Мойсей В.І.

Асистент ЧТЕІ КНТЕУ

Переміщення трудових ресурсів в контексті нерівномірності економічного розвитку країн світу

Міжнародна міграція робочої сили є складовою соціального процесу міграції населення — складного за своєю природою, різноманітного за формами прояву і наслідками. На останній впливають різні демографічні, політичні, соціально-економічні і інші чинники, в той же час, необхідно зазначити що міжнародна міграція, в свою чергу впливає на розвиток соціально-економічних систем національного, регіонально-наднаціонального та глобального рівня.

Саме тому видається обґрунтованим посилений інтерес з боку учених багатьох спеціальностей, зокрема, економістів відносно масових переміщень населення, особливо в період інтенсифікації соціально-економічних трансформацій, який почався з 90-х років ХХ-го століття і триває й понині. Переміщення населення вивчається в рамках різних наукових підходів, але економічний є переважаючим. В.А. Іонцев виокремлює 17 основних підходів до вивчення міграції населення, які об'єднують 45 наукових напрямів, теорій і концепцій. З них 15-ть - в рамках економічного підходу, 5 - соціологічного, 4 - міграційного, 3 - демографічного, по 2 - в рамках історичного, типологічного, політичного і по одному – в рамках системного, географічного, екологічного, історичного, етнографічного, психологічного, біологічного, генетичного, філософського, юридичного, методологічного [3, с. 18].

Як правило, більшість економістів розглядає як один з головних чинників міжнародної трудової міграції відмінності в попиті на робочу силу в різних країнах світу. Даний чинник впливає на обидві відносно стабільні складові міжнародної трудової міграції: кількість робітників – іммігрантів у країні та кількість робітників емігрантів, які вибули і працюють за мажами країни [1]. Представники неокласичної концепції вважають даний чинник головним для пояснення існування міжнародної міграції трудових ресурсів [2].

Як слушно підмічає В. Коновалов, в основні центри притоку робочої сили в міжнародному масштабі (ЄС та США) іммігрує значна кількість трудових мігрантів з країн де офіційно рівень безробіття є нижчим []. Згідно даних Міжнародної організації праці (МОП), які наводить зазначений дослідник, у 2009 р. рівень безробіття в розвинутих країнах становив 8,4%, в державах зони «євро» - 9,7%. Проте у 2009 році до цих регіонів продовжували прибувати трудові мігранти з країн регіонів з нижчим рівнем безробіття Південно-Східної Азії (рівень безробіття – 5,6%), Південної Азії (рівень безробіття) (5,1%) [1].

Згідно неокласичної теорії, нерівномірність економічного розвитку різних країн, зокрема відмінності в попиті на робочу силу, зумовлює відмінності в заробітній платі. Останні зумовлюють переміщення трудових ресурсів з країн з низьким рівнем заробітної плати до країн з високим рівнем оплати праці [2]. В цьому і полягає основна причина міжнародної міграції робочої сили згідно неокласичної концепції. На нашу думку, необхідно визнати, що різниця в попиті на робочу силу не має прямого зв’язку з оплатою праці в розрізі глобальної економічної системи. Рівень безробіття в країні та оплата працівників певної кваліфікації не мають прямого зв’язку з аналогічними показниками в інших країнах. Певне пояснення цього можна знайти в існуванні високих соціальних гарантій в ряді країн. Даний аспект підмічено В. Коноваловим, однак він розглядає існування високих соціальних гарантій, як один з ключових факторів, який спонукає мігрувати в країну не лише потенційного трудового мігранта, а й членів його сім’ї [1]. Це суперечить тому факту, що значна частина трудових мігрантів – нелегальні, а, отже ні вони, ні члени їх сімей не можуть розраховувати на гарантії. Проте, соціальні гарантії є певним граничним рівнем заробітної плати для таких мігрантів. Адже безробітні розвинутих країн, отримуючи високий рівень соціальної допомоги не будуть продавати свою робочу силу по ціні, нижчій рівня соціальних гарантій. В той же час такий рівень може цілком задовольнити представників інших країн, адже на батьківщині рівень заробітної плати є ще меншим. Тому слід визнати, що існування в країні високого рівня соціальних гарантій є значимим чинником, який зумовлює велику кількість трудових іммігрантів, але не через те, що вони отримують такі гарантії, а через те, що продаючи свою робочу силу нижче рівня соціальних гарантій у країні реципієнті, вони отримують доходи, які їх задовольняють в порівнянні з отримуваними в рідній країні. Тому рівень соціальних гарантій доцільно включити в агрегований чинник «мотиви зайнятості», який включає й відмінності в заробітній платі, на відміну від чинника «різниця в попиті на робочу силу», який в сучасних умовах втрачає зв’язок з відмінностями в заробітній платі.

Таким чином, в багатьох випадках напрям міжнародних міграційних потоків трудових ресурсів визначається не лише рівнем заробітної плати, а й іншими наслідками - можливістю самореалізації. На нашу думку, логічно вважати більш значимим його для висококваліфікованих працівників, особливо науковців та дослідників.

Список використаних джерел:

1. Коновалов В. Международная трудовая миграция и экономический рост [електронний ресурс] / В. Коновалов // Человек и труд. -2010. - №12. - http://www.chelt.ru/2010/12-10/konovalov_12-10.html

2. Хикс Дж. Стоимость и капитал / Пер. с англ../ Дж.Хикс – М.:Изд.гр. «Прогресс, «Универс». – 1993. – 488 с.

3. Ионцев В.А. Международная миграция населения: теория и история изучения. – / Ионцев В.А. М.: Диалог МГУ, 1999. – с. 235.