Фізична культура і спорт / 1.Фізична культура і спорт: проблеми, дослідження, пропозиції

Ананченко К.В., доцент, канд. наук з ФВіС, МСМК

Харківська державна академія фізичної культури

Побудова тренувального процесу з поліпшення

тактико-технічної підготовленості ветеранів у спортивних

видах єдиноборств

Спеціальні допоміжні техніко-тактичні дії забезпечують успішні наступальні і оборонні дії (напад, атаку, оборону, захист) ветеранів спорту в єдиноборствах. До них відносяться розвідувальні дії в ході поєдинку, маневрування, способи підготовки атакуючих і захисних дій. Головне для ветерана єдиноборств – уміти створювати в умовах поєдинку вигідні ситуації і вибирати момент для точного проведення прийому, причому техніка виконання прийому повинна мати достатню міру варіативності. Проведений нами аналіз виявив, що на тактичну підготовку залежно від етапу підготовки відводиться майже 50% загального тренувального часу, запланованого на розділ техніки і тактики єдиноборств. Цей тренувальний час необхідно розподілити таким чином: тактика ведення сутички – 24,2%; тактика ведення змагань – 14,7% (її слід планувати по усіх вікових групах ветеранів); тактика підготовчих дій проведення прийому – 61,1% (оскільки вона являється визначальної з усіх видів тактики).

Визначення і усунення недоліків в проведенні технічних дій, як однієї з головних ланок в системі управління підготовкою спортсмена-ветерана, відбувається в умові моделювання в конкретних динамічних ситуаціях діяльності змагання на тлі функціональних взаємозв'язків тих, що єдиноборствують. Таким чином вдається визначити, що можливість реалізації рухової навички знаходиться у функціональній залежності від цілого ряду чинників, які характеризують взаємини тих, що єдиноборствують в конкретних умовах сутички: від стану спортсменів (психічного, фізичного), їх морфологічних особливостей, якості рішення тактичних завдань та ін.

Конкретна динамічна ситуація відбиває необхідність враховувати взаємодії тих, що єдиноборствують і умов, що складаються в даний момент. За сучасними уявленнями, тактико-технічні дії в єдиноборствах є системою процесів (взаємообумовлені рухи тих, що єдиноборствують), спрямованих на рішення певної смислової рухової задачі.

У спортивній боротьбі смислове рухове завдання того єдиноборця, що атакує, полягає в тому, щоб змусити супротивника зробити помилку, отримавши при цьому перевагу (оцінку). Отже, показником ефективності виконання технічної дії є параметри, які характеризують просторове положення того єдиноборця, що атакує, у момент завершення прийому. У створенні конкретної динамічної ситуації в ході поєдинку особливо важливу роль грає атакуючий , оскільки виникла ситуація багато в чому залежить від його дій. Ці дії мають бути спрямовані на виконання складних тактико-технічних завдань.

Наші дослідження показали, що зовнішня структура технічного прийому у ветеранів спорту – майстрів єдиноборств носить біомеханічний раціональний характер виконання рухів в основних фазах [1, с. 26]. Зміни положення ніг є своєрідними характеристиками біомеханічної доцільності, а, отже, ефективності рухів тих, що єдиноборствують у просторі та часі. В умовах ситуації, що швидко міняється, і надзвичайно складної психологічної обстановки високоавтоматизовані рухові навички ще не можуть служити ознакою великої майстерності ветерана, оскільки з їх допомогою можна вирішити лише частину рухових завдань. Аналіз показав, що з усіх установок, які моделюють поєдинок, найбільш близькою до нього є методика, створена за ідеєю А.А. Новікова. Ветерани єдиноборств вищої кваліфікації скорочують час ухвалення рішення в сутичці за рахунок прогнозування можливості появи зручної ситуації задовго до настання цієї події. Отже, одним із завдань навчання і вдосконалення тактики проведення атакуючих дій є опанування уміння прогнозувати дії супротивника. Це уміння формується завдяки ретельному аналізу різних ситуацій єдиноборства, детальному розбору усіх можливих продовжень з тієї або іншої ситуації змагання.

Аналіз різноманітності тактичної підготовленості спортсменів-ветеранів різних вікових і вагових категорій свідчить про те, що у тренерському арсеналі є певні резерви. Наукових рекомендацій в цьому питанні мало, але здоровий глузд підказує, що ветеранів єдиноборств різних вікових і вагових категорій необхідно озброювати різними засобами ведення поєдинку.

Доцільно використовувати наступну структуру тактичної підготовки ветеранів в спортивних видах єдиноборств: оптимізація дистанції (чи позиції) тих, що єдиноборствують; тактико-технічні підготовчі дії, спрямовані на конкретний прийом (захоплення); завершуюча результативна складна атакуюча дія (САД); використання аудіовізуальних засобів для аналізу і використання в ході сутички досвіду кращих майстрів єдиноборств; психологічна підготовка спортсмена-ветерана на основі застосування аутогенного тренування, медитації.

Нами виявлені наступні етапи побудови тренувального процесу з поліпшення тактико-технічної підготовленості ветеранів в спортивних видах єдиноборств:

– навчання в основній частині тренувального заняття повинне відбуватися за схемою «підготовча дія – захоплення», шляхом перебору і використання практично усіх видів підготовчих дій. Оцінка ефективності кожної підготовчої дії визначається за результатами контрольних сутичок між тими, що єдиноборствують однієї вікової і вагової категорій і рівня майстерності. При цьому вдалим виконанням підготовчої дії вважається поява події – вхід в прийом з певним захопленням. Процес навчання полегшується тим, що після 3-4 тренувальних занять єдиноборці-ветерани починають самі визначати найбільш прийнятні для них види підготовчих дій;

– навчання в основній частині тренувального заняття повинне проходити за схемою «захоплення – технічна активна дія» шляхом перебору усіх видів завершуючих дій. Оцінка завершуючого фрагмента технічної дії містить в собі оцінку ефективності усього САД. При її формуванні вдалим виконанням захоплення вважається оцінка самої технічної дії;

– навчання по вже встановленій структурі САД. Після освоєння єдиноборцем САД з використанням одного захоплення необхідно в тренувальному процесі освоювати техніку миттєвого позиційного переходу до іншого захоплення з ефективним виконанням завершуючих частин САД;

– обов'язкове обговорення із спортсменом-ветераном результатів тренування;

– використання аудіовізуальних засобів для аналізу і використання в ході сутички досвіду кращих майстрів єдиноборств;

– вдосконалення психологічної підготовки ветеранів єдиноборств на основі застосування аутогенного тренування, техніки медитації, «підібраної» під конкретного спортсмена.

Запропонована нами схема оптимізації навчання і формування тактико-технічних підготовчих дій призначена для підвищення раціональності тренувального процесу ветеранів єдиноборств і дозволяє оперативно управляти їх процесом навчання.

Теоретичний аналіз і узагальнення передового практичного досвіду, аналіз тренувальних занять показали, що доцільність спортивної тактики залежить як від загального тактичного задуму, так і від плану ведення сутички, які мають бути вироблені з урахуванням реальних можливостей спортсменів-ветеранів і їх суперників, спиратися на знання апробованих ефективних форм спортивної тактики і прогнозу найбільш вірогідного результату сутички [2, с. 13]. Перевага найсильніших ветеранів-єдиноборців полягає в успішному і стабільному використанні тактичних дій під час сутички. Початковим елементом структури їх тактичної підготовки є тренувальні вправи з усіма необхідними умовами для їх виконання, що дозволяють вирішувати певні завдання змагань.

Литература:

1. Ананченко К. В. Бойові мистецтва: методичні рекомендації для студентів ВУЗів фізичного виховання та спорту. – X.: ХДАФК, 2011. – 60 с.

2. Ананченко К.В. Особенности тренировочного процесса дзюдоистов-ветеранов / К.В. Ананченко, В.Б. Перебейнос// Актуальні проблеми розвитку традиційних і східних єдиноборств: Зб. тез VII міжнародної науково-методичної конференції (м. Харків, 22 лютого 2013 р.). Вип.7. – Х.: Академія ВВ МВС України, 2013. – С. 11-14.