Датій М.С.

магістр Одеського національного

політехнічного університету

УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИМИ РИЗИКАМИ НА ОСНОВІ ЛОГІСТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

Врахувати абсолютно всі умови, в яких здійснюється інвестиційна діяльність, зокрема, так само як і активно на них впливати не завжди можливо. Тому прояв прийнятого рішення може мати різний результат: від бажаного до небажаного. Так, в інвестиційній діяльності можна виділити три категорії рішень з приводу використання інвестиційних ресурсів: стратегічні, тактичні й оперативні. Стратегічні рішення в свою чергу поділяються на рішення за елементами стратегії, тактичні - на рішення по окремих напрямках інвестиційної діяльності; оперативні - на рішення в процесі реалізації інвестиційних проектів.

Існують різні підходи до визначення поняття «ризик». У найбільш загальному вигляді під ризиком розуміють ймовірність виникнення збитків або недоотримання доходів у порівнянні з прогнозованим (договірними) варіантом.

Система управління інвестиційними ризиками - це сукупність процесів, з яких складаються управління ризиками, основними складовими яких є: цілі, функції, завдання, принципи, методи, культура управління ризиками.

Управління інвестиційними ризиками - це комплексний безперервний вплив на факти і джерела виникнення ризиків, з метою їх мінімізації та компенсації за допомогою ідентифікації, аналізу, оцінки, розробки і обґрунтування управлінських рішень.

Головною метою системи управління ризиками є забезпечення успішного функціонування підприємств, підприємців, населення, виступаючими суб'єктами інвестиційної діяльності регіону, в умовах ймовірності виникнення ризиків шляхом мінімізації негативних наслідків при матеріалізації ймовірних ризиків. Крім цього, система управління ризиками має ряд допоміжних цілей, які конкретизуються визначень завдань, центральною з яких є формування та реалізація механізму управління ризиками.

Дії щодо мінімізації ризиків можна розділити на кілька етапів.

1. Ідентифікація та оцінка ризиків: оцінка особливостей інвестиційної діяльності, виявлення зовнішніх і внутрішніх ризиків, визначення специфіки виявлення ризиків, вивчення ймовірності виникнення та розміру економічного збитку, визначення ступеня взаємозв'язку між ризиками, зміни їх у часі, вивчення факторів, що впливають на підприємницькі ризики.

2. Аналіз можливих методів управління ризиками: уникнення, зниження, передача, прийняття.

3. Вибір методів управління ризиками: розробка програми управління ризиками.

4. Виконання обраного методу управління ризиками: прийняття та реалізація управлінських рішень.

5. Моніторинг результатів і вдосконалення системи управління: системний аналіз отриманих результатів, поточний контроль ефективності проведених заходів.

Процес управління інвестиційними ризиками здійснюється на двох супідрядних рівнях:

1. Виконавчий (функція «контроль рівня ризику» і «управління рівня ризику при підготовці рішень») - виконуються функції з безперервного контролю рівня ризику, управлінню рівнем ризику, пов'язаного з підготовкою рішень на всіх рівнях і корекцією ризикової ситуації. Своєчасно виявляються істотні зміни рівня ризику, визначаються його причини, які потягли за собою невизначено-ризикову ситуацію. Реалізуються процедури аналізу ризику в ході підготовки стратегічних, тактичних або оперативних рішень. За результатами такого аналізу завчасно можуть бути розроблені заходи, що усувають або, щонайменше, ослабляють негативні наслідки прояву ризику. Разом з тим дана функція ініціюється при виявленні блоком «контроль» почала небажаного розвитку подій для розробки адекватних коригувальних впливів.

2. Координуючим (функція «координація процесу управління ризиком») - виконуються командно-контрольні процедури узгодження роботи всіх ланок підсистеми відповідно до прийнятих цільовими установками.

Таким чином, для того, щоб регулювати реалізацію інвестиційно-будівельного проекту, мінімізувати і надалі керувати виникаючими ризиками, необхідно створити спеціальний антикризовий відділ.