к. е. н.  Жовновач Р.І.

Класичний приватний Університет

Дем’яненко П.В.

Кіровоградський інститут комерції

 

КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

В умовах глобального економічного середовища рівень конкуренції зумовлюється значною мірою впровадженням у виробництво високих технологій та наукових розробок. Сьогодні, здійснення успішної підприємницької діяльності без впровадження інновацій в процесі виробництва, управління, планування господарської діяльності є неможливим [1]. Перехід економіки України на інноваційний шлях розвитку в умовах обмеженості ресурсів вимагає зосередження на найперспективніших напрямах діяльності, де ймовірність конкурентного успіху є найбільшою.

Згідно Господарського Кодексу України під інноваційною діяльністю розуміють діяльність, що здійснюється на основі реалізацій інвестицій з метою виконання довгострокових науково-технічних програм.

Форми інвестування інноваційної діяльності:

·                        державне інвестування - здійснюється органами державної влади або місцевого самоврядування, за рахунок бюджетних коштів;

·                        комерційне інвестування - здійснюється суб’єктами господарювання за рахунок власних або позикових коштів з метою розвитку бази підприємства;

·                        соціальне інвестування - здійснюється в об’єкти соціальної та інших невиробничих сфер;

·                        іноземне інвестування - здійснюється іноземними суб’єктами підприємницької діяльності чи іншими державами;

·                        спільне інвестування - здійснюється іноземними суб’єктами підприємницької діяльності чи іншими державами разом з суб’єктами України [2].

Інноваційна діяльність може здійснюватися за такими напрямами:

·                        проведення наукових досліджень і розробок, спрямованих на створення об'єктів  інтелектуальної власності, науково-технічної продукції;

·                        розробка, освоєння і випуск принципово  нових видів техніки і технології;

·                        розробка  і впровадження нових ресурсозберігаючих технологій;

·                        технічне переозброєння, реконструкція, будівництво нових підприємств [2].

На жаль, довгий час економічні реформи проводилися в нашій країні без урахування науково-технологічного фактору та його впливу на конкурентоспроможність вітчизняної продукції. На сьогодні рівень інновацій також залишається низьким і не сприяє підвищенню рентабельності виробництва. До причин такої ситуації належать: зменшення пріоритетних наукових досліджень і розробок; темпів придбання прав на об'єкти інтелектуальної власності, ліцензій, ноу-хау, технологій; недостатнім є рівень маркетингових і інформаційних служб на підприємствах  і т.д. [3]

Вибір і реалізація стратегії інноваційного розвитку відіграє важливу роль у підвищенні інноваційної активності та конкурентоспроможності окремих підприємств та економіки України в цілому. Поняття "інноваційний потенціал" має широке коло визначень, а саме:

·                        інноваційний потенціал - це сукупність різних видів ресурсів, включаючи матеріальні, фінансові, інтелектуальні, інформаційні та ін., необхідні для здійснення інноваційної діяльності [4];

·                        інноваційний потенціал - сукупність інноваційних ресурсів та чинників, які створюють умови для оптимального використання цих ресурсів з метою досягнення відповідних орієнтирів інноваційної діяльності та підвищення конкурентоспроможності підприємства в цілому [5];

·                        інноваційний потенціал - це міра готовності до реалізації інноваційного проекту або програми інноваційних перетворень і впровадження інновації [6].

Інноваційні процеси мають складний і динамічний характер та потребують, на наш погляд, комплексної оцінки, що дасть можливість проаналізувати фінансову стійкість підприємства до інноваційного розвитку та визначити його інноваційну стратегію. Система показників, яка пропонується для цього повинна відповідати наступним вимогам:

·       включати показники, що характеризують інноваційний потенціал за всіма складовими;

·       спрямовуватися на виконання поточних та перспективних задач підприємств;

·       має бути узгоджена з існуючою на підприємстві звітністю;

·       витрати на збір та обробку інформації згідно обраної системи показників повинні бути мінімальними.

Таким чином, для визначення інноваційного потенціалу підприємства, слід віднести показники, представлені у наступній таблиці 1.

Таблиця 1

Система показників для комплексної оцінки інноваційного потенціалу підприємства

Показник

Формула

Фінансова складова

Доля внутрішніх витрат на НДДКР і придбання технологій в загальних витратах на виробництво

Наукоємність продукції, що виробляється

Доля витрат на придбання нематеріальних активів в загальних витратах на дослідження та розробки

Доля витрат на підвищення кваліфікації кадрів в загальному обсязі витрат на дослідження та розробки

Кадрова складова

Доля робітників, зайнятих дослідженнями та розробками в загальній кількості працюючих

Забезпеченість кадрами найвищої кваліфікації

Рівень заробітної плати науково-технічних робітників

 

Матеріально - технічна складова

Обладнання, призначене для НДДКР

Прогресивність обладнання

Модернізація обладнання

Коефіцієнт введення нової техніки

Інформаційна складова

Витрати на інформаційну діяльність

Ринкова складова

Доля  інноваційної   продукції   в  загальному обсязі промислової продукції

 

Рентабельність інноваційної продукції

 

Запровадження комплексної системи оцінки інноваційного потенціалу та формування єдиної методології його проведення сприяло б додатковому залученню інвестицій в економіку України, наочно демонструючи інноваційний потенціал українських підприємств для іноземних інвесторів.

Завдання інвентаризації існуючого інноваційного потенціалу українських підприємств щодо  забезпечення радикального оновлення знань про нові можливості розвитку, створення механізмів формування сучасних організаційних структур управління є базовим завданням для проведення структурної перебудови економіки. Домогтися інноваційного прориву можливо за умов формування відповідного інвестиційного клімату, підвищення привабливості вкладень у розвиток економіки, налагодження ефективних зв'язків з потенційними партнерами, знаходження підприємствами та регіонами свого місця у глобальній економіці і забезпечення гармонійного поєднання інтересів сторін на основі взаємної довіри [7].

На підвищення конкурентоспроможності економіки, безперечно, неможливо сподіватися без збільшення вкладень у сферу науки і освіти, розвиваючи таланти молодих інноваторів, яких безперечно дуже багато на українській землі.

Для підвищення конкурентоспроможності інноваційного потенціалу підприємства важливо сформулювати нові підходи до здійснення реформ в економіці з урахуванням пріоритетів інноваційного розвитку, які мають бути затверджені законодавчо та жорстко контролюватися найвищими державними органами.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

1.            Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства. Навч. посіб. — 2-ге видання. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 488 с

2.            Господарський Кодекс України.  [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15,nreg

3.            Александрова В. П. Скрипниченко М. І. Федулова Л. І. Прогнозування впливу інноваційних факторів на розвиток економіки України //Економіка та прогнозування - 2007 - № 2. - С. 9 - 26.

4.            Балабанова Л.В. Стратегічне  управління  конкурентоспроможністю підприємств.  / Л.В. Балабанов, В.В. Холод. – К.: ВД Професіонал, 2006. – 448 с.

5.            Верба В.А.,  Методичні рекомендації з оцінки інноваційного потенціалу підприємства / В.А. Верба, І.В. Новикова // Проблеми науки. – 2003. – № 3. – С. 22–31.

6.            Управление Инновациями: 17-модульная програма для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 7/ В.Н. Гунин, В.П. Баранчеев, В.А. Устинов, С.Ю. Ляпина— М.: Инфа-М, 2000. — 272 с.

7.            Довбенко В.І. Умови формування конкурентоспроможного інноваційного потенціалу розвитку підприємств. / Національний університет "Львівська політехніка", кафедра економіки підприємства та інвестицій - С. Львів, 2010.- с.249-254