Мірясєва Г.С.

магістр Одеського національного політехнічного університету

ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА

З переходом України на ринкові умови господарювання з'явилося нове для машинобудівних підприємств соціально-економічне явище - конкуренція на ринку виробництва та реалізації готової продукції. Конкуренція є дієвим фактором, що спонукає розвивати й удосконалювати менеджмент, виробництво, підвищувати якість продукції (робіт, послуг), знижувати витрати виробництва і ціни на продукцію (роботи, послуги).

Знання ринкової кон'юнктури, оцінка, аналіз і максимізація конкурентоздатності в сучасних умовах необхідні для успішного функціонування будівельної організації та підвищення її конкурентостійкості.

Конкурентоспроможність - це здатність підприємства витримувати конкуренцію і мати високий рівень доходу. За економічним змістом конкурентоспроможність забезпечується комплексом маркетингових, інформаційно-рекламних, фінансово-інвестиційних, науково-виробничих та кадрових цілеспрямованих заходів керуючої компанії (підприємства), що дозволяють отримати найкращі результати в процесі досягнення кінцевої мети інвестиційних проектів.

У сучасному інвестиційному комплексі України, функціонуючому ще в слабоструктурованому і практично нерегульованому ринку створення і реалізації машинобудівної продукції, конкурентоспроможність починає тільки формуватися. Концепція інноваційно-інвестиційної стратегії формування конкурентних переваг машинобудівних підприємств, що забезпечує ефективні господарські зв'язки між учасниками інвестиційного процесу і в максимальному ступені націлена «на результат», є відносно новою. Інноваційно-інвестиційна стратегія машинобудівного підприємства - це програмований результат інтелектуальної праці суб'єкта управління, заснований на принципах і розбитий на етапи, пріоритет стратегії - формування конкурентних переваг.

Конкурентна перевага - це об'єктивно або суб'єктивно обумовлена здатністю учасників ринкового обороту створювати собі вигідніші умови забезпечення сировиною, виробництва і збуту товарів і послуг, встановлення «своїх» правил гри, а також формування у свідомості у партнерів і потенційних споживачів сприятливого уявлення про себе і вироблених товарах.

У нормативному сенсі під стратегією машинобудівної компанії розуміється логіка її машинобудівного бізнесу, визначальна, за рахунок чого організація може:-

- отримати конкурентні переваги;-

- забезпечити свою життєдіяльність і розвиток.

Керівництво багатьох машинобудівних організацій сьогодні стало замислюватися про необхідність розробки стратегії дій на ринку, грамотному виявленні конкурентних переваг підприємства, які є ключовим фактором стратегічного управління ефективним розвитком підприємства.

До принципів формування інвестиційно-інноваційної стратегії формування конкурентних переваг належать:

1) зосередження дій всіх органів управління компанією в одному напрямку - зміцнення існуючих і формування нових конкурентних переваг;

2) поєднання дій одночасно в напрямках: конкуренції, співробітництва, «нападу» і захисту;

3) спланований, обґрунтований і довгостроковий характер дій;

4) облік реальних фінансових можливостей компанії, що спирається на об'єктивну оцінку її ринкового, виробничого, технологічного та трудового потенціалу;

5) дотримання норм чинного законодавства.

Моніторинг найбільш активних в інвестиційному плані машинобудівних підприємств дозволив визначити коло основних стратегій формування конкурентних переваг:

1) підвищення прибутковості;

2) формування технологічних ланцюжків;

3) ослаблення конкуренції і впливу на ціни;

4) диверсифікація ризиків;

5) подальший перепродаж підприємств.

Залежно від віку підприємства, його положення на ринку можна виділити чотири види функціональних стратегій: зростання, помірного зростання, скорочення і комбіновану. На практиці має місце комбінована, або селективна, стратегія, що включає в різній комбінації елементи інших стратегій.

У сьогоднішніх умовах для підвищення конкурентоспроможності машинобудівного виробництва необхідний комплекс стратегій, що визначають дії підприємства щодо завоювання і розвитку ними ринку і конкурентних переваг у різних областях.