Экономические науки/10. Экономика предприятия
Гончаренко
А. І.
Вінницький
інститут економіки ТНЕУ
Напрямок розвитку
переробних підприємств
Для
України, на сучасному етапі, важливого значення набувають
інноваційно-інвестиційні процеси, розвиток яких сприяє підвищенню
конкурентоспроможності вітчизняних товарів та послуг на зовнішньому ринку.
Наслідком
кризи став спад виробництва на підприємствах переробної промисловості. І
сьогодні його відновлення здійснюється повільними темпами та немає чіткої
тенденції до зростання: у 2008р. індекс промислової продукції у переробній
галузі складав 94% (до попереднього року), у 2009 р. – 73,5%, 2010р відзначився
певним пожвавленням - 113,9%, у 2011 -
108,2% та у 2012 – 96,3%. Це призвело
до скорочення інвестування та утворення фізично і морально зношених основних
засобів, та загострило проблеми відтворення та модернізації основного капіталу.
Повільне
відновлення кредитування економіки, негативний вплив політичної нестабільності
та складної економічної ситуації не лише в Україні а й в багатьох розвинених
країнах Європи та західного світу також не сприяють притоку інвестицій та
розвитку інновацій.
Разом
із тим дані статистики свідчать про те, що цікавою для вітчизняних та західних
інвесторів є саме переробна галузь. У різні роки від 70% до 90% інвестицій
освоювались саме у переробній промисловості [1].
Переробна
промисловість сьогодні це потенційно потужна індустріальна галузь, яка для
подальшого динамічного розвитку повинна бути оснащена сучасним
високотехнологічним та енергозберігаючим обладнанням. Такий розвиток, як
відомо, потребує інвестицій. Отже головним моментом що потребує постійного
вдосконалення і моніторингу на державному рівні є створення сприятливого
інвестиційного клімату. Але й безпосередньо підприємства переробної галузі
повинні розробити інвестиційну стратегію, яка б враховувала екзогенні зміни та
була б націлена на отримання очікуваного ефекту у довгостроковій перспективі.
Вагомою складовою такої стратегії є задача із забезпечення достатнього обсягу
інвестиційних коштів, що можливе за умови обґрунтування схем фінансування
кожного проекту, етапу реалізації стратегії.
Інвестиційна
стратегія повинна передбачати системне вирішення проблем ресурсного та
фінансового забезпечення а також містити механізми її реалізації.
Питання ефективності
інвестиційних проектів досліджують як вітчизняні так і іноземні
вчені-економісти. Значний внесок у дослідження внесли Шарп У.Ф., Маркус А.,
Бланк І.А., Гойко А.Ф., Денисенко М.П., Пересада А.А. та інші. Разом із тим,
існує потреба у дослідженні як інвестиційної так і інноваційної діяльності
підприємств переробної промисловості.
За сучасних економічних
умов реалізація інвестиційної стратегії є важливим моментом в процесі
модернізації основних засобів, застосування новітніх енергозберігаючих
технологій та забезпеченні конкурентоздатності продукції як на внутрішньому так
і на зовнішньому ринках.
Першочерговими цілями інвестиційної стратегії на
середньострокову перспективу має стати укріплення матеріально-технічної бази,
розвиток інфраструктури транспортування, зберігання та обробки сировини, а
також впровадження сучасних видів пакування, що дозволить підвищити якість та
зменшити втрати.
Розробка та прийняття інвестиційної стратегії дозволить
перейти від інтуїтивного пошуку вірних рішень до науково обґрунтованих. З метою
посилення вектора інвестиційного розвитку необхідно впроваджувати нову технологічну
платформу, що поєднувала б зусилля держави та приватного бізнесу, сприяла б
впровадженню новітніх наукомістких технологій, сучасних методів управління,
логістики.
Аналіз
становлення переробних підприємств свідчить, що для їх подальшого розвитку
головний акцент необхідно перенести на наукові та технічні новації, що
сприятимуть застосуванню ефективніших технологій, прийомів менеджменту та інших
інновацій. Для основної кількості підприємств це шлях, що забезпечить
можливість швидкого реагування на зміни зовнішнього середовища, сприятиме
підвищенню конкурентоспроможності підприємств переробної галузі та окреслить
перспективи розвитку [1].
Як вже наголошувалось
вище, інновації можливі за умови належного стану інвестування переробної
промисловості, активізації інвестиційної діяльності за рахунок власних і
залучених джерел та приливу іноземних інвестицій.
Переробна
галузь має зацікавити в першу чергу вітчизняних інвесторів. Так, лише на
Вінниччині найбільша частка реалізованої промислової продукції припадає саме на
переробну промисловість (68,8%) із них більш як 50% - харчова промисловість [2].
Сьогодні часто
можна чути думку про те, що в наш інформаційний вік Україна залишається
аграрною державою і це є великим недоліком. Ми вважаємо що саме аграрний сектор
буде актуальним в будь який час і являється одним з фундаментальних. Тому така
направленість має стати візиткою України у європейському співтоваристві. Разом
із тим для збереження отриманого врожаю необхідно забезпечити його
транспортування, вчасну переробку та збереження. Як відомо приміщень для
збереження, які відповідають усім критеріям, в Україні не вистачає, тому, на
нашу думку, держава має створити максимально привабливі умови для розвитку
інвестування у переробні галузі харчового підкомплексу, а також приділити
значну увагу малим та середнім підприємствам із переробки, оскільки саме на
таких підприємствах освоєння інвестицій є мінімальним, хоча їх цінність для
територій на яких вони розташовані є незаперечною. Цей процес є досить
складним, оскільки переробна галузь в цілому і харчовий підкомплекс зокрема
були практично зруйновані за часи пострадянського становлення української
держави.
Отже,
підсумовуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що для розвитку переробної
галузі необхідно розробити інвестиційну стратегію яка б відповідала економічній
політиці держави та забезпечувала надходження інвестицій та впровадженню
інновацій.
Для розробки
ефективної стратегії необхідно дослідити інвестиційний клімат, провести
моніторинг учасників ринку інвестицій, визначити пріоритети інвестування та
впровадження інновацій переробної галузі кожного конкретного регіону. Важливим
моментом є створення єдиного інформаційного середовища, в якому була б
представлена інформація про переробні підприємства кожного регіону.
Литература:
1. Статистичний щорічник
України за 2011 рік. К.:
ТОВ «Август Трейд», 2012 - 558
2. Департамент інформаційної
діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА