Фізична культура і професійний спорт / 1.Фізична культура і спорт: проблеми, дослідження, пропозиції

Перебійніс В.Б.

Харківська державна академія фізичної культури

Основні напрямки реалізації моделі розвитку

ветеранського дзюдо в Україні

Одним з шляхів вирішення проблеми соціальної адаптації спортсменів, що завершили свою кар'єру в спорті вищих досягнень, є заняття різними видами фізкультурно-спортивної діяльності, що характеризуються помірними навантаженнями, низькою травмонебезпечністю і в цілому досить щадним характером. До таких видів можна віднести значну кількість єдиноборств і, зокрема, дзюдо. Його особливість полягає в тому, що воно дає можливість людині продовжити заняття фізичними вправами, розглядаються як безперервний процес, спосіб життя. Немає чіткого розподілу між початком спортивної діяльності й її завершенням. Це особливо важливо відмітити у сучасних умовах, коли завершення активної спортивної діяльності у віці 23-25 років створює чимало проблем для самої особи і суспільства.

У більшості спортсменів після відходу із спорту зберігається прагнення до активної спортивної діяльності. Багато хто з них продовжує займатися спортом і приймати участь в різних змаганнях серед ветеранів спорту. У зв'язку з цим виникає ряд суперечностей:

– між прагненням тренерів до підвищення рівня своєї професійної компетентності й недостатньою теоретичною і методичною розробленістю проблеми спортивного тренування ветеранів спорту;

– між прагненням ветеранів спорту до успішного виступу на змаганнях і нестачею кваліфікованої допомоги з боку тренерів та інших спортивних фахівців;

– між високим соціальним статусом і визнанням діючих спортсменів, можливістю цілеспрямовано тренуватися, брати участь у змаганнях і досить обмеженими можливостями ветеранів спорту займатися тренувально-змагальною діяльністю;

– між зниженням рівня фізичної і техніко-тактичної підготовленості, функціональних можливостей організму спортсменів-ветеранів і прагненням досягти оптимальної спортивної форми і демонстрації високих результатів змагань;

– між недостатньою розробленістю теоретико-методичних основ спорту ветеранів і сучасною системою підготовки кваліфікованих спортсменів.

Вказані суперечності дозволяють визначити проблему нашого дослідження як невідповідність необхідним науково-методичним вимогам існуючої системи розвитку ветеранського дзюдо, відсутність моделі розвитку ветеранського дзюдо в Україні.

Проведене нами дослідження дозволило виявити чинники, які негативно впливають на розвиток ветеранського дзюдо в Україні (рис. 1).

Рис. 1. Чинники, які негативно впливають на розвиток ветеранського дзюдо в Україні

Основні напрями реалізації моделі розвитку ветеранського дзюдо в Україні наведені на рис. 2.

Рис. 2. Основні напрямки реалізації моделі розвитку ветеранського дзюдо в Україні

Така модель дозволяє охопити найбільш реальні варіанти розвитку ветеранського дзюдо в Україні й, узявши за основу відомі у світовій теорії і практиці управління спортивною діяльністю положення, внести в них вказані структурні й організаційні елементи модернізації і спробувати тим самим досягти значного підвищення ефективності розвитку ветеранського спорту.