Е. Гільзенрата частота вживання 66, обсяг 51:…ein Mann, der so groß und stark war…[4, S. 10]; у творах Т. Манна частота вживання 63, обсяг 39:…die übrigen, Herr Arnoldsen, ein beweglicher Mann am Ende der Fünfziger…[5, S. 310]; у творах А. Зегерс частота вживання 180, обсяг 32: Aus dem Tuch neben seiner kranken Hand war ein Kreisring… [6, S. 212]; у творах Д. Візер частота вживання 105, обсяг 38: Er sieht das Leuchten um die Hände des kranken Buben [7, S. 305].

ЛСП прикметників «Ознаки, що характеризують обличчя, очі, погляд людини» має у творах Е. Гільзенрата частоту вживання 57, обсяг 34: Oder den geilen Augen der Kirchenväter, die feststellen, dass Juden besser brennen als Holz? [4, S. 85]; у творах Т. Манна частоту вживання 236, обсяг 25: Diese knochigen Leute… und dann die treuen Augen! [5, S. 264]; у творах А. Зегерс частоту вживання 94, обсяг 19: In ihren jungen Augen war viel Vertrauen [6, S. 172]; у творах Д. Візер частоту вживання 124, обсяг 32:…als er die glühenden Augen und brennenden Wangen seines Kameraden sieht [7, S. 260].

У ЛСП прикметників «Вік, час» у творах Е. Гільзенрата частота вживання 224, обсяг 47:…jeder Tag der letzte…auf dem Weg zum letzten Tag, der einst kommen wird… [4, S. 10]; у творах Т. Манна частота вживання 238, обсяг 36: Ich wurde zunächst von einer alten Gesellschaftsdame empfangen…[5, S. 306]; у творах А. Зегерс частота вживання 414, обсяг 44: In den letzten Sekunden hatte sich aus dem Lärm eine Musik abgesondert [6, S. 207]; у творах Д. Візер частота вживання 168, обсяг 54: Durch den stillen Morgen kommt der alte Ägydius gegangen [7, S. 305].

ЛСП прикметників «Колір; має у творах Е. Гільзенрата частоту вживання 243, обсяг 63:…Da kommen die Bauern aus der Umgebung mit ihren grünen Gurken…[4, S. 68]; у творах Т. Манна частоту вживання 229, обсяг 50;… war ein hochgewachsener Mann in braunem Schoßrock mit Trauerflor [5, S. 270]; у творах А. Зегерс частота вживання 161, обсяг 50: Er hat einen gelben Mantel angehabt, einen steifen Hut…[6, S. 237]; у творах Д. Візер частота вживання 236, обсяг 78: Immer kleiner zeichnet sich seine schwarze Gestalt in den hellen Himmel [7, S. 260].

У ЛСП прикметників «Розмір, форма» у творах Е. Гільзенрата частота вживання 177, обсяг 80:…und der Neuschnee verwischte die Fußspuren der Juden auf der schmalen Gasse…[4, S. 10]; у творах Т. Манна частота вживання 490, обсяг 71;…brachte den Schnabel eines Schwertfisches und ein großes Zuckerrohr…[5, S. 276]; у творах А. Зегерс частота вживання 226, обсяг 75: Die Äcker hatten zusammengepasst, sogar die zwei kleinen Weinberge…[6, S. 182]; у творах Д. Візер частота вживання 451, обсяг 85: …er steigt verstohlen die schmale Bodentreppe herab [7, S. 290].

Наведені вище фактори підтверджують творчий розвиток у реалізації й доборі прикметників у сполученні з іменниками у всіх романах і виступають індивідуалізуючими статистичними параметрами досліджуваних нами авторських стилів.

У підсумку зазначимо, що лінгвостатистичний аналіз досліджуваних гендерно маркованих художніх текстів виявив, що мова жінок більш емоційна, наповнена ввічливими формами, багата контактоналагоджуючими мовними діями. Прикметникова лексика охоплює широкий діапазон ознак і характеризується багатою палітрою колоритів. Вибір і частота реалізації прикметників у сполученні з іменниками залежать від творчого авторського задуму та манери письма.

Перспективою подальших досліджень у вивченні оціночного потенціалу прикметникових лексичних одиниць у художньому дискурсі є їх системне упорядкування за семантичними ознаками, ґрунтовний аналіз та опис у інших мовних стилях.

Література:

1. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка, / Ю.Д. Апресян.– М.: Наука, 1974. – 367 с.

2. Горошко Е. И. Гендерные исследования в лингвистике сегодня / Е.И. Горошко, А.В. Кирилина // Гендерные исследования. – Х., 1998. – Вып.2. – С. 234–241.

3. Левицкий В.В. Квантитативные методы в лингвистике / В.В. Левицкий. – Черновцы: Рута, 2004. – 184 с.

4. Hilsenrath E. Jossel Wassermanns Heimkehr / E. Hilsenrath. – München: Piper Verlag, 1993. – 320 S.

5. Mann Th. Buddenbrooks. Verfall einer Familie / Th. Mann. – Bukarest: Кriterion Verlag, 1973. – 737 S.

6. Seghers A. Das siebte Кreuz / A. Seghers. – Leipzig, Berlin und Weimar: Aufbau – Verlag, 1985. – 367 S.

7. Vieser D. Das Singerlein / D. Vieser. – Кlagenfurt: Carinthia Verlag, 1985. – 307 S.