ЕКОНОМІЧНІ НАУКИ

(08.00.03 – економіка та управління національним господарством)

ТОПУЗОВ М.О.

аспірант Інституту вищої освіти НАПН України

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ЗАСОБОМ РОЗРОБЛЕННЯ ДИДАКТИЧНОГО СУПРОВОДУ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Анотація. У статті розкрито організаційно-економічний механізм забезпечення формування ефективної системи інформаційного забезпечення у вищих навчальних закладах засобом розроблення дидактичного супроводу навчального процесу. Схарактеризовано етапи проектувальної діяльності майбутніх фахівців із використанням ІКТ.

Ключові слова: інформаційне забезпечення навчального процесу, вищий навчальний заклад, організаційно-економічний механізм інформатизації.

На сучасному етапі соціально-економічного розвитку України відбувається природне інформаційне та програмово-методичне оновлення системи національної освіти, спричинене поетапним входженням нашої держави до європейського культурного простору і змінами професійних умов функціонування закладів освіти. Численні розвідки щодо вдосконалення системи стратегічного управління вищою освітою шляхом сучасних інформаційних технологій, управління інноваційним потенціалом (Л. Гайдук, В. Грига, О.Косенко, І.Єгоров, Л.Гриценко, О.Пархоменко, Г. Андрощук, О. Герасименко, В. Щекунов); забезпечення інформатизації вищої освіти (Л. Зайнутдінова, І. Захарова, Є. Полат, І. Роберт, А. Смирнов, В. Солдаткін), а також концептуальні засади загальнодержавних нормативних документів, які відбивають основні ідеї здійснення навчального процесу у вищій школі: Закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», Національна доктрина розвитку освіти, Державна національна програма «Освіта. Україна ХХІ століття» склали підґрунтя задля успішного розв’язання проблеми інформатизації вищої освіти як складного організаційного, технічного і технологічного процесу розроблення й упровадження інформаційної системи вищої школи.

Дидактичний супровід навчального процесу вищого навчального закладу передбачає розроблення змісту й обсягу курсів відповідно до навчального плану підготовки майбутніх фахівців циклу природничо-наукової підготовки «Сучасні інформаційно-комунікаційні технології / Інформаційно-комунікаційні засоби навчання», «Методика використання інформаційно-комунікаційних засобів навчання в навчальному процесі», базується на продуктивній моделі формування знань і спрямований на формування вміння застосовувати дослідницький підхід у розв’язанні різного роду завдань, що уможливлене моделюванням проблемно-творчої ситуації, коли за умови створення інформаційно-освітнього середовища інформаційні технології мають статус спрямувальних технологій. Роль викладача як транслятора фахово орієнтованих знань нівелюється, натомість провідною стає його роль, як інтерпретатора/герменевтика знань, що визначає напрямки використання нових знань, правильно впроваджувати їх в освітнє середовище майбутнього фахівця, акцентувати тематичні й міжпредметні зв’язки, сформувати стійкі навички практичного застосування знань, розвинути на їх основі розумові і творчі здібності студентів, забезпечити вихід на вищий рівень освітнього процесу.

Проектувальна діяльність за умови інформатизації вітчизняної вищої школи проектування становить провідний напрямок у змісті дидактичного супроводу. Розроблення проектів має відповідати низці вимог:

1. Обґрунтування соціально значимої проблеми, яка потребує негайного розв’язання  – дослідницької, інформаційної та практичної.

Подальша робота над проектом  – розв’язування сформульованої проблеми. Проблема ставиться перед проектною групою. Прикладом може бути навчальна ситуація, коли у ролі замовника може бути викладач (проект із розроблення підручників/методичних посібників), учитель (проект, спрямований на розроблення і проведення шкільного свята) тощо.

2. Виконання проекту розпочинається із планування дій із розв’язування проблеми, тобто проектування власне змісту навчального проекту, зокрема – із визначення виду продукту і форми презентації.

Найбільш важливою частиною плану є поопераційне розроблення навчального проекту, у якій зазначений перелік конкретних дій із вказівкою результату, строків і відповідальних. Водночас деякі проекти (творчі, рольові) не можуть бути відразу чітко спланованими відповідно до етапів їх розроблення.

Характерною рисою проектної діяльності є пошук відомостей, що у процесі їх оброблення будуть опрацьованими, осмисленими і презентованими учасниками проектної групи.

3. Результатом роботи над проектом є певний продукт.

У загальному вигляді це є засіб, що розробили учасники проектної групи для розв’язування поставленої проблеми.

4. Підготовлений продукт повинен бути представленим замовникові й (або) представникам громадськості, і представлений досить переконливо, як найбільш прийнятний засіб розв’язування проблеми.

На початковому етапі роботи над проектом студенти досліджують, можливості використання Інтернету в навчальному процесі, опановують правила складання бібліографічних описів під час цитування друкованих джерел, ознайомлюються з правилами опису електронних публікацій, використовуючи текстовий процесор готують списки посилань на використані ресурси Інтернету, вчаться критично оцінювати освітні ресурси Інтернету.

При цьому майбутні фахівці набувають умінь використання тематичних пошукових каталогів і пошукових машин задля отримання потрібних даних із використанням різних форм запитів; відбувається удосконалення навичок зберігання зображень, звукозаписів, відеозаписів з веб-сайтів.

Розроблення мультимедійної презентації як прикладу презентації навчального проекту сприяє вдосконаленню таких навичок роботи з програмою MS Power Point: налаштування панелей інструментів та меню; використання шаблонів оформлення; використання зображень із колекції та з Інтернету, анімаційних ефектів для оздоблення презентації, додавання гіперпосилань (на інший слайд, на веб-сайт, на файл); використання діаграм і графіків; вставлення фільму та звуку з фільму, вставлення запису з компакт-диску, запис звукового супроводу або коментаря; налаштування анімації та друкування слайдів; збереження мультимедійної презентації у різних форматах.

Задля розроблення інформаційного бюлетеня або буклета, що використовується як приклад публікації, студенти використовують програму MS Publisher. Публікації створюються у режимі майстра. У процесі зміни шаблонів студенти удосконалюють такі навички роботи: введення тексту до публікації (робота з текстовими рамками), опрацювання зображень (введення підписів, групування та розгрупування об’єктів), створення буквиць, редагування та збереження публікації.

Під час застосування методу проектів слід ураховувати такий факт, проектна діяльність вимагає від викладача не стільки пояснення «знань», скільки створення умов задля розширення пізнавальних інтересів студентів, відповідно – можливостей їхньої самоосвіти у процесі практичного застосування знань. Ідеться насамперед про функцію викладача – керівника проекту, який повинен мати високий рівень загальної культури, сукупність творчих здібностей.

Викладач виконує низку ролей у процесі керівництва проектом: фахівець (транслює фахово орієнтовані знання й уміння у кількох суміжних галузях); консультант (організатор доступу до ресурсів, у тому числі до розвідок інших провідних фахівців); керівник (у питаннях ергономіки); дослідник (визначає провідні напрямки аналізу й розв’язання проблеми; організовує обговорення способів подолання труднощів, що виникають шляхом непрямих запитань; виявляє помилки й взагалі підтримує зворотний зв’язок); координатор процесу проектування; експерт (здійснює чіткий аналіз результатів виконаного проекту).

Заслуговує на увагу також розгляд питання формування рівня самостійності студентів, які працюють над навчальним проектом; ступінь самостійності студентів залежить від багатьох чинників: індивідуальних особливостей, попереднього досвіду проектної діяльності, складності теми навчального проекту, характеру стосунків у групі тощо.

Актуальною є розв’язання проблеми, яка полягає у ступені кореляції змісту навчального проекту і заняття. Сучасні науковці-педагоги розрізняють проектну форму організації навчального процесу, альтернативну традиційній системі, і метод проектів, що може бути використаний на заняттях поряд з іншими методами навчання.

Практика засвідчує, що навчальний проект становить альтернативу академічному заняттю. Повноцінна реалізація кожного з етапів навчального проекту вимагає більшого темпорального сегменту (на одному академічному занятті можна виконати «міні-проект» або частину загального навчального проекту.

Ефективнішими є навчальні проекти, виконання яких вимагає кілька академічних занять, коли як завдання до чергового заняття студенти самостійно (індивідуально чи в групах) виконують той або інший тип роботи над навчальним проектом, звітуючи про виконану роботу на наступному занятті. Одне або два заняття використовуються задля презентації підготовлених проектів.

Використовуючи табличний процесор MS Excel у процесі виконання навчального проекту студенти удосконалюють такі навички: роботи з формулами; форматування робочих аркушів; додавання зображень, діаграм їх використання; створення сітки та шкали часу, комп’ютерних тестових завдань; створення і використання форм тощо.

У процесі виконання навчального проекту майбутні фахівці можуть використовувати табличний процесор задля: розв’язування різноманітних практичних завдань (добір статистичних даних про захворюваність учнів на грип залежно від рівня фізичної підготовки, добір даних про кількість перелітних птахів, отриманих під час спостереження за їх міграцією – чисельні і часові параметри тощо); створення, форматування і друкування таблиць даних; проведення розрахунків різного рівня складності; побудови й оформлення діаграм і графіків різних типів; аналізу даних і побудови зведених таблиць та звітів, відстежування за певними тенденціями, передбачення змін; упорядкування табличних даних за різними ознаками та їх класифікація; пошуку та фільтрації даних.

В освітньо-інформаційному середовищі MS Excel розроблено, зокрема такі дидактичні матеріали професійного спрямування: тестові завдання, діаграми і графіки, також шаблони. Прикладами професійно-орієнтованих освітніх ресурсів розроблених студентами за допомогою засобів ІКТ і СКМ(GRAN) у процесі виконання навчальних проектів можуть бути: Web-сайт; карта; аналіз даних соціологічного опитування; колекція; журнал; газета; атлас; буклет; макет; модель, мультимедійний продукт; виставка, пакет рекомендацій, листівка; публікація; путівник; серія ілюстрацій; довідник; порівняльний аналіз, сценарій.

У процесі навчання інформатики й підготовки майбутніх фахівців до використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі вищого навчального закладу можуть бути використаними в раціональному поєднанні традиційні та нетрадиційні методи навчання. Домінування кожного з них залежить від завдання, поставленого на конкретному етапі навчання, тобто під час вибору провідного методу слід орієнтуватися не на його дидактичну ефективність, натомість виходити з можливості розв’язувати конкретні дидактичні ситуації.